18 червня 2019 р.Справа № 591/1519/15-а
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. ,
за участю: секретаря судового засідання - Ващук Ю.О.
представника позивача - Танчика О.М.
представника відповідача - Солошенко Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 року (суддя Клименко А.Я.; м. Суми; повний текст рішення складено 22.12.2018 року) по справі № 591/1519/15-а
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект"
до Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради, Виконавчого комітету Сумської міської ради, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування", Державна екологічна інспекція у Сумській області, Департамент фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради, Публічне акціонерне товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе", Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, Державне підприємство "Сумська біологічна фабрика", Товариство з обмеженою відповідальністю "Горобина", Публічне акціонерне товариство "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", Український НДІ "УкркомунНДІпрогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Емпаєр моторс"
про визнання незаконними та скасування наказів,
Публічне акціонерне товариство "Укрхімпроект" та ОСОБА_1 звернулись (03.03.2015 року та 31.05.2016 року відповідно) з позовом до суду, в яких Позивач ПАТ «Укрхімпроект» з урахуванням уточнених вимог просив суд:
- визнати незаконним з моменту прийняття та скасувати:
- рішення СМР від 06.09.2011 року № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми»;
- накази КП «Міськводоканал» СМР, видані на підставі цих Правил: від 22.02.2012 р. № 36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 р. № 35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 р. № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік».
Позивач, ОСОБА_1 просила визнати незаконними рішення виконкому СМР від 10.12.2007 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми» та від 06.09.2011 року № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми».
Свої вимоги мотивували тим, що рішеннями виконкому Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596 та від 06.09.2011 року № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596» затверджені Правила приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми. Вказані рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства щодо порядку їх прийняття, зокрема, офіційного оприлюднення проекту рішень, та обов'язкового погодження відповідними державними органами. Крім того, встановлені в Правилах приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми встановлені гранично-допустимі коефіцієнти забруднюючих речовин у розмірах, менших, ніж максимальні концентрації, передбачені відповідними нормативно-правовими актами. На підставі оскаржуваних Правил КП «Міськводоканал» СМР застосовує до позивачів штрафні санкції, які внаслідок незаконності самих Правил, є безпідставними і порушують права позивачів. До Господарського суду Сумської області КП «Міськводоканал» СМР подало позови про стягнення нарахованих сум штрафних санкцій, отже з цього часу позивачам стало відомо про порушення їхніх законних прав.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом ПАТ «Укрхімпроект» до Комунального підприємства «Міськводоканал» СМР про визнання незаконними та скасування наказів, у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
За наслідками апеляційного перегляду, ухвалу Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року про закриття провадження у справі в частині вимог щодо оскарження наказів КП «Міськводоканал» СМР: від 22.02.2012 р. № 36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 р. № 35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 р. № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік» - скасовано, а справу в цій частині направлено на новий розгляд.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2017 року позовні вимоги ПАТ "Укрхімпроект" та ОСОБА_1 , з урахуванням прийнятого судом судового рішення в межах цієї справи, ухвали від 17 травня 2017 року про закриття провадження відносно вимог щодо скасування наказів КП «Міськводоканал» СМР від 22.02.2012 р. № 36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 р. № 35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 р. № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік», були задоволені (а.с.46, 47-53 т.5).
Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми».
Визнано незаконним з моменту прийняття та скасовано рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 06.09.2011 року № 539 «Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Сумської міської ради від 10.12.2007 р. № 596 «Про затвердження Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми».
Не погодившись з постановою суду, КП "Міськводоканал" Сумської міської ради та Виконком Сумської міської ради подано апеляційні скарги.
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2017 року апеляційні скарги Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради та Виконавчого комітету Сумської міської ради - задоволено.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 17 травня 2017року по справі № 591/1519/15-а- скасовано та прийнято ухвалу, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Укрхімпроект" та ОСОБА_1 - залишено без розгляду.
За результатами розгляду справи в частині позовних вимог щодо оскарження наказів КП «Міськводоканал» СМР: від 22.02.2012 р. № 36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 р. № 35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 р. № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік», рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 21 грудня 2018 року адміністративний позов ПАТ "Укрхімпроект" задоволено.
Визнано незаконними з моменту прийняття та скасовано накази Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради:
- № 36 від 22.02.2012 року «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік»;
- № 35 від 01.02.2013 року «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік»;
- № 45 від 18.02.2014 року «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік».
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, КП "Міськводоканал" Сумської міської ради подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ "Укрхімпроект" у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач зазначає, що зі змісту позовної заяви ПАТ «Укрхімпроект» не зрозуміло, які права, свободи або законні інтереси позивача порушені оскарженими наказами КП «Міськводоканал» та які права позивача підлягають захисту. На думку відповідача, вирішуючи даний спір, суд зобов'язаний був за критеріями юридичної природи цього акта управління визначитися щодо належності його до нормативно-правових актів чи до правових актів індивідуальної дії та навести у своєму рішенні відповідні доводи. Накази КП «Міськводоканал» Сумської міської ради від 22.02.2012 № 36, від 01.02.2013 № 35, від 18.02.2014 № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012, 2013, 2014 рік" відповідно, не є актами індивідуальної дії, а застосовувалися до інших суб'єктів господарювання, які скидали свої стічні води з перевищенням допустимих концентрацій забрудюючих речовин до міської каналізаційної мережі. Крім того, зазначені накази підприємства приймалися і діяли у відповідному році, були реалізовані та виконувалися, як зі сторони КП "Міськводоканал" Сумської міської ради, так і зі сторони підприємств, установи, організації незалежно від форм власності і відомчої належності, які скидали свої стічні води з понаднормативним забрудненням в системи каналізації міста Суми, сплачуючи додаткову плату на очищення стічних вод, скинутих до міської каналізації з перевищенням допустимих концентрацій забрудюючих речовин.
Також відповідач, з посиланням на Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системі каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37, п. п. 3, 4, 9, 30 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869, зазначає, що КП «Міськводоканал» Сумської міської ради правомірно, згідно з п. 2.3. Інструкції № 37 та п. 7.2 місцевих Правил, керуючись п. 5.4 Статуту підприємства, видав накази від 22.02.2012 № 36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 № 35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік», якими було встановлено норматив плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації міста на відповідний рік, внаслідок перевірки поданих до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) у друкованому і електронному вигляді документів (заяв, розрахунків тарифів на планований період за встановленими формами (складові економічно обґрунтованих витрат, пов'язаних із провадженням у планованому періоді певного виду ліцензованої діяльності) з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами), на основі яких розраховувалися та встановлювалися тарифи на централізоване водовідведення для КП «Міськводоканал» Сумської міської ради.
Заперечуючи проти доводів і вимог апеляційної скарги відповідача, ПАТ "Укрхімпроект" та третіми особами ПАТ "Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування "Насосенергомаш", ПАТ "Сумське НВО" подано відзиви в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Міськводоканал» Сумської міської ради здійснює свою діяльність на підставі Статуту, затвердженого рішенням Сумської міської ради від 25.04.2012 року №1431-МР, та надає послуги споживачам, у тому числі, підприємствам, що є третіми особами у справі на стороні позивача: ПАТ «Сумське НВО», ДП «Сумська біологічна фабрика», ТОВ «Горобина», ПАТ «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», ТОВ «Спільне підприємство «Емпаєр моторс», ПАТ «Науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут атомного та енергетичного насособудування», на підставі договорів.
Відповідно до п. 2 Рішення від 10.12.2007 року № 596 Виконавчого комітету Сумської міської ради «Про затвердження Правил приймання стічних вод в системи каналізації м. Суми» Комунальному підприємству «Водоканал» Сумської міської ради надано повноваження застосовувати до абонентів (підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності), які порушують норми забруднюючих речовин скиду стічних вод до міських каналізаційних мереж, санкції згідно з «Правилами прийняття стічних вод в системи каналізації м. Суми».
Відповідно до п. 7.2 Правил приймання стічних вод у системи каналізації м. Суми, затверджених рішенням виконкому Сумської міськради від 10.12.2007 року №596 (з наступними змінами і доповненнями, далі - Правила) встановлено, що норматив плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації міста Суми встановлюється КП «Міськводоканал» СМР на строк один рік на основі фактичних затрат виробництва за звітний рік.
З метою реалізації даного повноваження відповідно до вимог Інструкції «Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року №37, п. 7.2 Правил, п. 5.4 Статуту, Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради були видані накази: від 22.02.2012 року №36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 року №35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 року №45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік», якими встановлено на кожен рік нормативи плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми.
Норматив, встановлений оскаржуваними наказами, використовується при розрахунку Комунальним підприємством "Міськводоканал" Сумської міської ради сум санкцій при встановленні перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах Позивача.
Протягом 2012-2014 років Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради відносно позивача ПАТ «Укрхімпроект» неодноразово складались акти відбору проб стічних вод, виставлялись рахунки на сплату додаткової оплати за скид забруднюючих речовин в міську каналізацію, направлялись претензії та позови про стягнення заборгованості до Господарського суду Сумської області.
Вважаючи вказані накази протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані накази прийнято відповідачем з порушенням вимог п. 2.3 Інструкції №37, п. 9 Порядку № 869 при встановленні нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів, що є підставою для їх скасування.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Порядок обчислення санкцій за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів встановлено Інструкцією «Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів», затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року №37 (далі - Інструкція № 37, втратила чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р).
Відповідно до п. 2.3 Інструкції №37 нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів (Нп) установлюються в місцевих Правилах приймання на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах установлених в місцевих Правилах приймання допустимих концентрацій забруднюючих речовин.
Виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим наказом Держбуду України від 27.06.2001року №139.
Наказ Держбуду України від 27.06.2001 року №139 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення» втратив чинність згідно з наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 24.06.2011року №45 у зв'язку з набранням чинності постановою КМУ від 12.07.2006року № 959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення», яка в свою чергу втратила чинність згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Таким чином, на дату прийняття відповідачем оскаржених наказів та на дату звернення позивачем до суду з позовом виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод визначається на підставі і в порядку, передбаченому постановою КМУ від 01.06.2011 року №869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
Відповідно до п. 2 Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затвердженого постановою КМУ від 01.06.2011року №869 (далі - Порядок № 869) його застосовують під час установлення Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та органами місцевого самоврядування (далі - Уповноважені органи) тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках, зазначених у пункті 1 цього Порядку, та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку таких тарифів.
Норматив плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів не встановлений Правилами.
Разом із тим п. 7.2 Правил встановлено, що норматив плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів встановлюється Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради строком на 1 рік на основі фактичних затрат виробництва за звітний період.
Судом встановлено, що Комунальне підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради при прийнятті оскаржуваних наказів порушено вимоги п. 2.3 Інструкції № 37 в частині самостійного встановлення виробничої собівартості очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень.
Крім того, положеннями пункту п. 9 Порядку № 869 закріплено, що для встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення ліцензіат подає уповноваженим органам у друкованому і електронному вигляді заяву та розрахунки тарифів на планований період за встановленими такими органами формами з відповідними розрахунками, підтвердними матеріалами і документами, що використовувалися під час їх проведення.
Натомість, як встановлено судом, оскаржувані накази Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради від 22.02.2012 року №36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013 року №35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 року №45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік» не містять в собі будь-якого посилання на відповідні рішення Уповноваженого органу щодо встановлення виробничої собівартості очищення 1 куб. м стічних вод та були прийняті до отримання відповідних рішень НКРЕКП про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення для КП "Міськводоканал" Сумської міської ради.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких гуртуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 КАС України).
З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення вимог п. 2.3 Інструкції № 37, п. 9 Порядку № 869 при встановленні нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у системи каналізації населених пунктів призвело до прийняття Комунальним підприємством «Міськводоканал» Сумської міської ради незаконних наказів від 22.02.2012 року № 36 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2012 рік», від 01.02.2013року № 35 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2013 рік», від 18.02.2014 року № 45 «Про затвердження нормативу плати за скид понаднормативних забруднень в систему каналізації м. Суми на 2014 рік» та є підставами для їх скасування.
Згідно з ст. 28 ч. 1 п. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень виконавчих органів міських рад віднесено встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.
Відповідно до ст. 59 ч.ч. 5, 11, 12 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов'язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Як визначено ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності це напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Згідно з вказаною нормою, регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно - правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
До регуляторних органів, зокрема, віднесено місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, а також посадові особи будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ці особи мають повноваження одноособово приймати регуляторні акти.
З наведеного слідує, що ознаками регуляторного акта є, зокрема, владно-організаційний характер, приймається (видається) уповноваженим на це суб'єктом, встановлює загальні правила без особистісного характеру, розрахований на багаторазове використання для всіх передбачених ним випадків.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані рішення відповідача є регуляторним актом, який прийнято суб'єктом владних повноважень на виконання владних управлінських функцій.
Згідно із ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 171 КАС України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 КАС України (в редакції, яка дії з 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування (пункт 18 частини першої статті 4 КАС України).
Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, зокрема, органів місцевого самоврядування регламентовано положеннями КАС України, до 15 грудня 2017 року - у статті 171, а після вказаної дати - статтею 264 КАС України.
Нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду (частина друга статті 265 КАС України).
За таких обставин, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо визнання незаконними з моменту прийняття та скасування наказів Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, оскільки такі рішення втрачають чинність з моменту набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України рішення суду підлягає зміні шляхом внесення змін до його резолютивної частини.
В іншій частині рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду, з наведених вище підстав, не спростовують, підстав для його скасування колегією суддів не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міськводоканал" Сумської міської ради задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 року по справі № 591/1519/15-а змінити, шляхом виключення з абзацу 2 резолютивної частини рішення слова: "з моменту прийняття".
В іншій частині рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.12.2018 по справі № 591/1519/15-а - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)С.П. Жигилій
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 24.06.2019 року