Справа № 2-а-7821 -2009 року
10 грудня 2009 року. Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Воробйова І.В.,розглянувши у письмовому провадженні в м. Артемівську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області про визнання права, визнання дій протиправними та зобов,язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі ( надалі УПФУ) про визнання дій протиправними та стягнення підвищення до пенсії як дитині війни, в якому зазначила, що має статус " дитини війни", у зв,язку з чим у відповідності до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, оскільки, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 положеня статті 71 Закону України " Про державний бюджет на 2007 рік" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" ,визнані таким, що не відповідають Конституції. Відповідач зазначену доплату не нараховував та не виплачував. Про порушення прав позивачка дізналася лише у вересні 2008 р., крім того, вважає, що строк позовної давності на звернення до суду встановлено впродовж трьох років згідно до ст. 257 ЦК України. Позивач просить визнати її право на державну соціальну допомогу згідно до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" на отримання ненарахованої та неотриманої допомоги з 01.01.2006 р. по 31.10.2008 р.; визнати дії відповідача протиправними по суті виникших правовідносин у зв,язку з правом на соціальну допомогу дітям війни та зобов,язати відповідача нарахувати та виплатити на її користь неотриману соціальну надбавку як дитині війни за 01.01.2006 р. по 31.10.2008 р. у розмірі 3692,70 грн.
В судовове засідання позивач, який була належним чином повідомлений про час розгляду справи, не з'явився надав суду заяву, зазначивши, що наполягає на своїх вимогах та просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідач, який був належним чином повідомлений про час розгляду справи , в судове засідання не з,явився, надав суду заяву, зазначивши, що позов не визнає та просить розглянути справу у його відсутність.
Відповідно до положень ч.3 ст.122 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
У письмових запереченнях відповідача проти позову зазначено, що порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , Кабінетом Міністрів України у 2006 р. не було зроблено. Законом України " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" була призупинена, тому, незважаючи на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. " 1-29/2007 , яким визнан неконституційним п.12 ст.71 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним, видатки на підвищення дітям війни не передбачено, як і не визначено, за рахунок яких коштів і джерел , в якому порядку, який чином обчислювати вказаний розмір.Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який визнано у подальшому неконституційним. Згідно ПКМУ № 530 від 28.05.2008 р. " Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" підвищення до пенсії проводиться у твердих розмірах : з 22 травня - 48,10 грн.; з 1 липня -48,20 та з 1 жовтня -49,80 грн. Також, відповідач наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, який передбачено ст.99 КАС України, та який був пропущений позивачем без поважних причин. Просить у задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни"до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни ( 2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 віднесений до категорії дітей війни, знаходиться на обліку в УПФУ в Артемівському районі Донецької області, що підтверджується відміткою на пенсійному посвідченні позивачки..
Згідно довідки відповідача у 2006-2007 роках позивачу надбавка по категорії " Діти війни" не виплачувалась . Зазначене підвищення виплачувалось позивачу з 01.01.2008 р.- 47,00 грн.; з 01.04.2008 р.-48,10 грн.; з 01.07.2008 р.-48,20 грн.; з 01.10.2008 р.-49,80 грн.
Відповідно до ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р., що набув чинності 01 січня 2006 р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. № 3235-1У " Про державний бюджет України на 2006 рік" (п.17 ст.77).
Законом України " Про внесення змін до ЗУ " Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 р. № 3367-1У, який набув чинності з 2 квітня 2006 р., п.17 ст.77 ЗУ " Про державний бюджет України на 2006 рік" було виключено, статтю 110 було викладено в наступній редакції: " Установити , що пільги дітям війни , передбачені абзацом сьомим статті 5 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", запрваджується з 1 січня 2006 року, а статтею 6- у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку. визначеному КМУ за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету". Пори цьому, Порядок надання пільг, передбачених ст.6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" , у 2006 році Кабінетом Міністрів України розроблено не було.
Враховуючи, що положення зазначених норм ЗУ " Про Державний бюджет України на 2006 рік" Конституційним Судом України до дійсного часу не визнані неконституційними, тому, у позивача не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році, і тому , в задоволенні вимог за 2006 рік слід відмовити.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року №966-14, а також Законом України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гаранта" від 5 жовтня 2000 року № 2017-Ш, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505-4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
Пунктом 12 статті 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2007 рік з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України " Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами ( крім тих, на яких поширюється дія ЗУ " Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 положення пункту 12 статті 71 ЗУ " Про Державний бюджет України на 2007 рік" , якими була зупинена дія статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком , були чинними лише з 09 липня 2007 р., тобто, з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, по 31 грудня 2007 р.
Відповідно до ст.62 ЗУ " Про державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого ч.1 ст.28 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування" у 2007 р. діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 січня 2007 р.-380 грн.; з 1 квітня-410,06 грн.; з 1 жовтня-415,11 грн.
Таким чином, за період з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" у ромірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у зщадоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідно до ст.57 Конституції України всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов,язків громадян, обов,язково підлягають оприлюдненню.
Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 офіційно оприлюднене в Офіційному віснику України ,2007, № 52, 27.07.2007 р.
Таким чином, позивач повинна була дізнатися , що її право на отримання щомісячної державної допомоги у 2007 році порушено саме з моменту оприлюдненя зазначеного рішення Конституційного Суду України.
У зв'язку з тим, що позивач звернувся до суду за захистом свої прав лише 25.11.2008 р., що підтверджується штемпелем на конверті тобто, позивачем пропущено річний строк звернення до суду з вищезазначеними вимогами за 2007 рік, клопотання про поновлення цього строку позивачем не заявлено, судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни з 09.07.2007 р. до 25.11.2007р.
Відмовляючи в задоволенні цієї частини вимог з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги ст.46 ЗУ " Про загальнообов,язкове державне пенсійне страхування", відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Статтею 6 вказаного Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватися як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Таким чином, невиплачене позивачу підвищення до пенсії за період з 25 листопада 2007 р. по 31 грудня 2007 року складає 149,44 грн. (листопад: 415,11 грн. х 30% : 30 днів х 6 днів = 24,91 грн.; грудень: 415,11 грн. х 30% = 124,53 грн.), які підлягають стягненню з відповідача.
Пунктом 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст. 6 цього Закону викладена у наступній редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни", тобто 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 року» визнано неконституційним.
Таким чином, за період з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р. позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 ЗУ " Про соціальний захист дітей війни" у ромірі 30% мінімальної пенсії за віком.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленого для осіб ,що втратили працездатність.
Згідно ст. 58 Закону України " Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожитковий мінімум складає: з 01.01.2008 року - 470 грн., з 01.04.2008 року - 481грн., з 01.07.2008 року - 482 грн., з 01.10.2008 року - 498 грн.
Таким чином, невиплачене позивачу підвищення до пенсії за період з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р. складає : з 22 по 31 травня 2008р. складає 31,03 грн. (481,00 грн. х30% :31 день х 10 днів = 46,54 грн. -( 48,10грн.:31 день х 10 днів =15,51 грн.); червень 2008 р. складає 96,20 грн. грн.( 481 грн.х30%:100% - 48,10 грн.= 96,20 грн.); липень, серпень, вересень 2008 року складає 289,20 грн. (482,00 грн. х 30% : 100%= 144.60 грн. - 48.20 грн. = 96.40 грн.х3місяці =289,20 грн.); за жовтень 2008 року складає 99,60 грн. (498.00 грн. х30% : 100% = 149.40 грн. - 49.80 грн. = 99.60 грн.), а всього 516,03 грн.,які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Статтею 105 КАС України визначено, які вимоги може містити адміністративний позов, тобто, особа не може звертатися до адміністративного суду з будь-якими вимогами, не визначеними зазначеними нормами .
Позивач звернувся до суду із позовом у зв»язку з діями відповідача по не нарахуванню та невиплаті підвищення до пенсії, питання про визнання яких неправомірними він ставить, саму пенсію відповідач нараховував та сплачував але в меншому ніж передбачено законом обсязі. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем суду не надані докази звернення до відповідача з заявою про виплату підвищення до пенсії як дитині війни та відповідно відповідей відповідача на таке звернення .Отже фактично позивачем оскаржується бездіяльність відповідача по не нарахуванню та невиплаті йому щомісячного підвищення до пенсії встановленого законом для дітей війни.
У відповідності зі ст. 11 ч. 2 КАС суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки позивач просить зобов»язати відповідача нарахувати та сплатити невиплачену соціальну державну допомогу дитині війни і таким чином просить суд захистити його права , суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позивачем вимог та визнати бездіяльність відповідача по ненарахуванню та невиплаті позивачу щомісячно підвищення до пенсії у 2007 та у 2008 роках частково протиправною.
Враховуючи викладене, оскільки суд дійшов до висновку про те, що відповідачем здійснювалась бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу підвищення до пенсії з 25.11.2007р. по 31.12.2007 р. у розмірі 149,44 грн. та з 22.05.2008 р. по 31.10 2008 р. у розмірі 516,03 грн. , тому, зазначену бездіяльність необхідно визнати протиправною.
Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Том суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченому Законом України "Про соціальний захист дітей війни" для здійснення соціальних виплат, з огляду на приписи статті 88 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» та статті 113 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в яких визначено, що в разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом України та Пенсійним фондом України, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду України.
Судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Зважаючи на викладене, посилання відповідача на неврегульованість питання обчислення розміру пенсії дітям війни чинним законодавством, не приймається судом до уваги, оскільки ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. З огляду на викладене, дане питання цілком врегульоване чинним законодавством України.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ч. 3,4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни не може бути підставою для нездійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові затрати з Державного бюджету України; якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Оскільки вимоги позивача задоволені судом частково, тому сума судового збору (позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3,40 грн.), яка повинна бути стягнута на користь позивача, складає 1,70 грн.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі Донецької області про про визнання права, визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі Донецької області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25.11.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р.
Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Артемівському районі Донецької області здійснити нарахування та ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 25.11.2007 р. по 31.12.2007 р. в сумі 149,44 грн. та з 22.05.2008 р. по 31.10.2008 р. у розмірі 516,03 грн. відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції, яка діяла в цей період.
В задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1,70 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: