"03" березня 2010 р. Справа № 11/38
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Житомир
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 м. Сарни
про стягнення 7 426 грн. 78 коп. заборгованості по розрахунках, інфляційних втрат та пені
Суддя Грязнов В.В.
Представники сторін:
від позивача- Кувшинець С.В., представник (довір.б/н від 26.02.2010р.);
від відповідача- не з'явився.
Представник Позивача не заявив клопотання про технічну фіксацію судового процесу.
Суть спору: Позивач-Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про стягнення з Відповідача-Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 6 941 грн. 48 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий у серпні 2009р. товар, 320 грн. 47 коп. інфляційних втрат та 164 грн. 83 коп. -3 % річних.
Відповідач-Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 витребуваного ухвалою від 13.02.2010р. відзиву на позов суду не подав, позовних вимог не оспорив і не заперечив; в судове засідання 03.03.2010р. ні Відповідач, ні його представник не з'явились, хоч про час та місце слухання справи сторону було повідомлено у встановленому порядку. (арк.справи 1, 12).
Господарський суд вважає, що справу може бути розглянуто без участі Відповідача на підставі наявних у справі документів.
В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд
ВСТАНОВИВ,
що фактично 19 серпня 2009р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 передала, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 -прийняв товар (будівельні матеріали) згідно чеку №00000011202 від 19.08.2009р. на загальну суму 16 517 грн. 98 коп., що стверджується підписом та відбитком печатки останнього.(арк.справи 8).
Відповідач за отриманий товар розрахувався частково на загальну суму 9 576 грн. 50 коп., що стверджу-ється матеріалами справи.
Отже, станом на 03.02.2010р. заборгованість Відповідача складає 6 941 грн. 48 коп.
Посилаючись на стст.625, 692 ЦК України, за користування коштами з 19.08.2009р. по 03.02.2010р. Пози-вач нарахував 164 грн. 83 коп. -3% річних та інфляційні втрати за період з 19.08.2009р. по 03.02.2010р., що скла-дає суму 320 грн. 47 коп.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передба-чені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.
Відповідно до ст.509 ЦК України, -зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного ко-дексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділово-го обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).
За договором купівлі-продажу (ст.655 ЦК України), одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошовоу суму.
У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару.
Вбачається, що договору в письмовій формі сторони не укладали, отже за правилом ст.692 ЦК України -зобов'язання оплати товару у покупця виникло в день отримання товару, тобто 19.08.2009р., однак Відповідач вартість отриманого товару не оплатив.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний спла-тити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.(ч.2 ст.625 ЦК України).
Як зазначалось вище - ні у встановлений законом термін, ні після порушення господарським судом про-вадження у справі - Відповідач зобов'язань по оплаті товару не виконав - кошти не сплатив.
Вимоги Позивача стверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі стст. 173, 193, 265 Господарського кодексу України та стст. 526, 549, 625, 655, ч.1. ст.692 Цивільного кодексу України.
Вбачається, що несплатою 6 941 грн. 48 коп. вартості товару Відповідач завдав Позивачу майнових збит-ків.
Доказів сплати боргу Відповідач суду не надав.
Позов обгрунтований і підлягає задоволенню в сумі 7 426 грн. 78 коп. боргу.
На Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрати з оплати інформаційно-тех-нічного забезпечення судового процесу на підставі частини другої ст.49 ГПК України, внаслідок його неправиль-них дій -доведення спору до господарського суду.
Керуючись стст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, який знахо-диться в АДРЕСА_2 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка знаходиться у АДРЕСА_1 (код НОМЕР_1) 6 941грн. 48коп. заборгованості по розрахунках, 164грн. 83коп. -3% річних за період з 19.08.2009р. по 03.02. 2010р., 320грн. 47коп. інфляційних втрат за період 19.08.2009р. по 03.02.2010р., 102грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.В.Грязнов
Рішення підписане суддею "04" березня 2010 р..