33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"02" лютого 2010 р. Справа № 19/170
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Рівне"
до відповідача Сарненська центральна районна лікарня
про стягнення заборгованості в сумі 107 964 грн. 95 коп.
Суддя
Представники:
Від позивача : Павлічко О.О., Рибальченко І.Л.
Від відповідача : Дулачик О.В.
В судовому засіданні 02.02.2010 року за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг в сумі 107964,95 грн. В обгрунтування вимог зазначає, що згідно укладеного між сторонами договору від 23.07.2008 року № 6 про надання теплової енергії, позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання. В зв'язку з підвищенням цін на природний газ протягом опалювального сезону 2009 року зросла собівартість послуг з теплопостачання та встановлені договором тарифи стали збитковими. Неодноразові звернення до відповідача з приводу збільшення встановлених договором тарифів залишені останнім поза увагою. Поряд з цим, зважаючи на соціальну значимість опалювального об'єкту і сподівання на співпрацю з відповідачем, позивач надавав послуги за збитковими тарифами. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача різницю між оплаченими відповідачем збитковими тарифами та реально понесеними позивачем витратами в сумі 107964,95 грн. В судових засіданнях вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи тим, що послуги, які надаються позивачем належать до другої групи житлово-комунальних послуг, а тому ціни/тарифи затверджуються органами місцевого самоврядування. Зважаючи, що збільшений тариф не було погоджено (затверджено) у встановленому порядку, відповідач не може відшкодувати втрати позивача. Просить в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
23 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергозбереження Рівне" (виконавець) та Сарненською центральною районною лікарнею (споживач) було укладено договір № 6 про надання теплової енергії. Відповідно до предмету договору виконавець, керуючись вимогами Закону України "Про теплопостачання" на підставі ст.ст. 633, 642 Цивільного кодексу України, публічно зобов'язується надавати послуги по постачанню теплової енергії споживачеві вчасно та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати виконавцю за надану теплову енергію згідно з встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.
За умовами п.п. 3.1, 3.2 договору розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі за спожиту теплову енергію вносяться до 10 числа поточного місяця та до 30 числа поточного місяця, на підставі наданих виконавцем рахунків, відповідно до показників засобів обліку теплової енергії.
Згідно додатку № 1 до договору № 6 від 23.07.2008 року тарифи на послуги теплової енергії становлять 413,73 грн./Гкал. Тарифи на постачання гарячої води становлять 13,53 грн./куб.м.
Судом встановлено, що відповідач заборгованості по оплаті послуг з постачання теплової енергії за встановленими договором тарифами немає, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01 січня по 30 червня 2009 року та не заперечується сторонами.
Разом з цим, як вказує позивач, в вересні 2008 року на виконання договору про теплопостачання позивач уклав із ТОВ "Ніка-Газ" договір № 006-09/2008ПГ на постачання природного газу від 25.09.2008 р. Відповідно до вказаного договору ТОВ "Ніка-Газ" зобов'язалось постачати природний газ позивачу у 2008 році за ціною 1256,23 грн. за 1000 кубм. газу. Дана ціна природного газу відповідала тарифу на теплову енергію визначеному укладеним договором на теплопостачання.
25 грудня 2008 року позивач уклав з ТОВ "Укрбудсервіс 2008" договір № 14/01-ПГ на постачання природного газу в 2009 році, відповідно до якого ціна природного газу на 2009 рік склала 1548,29 грн. за 1000 куб.м. газу.
29 січня 2009 року постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 57 від 29.01.2009 р., було затверджено граничний рівень цін на природний газ для промислових відповідачів та інших суб'єктів господарювання на 2009 рік. Відповідно до даної постанови тариф на теплопостачання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання затверджено на рівні 2020,25 грн. за 1000 м.куб. На виконання вказаної постанови 29 січня 2009 року позивач уклав з ТОВ "Укрбудсервіс 2008" додаткову угоду до договору поставки природного газу № 14/01-ПГ від 25.12.2008 р. відповідно до якої ціна природного газу з 1 січня 2009 р. склала 2424,30 грн. (2020,25 грн. + 404,05 грн. ПДВ).
За таких обставин позивач зазначає, що оскільки з 01 січня 2009 року ціна природного газу зросла, то відповідному коригуванню підлягав і тариф на теплову енергію та на постачання гарячої води. Діючі тарифи визначені договором про теплопостачання стали збитковими, оскільки не враховували повну собівартість теплової енергії і не забезпечували рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності.
Як визначено абз. 3 п. 2.2 договору № 6 від 23.07.2008 року, тарифи на теплову енергію змінюються в разі зростання (зменшення) ціни на природний газ, прийняття нових законодавчих актів, зростання індексу інфляції, тощо і не повинні перевищувати встановлених чинним законодавством. У цьому випадку Додаток № 1 до договору викладається в новій редакції за взаємною згодою сторін. Про зміну тарифів виконавець зобов'язаний попередити споживача та надати споживачу відповідні матеріали щодо обгрунтування необхідності їх зміни.
Частинами 1 ст. 651 Цивільного кодексу України та ст. 188 Господарського кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами ч.ч. 2-4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивач вказує, що для вирішення даної ситуації неодноразово звертався до відповідача з проханням підписати зміни до договору. На підтвердження вказаного позивач додав до позовної заяви копії листів № 97 від 04.02.2009 р., № 103 від 19.02.2009 р. ,№ 142 від 13.04.2009 року, № 165 від 15.05.2009 року.
Однак, слід зазначити, що в вищезазначених листах позивач вказує про існування заборгованості та звертається до відповідача, з проханням погасити заборгованість та з пропозицією, в рахунок погашення заборгованості, викупу однієї або декількох котелень по залишковій вартості чи укладення договору оренди котелень з Позивачем.
Як свідчить зміст даних листів, позивачем не було висловлено жодних прохань чи пропозицій щодо оформлення та підписання змін до договору у зв'язку із зростанням ціни на природний газ.
Позивачем ні до позовної заяви, ні на вимогу суду не було подано доказів, які б підтверджували твердження позивача щодо звернення до відповідача з пропозицією оформити та підписати зміни до договорів.
За умовами п. 2.2 договору тарифи на теплову енергію узгоджуються між виконавцем та споживачем на рівні тарифів комунального теплопостачаючого підприємства територіальної одиниці. Тарифи на теплову енергію зазначено в додатку, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 10.2 договору, зміни та доповнення до цього договору дійсні лише у випадку, якщо вони оформлені письмово, підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін. Пунктом 6.5 договору передбачено, що спори між сторонами розв'язуються шляхом переговорів, а якщо згоди не досягнуто - у судовому порядку.
Відтак суд зазначає, що за умовами договору та у відповідності з вимогами чинного законодавства (ст.ст. 651, 652 ЦК України, ст. 188 ГК України), у випадку неможливості вирішення спірного питання за згодою сторін, позивач не був позбавлений права звернутися до суду з вимогами про внесення змін до договору.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги той факт, що позивач у встановленому договором та законом порядку не ініціював внесення змін до договору відносно збільшення тарифів, вимога про стягнення заборгованості по оплаті послуг в сумі 107964,95 грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню. Відтак в позові слід відмовити. Понесені позивачем судові витрати згідно ст. 49 ГПК України залишаються за ним.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя
підписано "04" березня 2010 р.