36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
29.10.2009 р. Справа №19/161
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полагро", юридична адреса: вул. Шевченка, 29, м. Полтава, 36011; поштова адреса: вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення 35157,23 грн. за договором поставки №120 від 02.01.08р.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: не з"явився
від відповідача: не з"явився
Розглядається позовна заява про стягнення 35157,23 грн., з них: 14361,45 грн. - основного боргу за товар поставлений згідно договору поставки товарів №120 від 02.01.08р., та штрафні санкції: 562,048 грн. - 20% річних та 20233,74 грн. 2% за кожен день прострочення боргу.
Відповідач письмових пояснень по суті спору не надав. Ухвала від 15.10.2009р., надіслана на адресу відповідача, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: “за закінченням терміну зберігання”. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданим державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради від 15.10.2009р., відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець; юридичною адресою відповідача є АДРЕСА_1, що співпадає з адресою за позовом (а.с.52). Отже, відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду даної справи.
Згідно п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Відповідно до Договору поставки товарів № 120 від 02.01.2008р. (далі -Договір), укладеного між ТОВ "Полагро" (позивачем) та СПД-ФО ОСОБА_1 (відповдіачем), позивач (продавець) зобов'язується передати у власність відповідача (покупцю), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар.
Згідно п. 1.1 Договору асортимент, кількість, ціна на товар визначаються відповідно до накладних.
На виконання умов Договору позивач за період 07.10.2008р. - 23.10.2008р. передав відповідачу товар на загальну суму 16861,45 грн. Зазначене підтверджується видатковими накладними за період 07.10.2008р. - 23.10.2008р. (а.с.55-163).
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що сума коштів за проданий товар перераховується на розрахунковий рахунок позивача на протязі семи календарних днів з моменту отримання товару.
За одержаний товар відповідач розрахувався частково, сплативши 2500,00 грн., що підтверджується письмовою заявою позивача від 15.10.2009р. (а.с.48).
Залишок заборгованості у розмірі 14361,45 грн. відповідачем не сплачено.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.526 ЦК України зобов”язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.
У відповідності до ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов"язний сплатити продавцеві повну ціну переданного товару.
Отже, позовні вимоги в частині стягнення 14361,45 грн. основного боргу є правомірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України).
За ч. 3 ст. 692 ЦК України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування грошовими коштами.
Відповідно до п.5.2 Договору у випадку порушення строку оплати товару покупець виплачує продавцеві пеню в розмірі 2% від вартості неоплаченого в строк товару за кожен день прострочення платежу, а також 20% річних від простроченої суми.
На підставі п. 5.2 договору позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 20233,74 грн. та річні в сумі -562,048грн.
Судом досліджено, що в позовній заяві розрахунок штрафних санкцій здійснений із суми 16861,45грн. в той час, як сума основного боргу становить 14361,45грн.
Ухвалою суду від 10.09.2009року суд зобов"язував позивача уточнити період нарахування штрафу та пені (з дати до дати).
Позивач дані вимоги суду не виконав, витребувані докази необхідні для вирішення спору не надав.
Неподання уточненого періоду нарахування штрафних санкцій перешкоджає встановленню судом правомірності чи неправомірності нарахування позивачем пені та річних.
Відповідно до пункту п'ятого частини першої ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
З огляду на викладене позов в частині стягнення 20233,74грн. пені, 562,048грн. - річних слід залишити без розгляду.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, (п.5 ст.81), 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаціний номер НОМЕР_1; р/р НОМЕР_2 у Полтавській філії ВАТ АБ "Укргазбанк", МФО НОМЕР_3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полагро" (юридична адреса: вул. Шевченка, 29, м. Полтава, 36011; поштова адреса: вул. Половки, 68, м. Полтава, 36034, ідентифікаціний код 25166931; р/р 26003054500495 в ПРУ КБ “Приватбанк”м.Полтва, МФО 331401) 14361грн. 45 коп. основного боргу, 143грн. 61 коп. витрат з оплати державного мита, 128грн. 68 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. Позов в частині стягнення 20233,74 грн. пені та 562,048 грн. річних -залишити без розгляду.
Суддя Безрук Т.М.