Справа№464/2124/19
пр.№ 3/464/1026/19
18.06.2019 суддя Сихівського районного суду м. Львова Дулебко Н.І., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №198464 від 05.04.2019, ОСОБА_1 05.04.2019 о 01 год 50 хв на пр. Червоної Калини, 107 у м. Львові, керував автомобілем марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив пункт 2.9 а Правил дорожнього руху.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, звернувся з клопотанням про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Пояснив, що транспортним засобом на момент приїзду інспекторів не керував, автомобіль був припаркований, а він разом з друзями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебував біля автомобіля. Вказав, що інспектори спочатку проводили огляд автомобіля, а також поверхневий огляд осіб, що стояли поруч з транспортним засобом. Проте, оскільки нічого не знайшли, а він знаходився поряд з автомобілем зі сторони водія, повідомили про наявність у нього ознак стану алкогольного сп'яніння. Вказав, що він пройшов огляд на стан сп'яніння, оскільки до цього часу ніколи не мав таких ситуацій, а тому і не розумів можливих наслідків таких дій. Такий огляд проводився у відсутності свідків, а у протоколі свідками зазначено його товаришів. При цьому, зазначив, що однією з головних умов для огляду водія на стан сп'яніння є не лише наявність достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння, а й та обставина, що він у такому стані керував транспортним засобом. Проте, жодних доказів керування ним транспортним засобом 05.04.2019 о 01.50 год матеріали справи не містять. Окрім цього, вказав, що під час складання протоколу, інспектор виніс постанову про нібито керування транспортним засобом без ременя безпеки, яку він оскаржив.
Допитаний як свідок ОСОБА_2 дав показання про те, що в той час як приїхав патрульний автомобіль, він разом з друзями ОСОБА_1 та ОСОБА_3 стояли поруч з належним йому автомобілем марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1 , та керування таким не здійснювали. Інспектор повідомив, що вони заважають проїзду. В подальшому інспектори поліції провели огляд автомобіля та їх поверхневий огляд. Ствердив, що того дня за кермом автомобіля перебував він, а не ОСОБА_1 , та йому не зрозуміло чому в інспекторів виникли підозри про керування останнім транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, свідком проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager» він не був.
Допитаний як свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що в той день за кермом автомобіля знаходився ОСОБА_4 На момент приїзду інспекторів, автомобіль був зупинений, а вони знаходилися біля нього. Вказав, що йому не відомо чому саме на ОСОБА_1 склали протокол за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, він не був свідком проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager», такий огляд проводився в патрульній машині.
Свідки, а саме, інспектори патрульної поліції ОСОБА_5 , який складав протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №198464 від 05.04.2019, ОСОБА_6 , який складав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, ОСОБА_7 , який відбирав письмові пояснення від свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на розгляд справи не з'явилися, належним чином неодноразово повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи.
Враховуючи неможливість допитати свідків, які за неодноразовими викликами до суду не з'явилися, розгляд справи продовжено за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи та є достатніми для ухвалення судового рішення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність серед іншого за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Таким чином, обов'язковою ознакою вказаного адміністративного правопорушення є встановлення факту керування особою транспортним засобом та перебування на момент такого керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Разом з тим, наявними у справі доказами не доведено факту керування ОСОБА_1 05.04.2019 о 01.50 год на пр. Червоної Калини, 107 у м. Львові автомобілем марки «Mitsubishi», р.н. НОМЕР_1 , та того, що безпосередньо поліцейськими здійснено зупинку такого автомобіля.
Окрім цього, порядок проведення огляду на стан сп'яніння визначений ст. 266 КУпАП та положеннями Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735.
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП, пункту 6 розділу ІІ Інструкції передбачено, що огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Так, з оглянутих у судовому засіданні відеозаписів з нагрудних камер поліцейських неможливо встановити факту проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager» у присутності двох свідків. При цьому, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які є товаришами ОСОБА_1 , заперечують те, що такий огляд проведено за їх присутності.
З огляду на відсутність належних доказів, які б свідчили про керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та безпосередню зупинку поліцейськими такого автомобіля, вважаю, що наданими матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак провадження в справі необхідно закрити відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись статтями 266, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Дулебко Н.І.