Справа № 461/4453/19
Провадження № 2-з/461/4/19
19.06.2019 року. Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Скаб В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Львові заяву ЛМКП «Львівтеплоенерго» про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення, -
ЛМКП «Львівтеплоенерго» звернулися до Галицького районного суду м.Львова із заявою про вжиття заходу забезпечення позову до його пред'явлення.
В обґрунтування заяви зазначили, що Галицьким районним судом м. Львова видано судові накази про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованості за послуги централізованого опалення на загальну суму 20 994,58 та судових витрат у сумі 2 978,00 понесених заявником при подачі заяв про видачу судового наказу. 29.08.2018 ОСОБА_1 звернулась до суду з заявами про скасування судового наказу та повороту виконання судового рішення вищевказаних судових наказів оскільки існує спір. Відповідно 31.08.2019 року Галицьким районним судом м. Львова скасовано вищевказані судові накази з поворотом виконання судових наказів. В подальшому, відділом Залізничної виконавчої служби м. Львова на адресу ЛМКП «Львівтеплоенерго» скеровано постанови про повернення ЛМКП «Львівтеплоенерго» стягнених коштів» на підставі вищевказаних ухвал. Таким чином, вважають, що ОСОБА_1 було порушено низку вимог чинного законодавства в сфері теплопостачальної діяльності, належного виконання зобов'язань зі сторони стягувача та прав ЛМКП «Львівтеплоенерго» як виробника та постачальника послуг та просять суд вжити заходи забезпечення позову, до винесення рішення суду шляхом заборони вчинення стягнення коштів з рахунку ЛМКП «Львівтеплоенерго» в частині повороту виконання судового рішення.
Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.
Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1ст. 151 ЦПК України).
Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 4 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки заявника, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, оскільки суду не подано переконливих доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, та доказів про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд ,-
у задоволенні заяви ЛМКП «Львівтеплоенерго» про вжиття заходів забезпечення позову до його пред'явлення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду.
Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Волоско І.Р.