ун. № 759/1197/19
пр. № 2/759/3252/19
04 червня 2019 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Ул'яновської О.В.,
секретаря судового засідання Черніченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві цивільну справу за позовними вимогами ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,
у січні 2019 р. позивач звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: під час вихідних днів позивача з можливістю ночівлі дитини за його місцем проживання; можливість відпочинку дитини разом з батьком під час його щорічної відпустки; проведення по можливості святкових та державних свят та днів проживання із позивачем.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.07.2012, який рішенням Шевченківського районного суд м. Києва від 08.10.2018 було розірвано, в даному шлюбі у них народилася дочка, яка залишилася проживати разом із відповідачем, однак колишня дружина чинить перешкоди позивачу у спілкування з дитиною, тому з метою надання можливості спілкування з дитиною позивач неодноразово звертався до відповідача із відповідними листами, які станом на день подання позовної заяви до суду відповідачем проігноровані.
Позивач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, 04.06.2019 подав заяву в якій просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с. 38).
Відповідач у судове засідання не з'явилася повторно, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суд не повідомила.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, про слухання справи повідомлена належним чином, 20.05.2019 надіслала на адресу суду лист в якому просила слухати справу без присутності представника служби та просила долучити до матеріалів справи висновок Святошинської РДА у м. Києві від 11.05.2019 №107-40/3766 про визначення способів участі гр. ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 (а.с. 33, 34).
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в порядку заочного розгляду справи.
Суд, всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано шлюб укладений 28.07.2012 (а.с. 7, 9).
У вказаному шлюбі у сторін народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).
З метою безперешкодного спілкування з дитиною та бажанням брати участь у її вихованні позивач звертався до відповідача 29.12.2018, 05.01.2018 та 15.01.2018 із відповідними листами (а.с. 13-15).
Протоколом від 29.11.2018 прийнято заяву ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення або таке, що готується, оскільки починаючи з 08.10.2018 колишня дружина не дає йому можливості спілкуватися з дитиною, просив встановити місце проживання його дитини та з'ясувати її стан здоров'я (а.с. 16).
За результатами перевірки складено висновок 11.12.2018 під час якого було здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_2 , яка під час розмови повідомила, що проживає разом з дитиною за адресою: АДРЕСА_1 , а також вона повідомила, що не чинить перешкоди своєму колишньому чоловіку у спілкуванні з дитиною, внаслідок чого відсутній склад кримінального правопорушення (а.с. 17).
Згідно акту умов проживання від 11.11.2018 за адресою проживання ОСОБА_1 , а саме: АДРЕСА_2 встановлено, що квартира двокімнатна, чиста, в наявності є меблі та побутова техніка, для малолітньої дитини відокремлений дитячий куточок в більшій кімнаті, площею 20 м2, є місце для відпочинку, письмовий стіл для занять, а також шафа для одягу (а.с. 10).
Відповідно до характеристики від 02.01.2019 виданої ТОВ «ВІП Профіль» ОСОБА_1 займає посаду оператора клейового устаткування з 12.01.2018, за період роботи зарекомендував себе як відповідальний, дисциплінований та працелюбний працівник, обов'язки виконує якісно і вчасно. За характером врівноважений в колективі користується повагою (а.с. 11).
Частиною 2 ст. 2 Сімейного кодексу України (далі - СК України) врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір'ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.
Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно вимог ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» за якою, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене.
Частиною 1 ст. 159 СК України передбачено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Частиною 2 ст. 159 СК України визначено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання, тощо), місце та час їхнього спілкування.
Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст.ст. 3, 18 Конвенції «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Статтею 27 Конвенції передбачено, що дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Як встановлено при розгляді справи, сторони не домовились про порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною її батька, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з даним позовом, в якому просить визначити порядок участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Згідно висновку від 11.05.2019 №107-40/3766 Святошинської РДА у м. Києві про визнання способів участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було визначено на засіданні комісії 07.05.2019 такі способи участі у вихованні та спілкування з дитиною, а саме: щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв.; щосуботи з 11 год. 00 хв. до неділі 17 год. 00 хв. та 14 днів у літній період під час відпустки батька (а.с. 33, 34).
Суд вважає, що встановлення саме такого порядку зустрічей з дитиною для позивача буде повністю відповідати інтересам дитини, а також не буде порушувати права матері дітей щодо виховання та спілкування з дитиною.
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з підстав, зазначених вище.
Згідно зі ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись вимогами, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»; ст.ст. 3, 18, 27 Конвенції «Про права дитини»; ч. 2 ст. 2, ч. 7 ст. 7, с. 153, ст. 159 СК України, ст.ст. 2,7, 153, 159 СК України; ст.ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 353 ЦПК України, Конституцією України,-
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 із донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступним чином: щосереди з 17 год. 00 хв. до 20 год. 00 хв., щосуботи з 11 год. 00 хв. до неділі 17 год. 00 хв.; 14 днів у літній період під час відпустки батька.
Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКППНОМЕР_2) судовий збір по справі у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) 40 коп.
У решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.В. Ул'яновська
Повний текст судового рішення складено 12.06.2019.