ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17471/18
провадження № 2/753/2201/19
"20" червня 2019 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т.О.,
секретар судового засідання Кримчук Я.Р.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
представник відповідача - Юрченко М.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2018 р. ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - ОСОБА_2 , відповідач, разом - сторони) про розірвання шлюбу.
Позов обґрунтований такими обставинами. 09.12.2006 сторони зареєстрували шлюб, у якому народилося двоє дітей - сини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Спільне життя у сторін не склалося: більше шести років між ними припинені нормальні шлюбно-сімейні відносини, які б ґрунтувалися на почуттях взаємної любові, повазі, розумінні та дружбі. Різниця у поглядах на права та обов'язки подружжя і виховання дітей та відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і. як наслідок, до фактичного припинення шлюбних стосунків. Протягом сімейного життя відповідач застосовував до позивача та дітей фізичне і психічне насильство. Такі дії відповідача порушують конституційні права і свободи позивача як людини і громадянина і завдають їй фізичної та моральної шкоди. У зв'язку з викладеним подальше спільне проживання у шлюбі та його збереження стало неможливим.
У відзиві на позов та у запереченнях відповідач заявив про визнання вимог про розірвання шлюбу, проте вказав, що заперечує повідомлені позивачем фактичні обставини, якими обґрунтований позов. Послався на те, що до кінця серпня 2018 р. відносини в родині були цілком нормальними, а дійсною причиною розпаду шлюбу стала негідна поведінка позивача, яка у 2018 р. поновила близькі стосунки з чоловіком, який був її першим шкільним коханням. Вказав також, що позивачем не надано належних доказів застосування ним фізичного насильства, а медичний висновок не дає змоги встановити причинного-наслідковий зв'язок між його діями та медичним станом позивача.
В судовому засіданні позивач позов підтримала та додатково пояснила, що з моменту звернення до суду з позовом її стосунки з відповідачем значно погіршились - за цей час він тричі застосовував до неї фізичне насильство, а прояви психічного і економічного насильства та тиску з боку чоловіка стали систематичними. Відповідач намагається примусити її знятись з реєстрації в його квартирі, не посилатись в суді на застосування ним насильства та відізвати позов про стягнення аліментів. З приводу агресивних дій відповідача вона неодноразово зверталась до соціальних служб та поліції. Після припинення шлюбно-сімейних відносин діти залишились проживати з нею, і наразі вони перебувають у її матері в Івано-Франківській обл. Внаслідок неправомірних дій відповідача вона почувається вкрай виснаженою, заявляє про неможливість подальшого спільного життя і наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явилися, просили відкласти розгляд справи посилаючись на поважність причин їх неявки до суду.
Однак зважаючи на те, що справа перебуває в провадженні суду майже рік, а позов обґрунтований посиланням на застосування відповідачем сімейного насильства, суд не встановив підстав для відкладення розгляду справи.
Заслухавши позивача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, зареєстрованому 09.12.2006 відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1533.
Подружжя має двох малолітніх дітей: синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оцінюючи надані сторонами докази і пояснення учасників справи, суд дійшов до переконання, що в певний момент у сторін виникли непримиренні розбіжності у поглядах на життя, сім'ю і шлюб, що призвело до втрати між ними взаєморозуміння, поваги та почуттів любові і, як наслідок, до фактичного припинення шлюбно-сімейних відносин.
Після звернення позивача до суду з даним позовом на ґрунті взаємних образ і звинувачень між сторонами, які продовжували мешкати в одному житлі, відбувалися конфлікти і сварки, в ході яких позивач потерпала від численних проявів домашнього насильства, що підтверджуються фактом її звернень до соціальних служб і поліції та висновком медичного експерта від 18.04.2019, яким зафіксовано наявність у неї тілесних ушкоджень у вигляді синців.
До того ж навіть у наданих відповідачем на підтвердження його заперечень актах проведення оцінки рівня безпеки дітей, складених Службою у справах дітей та сім'ї Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, містяться відомості про насильство відповідача по відношенню до позивача.
Так, згідно пояснень сина ОСОБА_3 батько виганяв матір з дому і штовхав її руками, а син ОСОБА_4 пояснив, що батько ударив матір хребтом об металеві двері в той час, коли вона закривала йому рот рукою.
З пояснень позивача вбачається, що після закінчення навчального року вона з дітьми пішла з дому, і з того часу подружжя проживає окремо, при цьому діти залишились проживати з матір'ю.
Відповідно до положень статті 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження…є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість… (частини 3, 4 статті 56 Сімейного кодексу України).
За приписом частини 2 статті 112 цього Кодексу суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Зважаючи на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що між сторонами існує стійкий розлад подружніх стосунків і подальше збереження цього шлюбу суперечить інтересам сторін та їх малолітніх дітей.
Оскільки відповідач як учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до положень статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати повинні компенсуватися за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 7, 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 09 грудня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1533, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , розірвати.
Сплачений ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704,80 гривень компенсувати за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне рішення складене 20.06.2019.