Справа № 161/15463/18
Провадження № 2/161/879/19
(заочне)
10 червня 2019 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді Івасюти Л.В.
з участю секретаря судового засідання Маковецької Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк” (надалі -АТ КБ “Приватбанк”) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що відповідно до укладеної Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості та приєднання до Умов та правил надання продукту кредитних карт (далі - Генеральна угода) від 10.03.2016 року ОСОБА_3 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом. При укладенні кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_3 померла. Відповідно до ст.1270 ЦК України , спадкоємці ОСОБА_3 мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 27.02.2017 року по 27.08. 2017 року. У даному випадку спадкоємцем , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 Вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 . На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем 10.08.2017р. була надіслана претензія кредитора до Луцької районної державної нотаріальної контори.
04.09.2017 року позивачем було отримано відповідь Луцької районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса, за місцем заведення спадкової справи.
23.04.2018 року позивачем було отримано відповідь нотаріуса, в якій зазначалось, що спадкоємці майна померлої із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ “Приватбанк”.
Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника. Спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме: шість місяців від дня відкриття спадщини.
15.07.2018р. до спадкоємців ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було надіслано лист-претензію, згідно з яким позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій виконано не було.
Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед Банком за кредитним договором № б/н від 10.03.2016 року становить 11173,67 грн., яка складається з наступного: 11096.99 гри, - заборгованість за кредитом; 76.68 грн. - заборгованість за відсотками. Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами:
розрахунком заборгованості; копією Генеральної угоди про реструктуризацію заборгованості; копією паспорта позичальника; копією паспорта відповідача; копією свідоцтва про смерть; копією реєстру відправлення претензії кредитора, копією претензії кредитора; копією листа з відповіддю приватного нотаріуса, копією претензії спадкоємцю,
копією реєстру відправлення претензії спадкоємцю.
Посилаючись на вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідачів в користь АТ КБ “Приватбанк” заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 березня 2016 року в сумі 11173,67 гривень.
Представником позивача суду було подано заяву про розгляд справи за його відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про причини неявки суду не повідомили, про день, час, місце розгляду справи були належним чином повідомлені, про що у матеріалах справи містяться відповідні поштові повідомлення. Крім того, є оголошення на сайті судової влади про розгляд даної справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідачів на адресу суду не надходили.
Суд вважає можливим розглянути дану справу за відсутності відповідачів, та ухвалює рішення відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, та подані позивачем докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.
Як вбачається із змісту ч. 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст.ст. 526-527, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 згідно укладеного договору № б/н від 10 березня 2016 року було надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку 18,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Погашення заборгованості здійснювалось в наступному порядку: починаючи з «1» по «25» число кожного місяця відповідач надає Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом.
Як випливає з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 01 березня 2017 року, виданого виконавчим комітетом Торчинської селищної ради Луцького району Волинської області ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 померла. (а.с.35)
Судом встановлено, що банк взяті на себе зобов'язання по кредитному договору виконав в повному об'ємі, Однак, ОСОБА_3 не повернула отримані кредити відповідно до графіків погашення кредитів та відсотків, в зв'язку з чим не виконала зобов'язання належним чином і, згідно наданого представником позивача та перевіреного судом розрахунку АТ КБ “Приватбанк”, станом на 27 лютого 2017 року (дату смерті ОСОБА_3 ), заборгованість позичальника ОСОБА_3 перед Банком за кредитним договором № б/н від 10.03.2016 року становить 11173,67 грн., з них: 11096.99 гри, - заборгованість за кредитом; 76,68 грн. - заборгованість за відсотками.
За інформацією, наданою позивачу Луцькою районною державною нотаріальною конторою Волинської області, встановлено, що спадкоємцями майна померлої ОСОБА_3 є відповідачі : син померлої ОСОБА_1 та донька ОСОБА_2 , які постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину шляхом подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
З матеріалів справи випливає, що спадкування обов'язків відбулося відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідачі не відмовились від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме: шість місяців від дня відкриття спадщини.
Таким чином, відповідачі прийняли спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов'язання померлого позичальника.
Відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України, кредитору спадкодавця належить протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.
На виконання вимог вищезазначеної норми закону позивачем була надіслана до Луцької районної державної нотаріальної контори претензія кредитора з проханням включити кредиторські вимоги банку в спадкову масу.
Як випливає з матеріалів справи, 04.09.2017 року позивачем було отримано відповідь Луцької районної державної нотаріальної контори, в якій зазначалось, що претензію кредитора переслано до приватного нотаріуса Гордійчук М.В. Луцького районного нотаріального округу, за місцем заведення спадкової справи.
Із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 20.11.2017р. приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гордійчук М.В. випливає, що на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , 1956 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 (одну другу) частку спадщини, є її дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на 1/2 (одну другу) частку спадщини, є її син: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: страхової суми у ПрАТ «СК «Провідна», що належить спадкодавцю на підставі довідки №17-09/12880, виданої ПрАТ «СК «Провідна» від 13.10.2017 року. Вартість спадкового майна становить: 47 500 грн. 00 коп.
Крім того, із свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим 20.11.2017р. приватним нотаріусом Луцького районного нотаріального округу Гордійчуком М.В. слідує, що на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцями цілого житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 1/2 (одну другу) частку спадщини, є її дочка: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та на 1/2 (одну другу) частку спадщини, є її син: ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: цілого житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 і належить спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок, виданого 20.07.1988року виконкомом Луцької районної ради народних депутатів Волинської області та зареєстрованого у Волинському обласному бюро технічної інвентаризації 28.07.1988року в реєстровій книзі: 5 за реєстровим номером запису: 622.
Житловий будинок належав ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого була його дружина: ОСОБА_6 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав і померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкоємцем якої була її дочка: ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Житлова площа цілого житлового будинку, матеріали стін якого: цегла, дерево, становить 82,1 кв.м., загальна площа 126,3 кв.м. На земельній ділянці розташовані такі господарські та побутові будівлі та споруди: колонка В , огорожа І.
З матеріалів справи слідує, що 15.07.2018р. до спадкоємців майна ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ПАТ КБ «ПриватБанк» було надіслано лист-претензію, згідно з яким позивач пред'явив свої вимоги, однак вимоги банку спадкоємцями не виконано.
Станом на дату смерті заборгованість відповідачів перед позивачем за кредитним договором № б/н від 10.03.2016 року становить 11173,67 грн., яка складається з наступного: 11096.99 гри, - заборгованість за кредитом; 76.68 грн. - заборгованість за відсотками.
Згідно з статтею 1216 ЦК України, спадкування, перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) , є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб'єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.
Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.
Зі змісту статті 1218 ЦК України випливає, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
При цьому слід враховувати, що спадкування - це вольовий акт (окрім деяких винятків), яким спадкоємець свідомо приймає рішення про прийняття спадщини або свідомо не користується правом відмовитися від такого прийняття спадщини, тобто безпосереднє волевиявлення або презюмується, якщо особа проживала зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини і не відмовилася від її прийняття, або, якщо законний представник неповнолітньої чи недієздатної особи не відмовився від прийняття спадщини.
У разі смерті боржника за його зобов'язаннями, які передбачають правонаступництво, відповідають спадкоємці відповідно до правил статті 1282 ЦК України в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Згідно зі частиною першою статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Частиною другою статті 1282 ЦК України передбачено, що вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
ПАТ КБ «ПриватБанк», як кредитор спадкодавця ОСОБА_3 , самостійно не мав можливості встановити обсяг майнових прав, що увійшли до складу спадщини, оцінити їх у грошовому еквіваленті, тому при встановленні факту відсутності такої інформації, для повного і всебічного з'ясування обставин справи, суд повинен самостійно встановити вказану інформацію.
Судом встановлено, що банк своєчасно та в установленому законом порядку звернувся з вимогами про стягнення заборгованості, розмір заявленої суми обґрунтований.
З урахуванням частини другої статті 1282 ЦК України кредитор не позбавлений можливості, у разі відмови спадкоємців від одноразового платежу, пред'явити вимогу про накладення стягнення на майно, звернення стягнення на яке, за наявності рішення суду, буде здійснено у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», тобто стягнення суми боргу у межах вартості прийнятого спадкоємцями спадкового майна.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 1282 ЦК України у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до структури ЦК України кредитор має право обирати один із усіх способів захисту, які надаються йому законом, якщо інакше правило в імперативному порядку не визначено у цивільному законі. При цьому вибір способу захисту кредитор здійснює на власний розсуд.
За таких обставин, наведені норми матеріального права у сукупності з положеннями статті 16 ЦК України щодо способів захисту цивільних прав та інтересів та статті 1218 ЦК України про те, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, не обмежує права кредитора обрати будь-який законний спосіб для відновлення прав, у тому числі і звернутися до спадкоємців позичальника із вимогою про стягнення кредитної заборгованості в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Згідно з ч.4 ст. 10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що слід стягнути з відповідачів в користь позивача за рахунок майна, яке залишилось після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , встановлену в судовому засіданні заборгованість за кредитним договором в сумі 11173,67 гривень .
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1762 гривні.
Керуючись ст.ст. 2, 4 , 5, 12, 13 , 141, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України , ст.ст. 526, 527, 259, 530, 608, 1218, 1219, 1220, 1221, 1223, 1268, 1270, 1281, 1282 Цивільного кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 березня 2016 року, укладеного між акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_3 , в сумі 11173,67 гривень, по 5586,84грн. з кожного, та 1762грн. судових витрат, по 881грн. з кожного, за рахунок майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач 1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач 2: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІПН НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Луцького міськрайонного суду Л.В.Івасюта