19 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 923/333/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
від 16.01.2019
у справі № 923/333/16
за позовом арбітражного керуючого Дудкіна Р.А.
до ОСОБА_2 та ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3
про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна та повернення нерухомого майна у власність банкрута
в межах справи за заявою ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Мед-СИТИ"
про банкрутство,-
24.04.2019 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою від 24.04.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 923/333/16, підтвердженням чого є накладна служби кур'єрської доставки.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 923/333/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Пєскова В.Г., судді - Погребняка В.Я., судді - Катеринчук Л.Й., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 17.05.2019.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 20.05.2019 № 29.3-02/566, у зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 923/333/16.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 923/333/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Жукова С.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 20.05.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2019 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 923/333/16. Касаційну скаргу ОСОБА_1 від 24.04.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 923/333/16 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України. Повідомлено ОСОБА_1 про право у термін до 14 червня 2019 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.
31.05.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
13.06.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява від 11.06.2019 про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 923/333/16.
В якості інших підстав для поновлення строку скаржником зазначено, що в період з 08.02.2019 по 19.04.2019 він заходився на відпочинку і не проживав за місцем реєстрації. В період тимчасової відсутності та перебування на профілактичному лікуванні усю поштову кореспонденцію отримувала дружина - ОСОБА_2 , що підтверджується її нотаріально завіреною заявою. Повернувшись з відпочинку, скаржнику стало відомо, що дружина - ОСОБА_2 відмовилась від своєї касаційної скарги, яка була подана в інтересах сім'ї, і зі скаржником свою відмову не погоджувала. Враховуючи, що строк пропуску на звернення до суду, на думку скаржника, є "незначним", останній просить визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити строк.
Розглянувши доводи вищевказаної заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 923/333/16, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у заяві неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження, з огляду на те, що скаржник, як самостійний учасник справи, не був позбавлений можливості особисто звернутись із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 923/333/16 в межах строку на касаційне оскарження, а перебування його на відпочинку та тимчасова відсутність за місцем реєстрації не є та не може бути визнано судом як поважна причина для поновлення скаржнику пропущеного ним строку на касаційне оскарження.
Верховний Суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані."
Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами.
Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.
Згідно пункту 4 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Оскільки, наведені в якості інших, підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі № 923/333/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 . від 24.04.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 слід відмовити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України, відтак підлягають задоволенню заперечення ліквідатора ТОВ "Медичний центр "Мед-СИТИ" арбітражного керуючого Дудкіна Р.А. проти відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1
Крім того, матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 від 24.04.2019 містять клопотання про зупинення дії постанови Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 923/333/16 та ухвали Господарського суду Херсонської області від 26.10.2018 у справі № 923/333/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
В зв'язку із відмовою у відкритті касаційного провадження у справі № 923/333/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 24.04.2019, розгляд вищевказаного клопотання колегією суддів не здійснюється.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 234, 235, пунктом 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 923/333/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 24.04.2019 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.01.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Білоус
Судді С.В. Жуков
Н.Г. Ткаченко