79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
02.03.10 Справа№ 14/10
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрейд», м.Дніпропетровськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Львів», м.Стрий Львівської області
про стягнення 95 432,82 грн. заборгованості
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар: Хороз І.Б
Представники:
від позивача: Ольховський Р.В.-представник (доручення від 01 січня 2010 року)
від відповідача: не з»явився
Права та обов»язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України представнику позивача роз»яснено.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Сітрейд», м.Дніпропетровськ, до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Львів», м.Стрий Львівської області, про стягнення 95 432,82 грн. заборгованості, в тому числі : 90 572,32 грн. основного боргу; 1 820,41 грн. інфляційних нарахувань, 2 645,21 грн. пені, 3 % річних в сумі 394,88 грн; позивач просить відшкодувати судові витрати, понесені ним за подання позовної заяви до суду.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.01.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.02.2010 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в засіданні зазначені в ухвалі.
З мотивів, наведених в ухвалі від 16.02.2010 року, розгляд справи відкладався на 02.03.2010 року.
В судове засідання 02.03.2010 року позивач явку повноважного представника забезпечив. Подав до матеріалів справи Довідку Серії АД №328046 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців якою, станом на 24.02.2010 року, підтверджується включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Львів»до ЄДР, ідентифікаційний код особи -35130711, місцезнаходження за адресою :Львівська область, місто Стрий, вулиця Шевченка, будинок 88А.
Саме ця адреса вказана позивачем у позовній заяв, як місцезнаходження відповідача, відтак на зазначену адресу, а також на поштову адресу, відомості про яку позивач надав додатково у позовній заяві ( поштова адреса : м.Львів, вул.Городоцька,355-4) скеровувались судом ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, тобто , відповідача своєчасно та належним чином повідомлено про судові засідання, призначені по розгляду даної справи (дату, час і місце слухання справи).
Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними у матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов»язує й сторону у справі, зокрема позивача, з»ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Представник позивача в судовому засіданні 02.03.10 року подав Заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив про відмову від суми штрафних санкцій 4860 гнрн.50 коп. за позовною заявою вих.№1/70 від 25.01.2010 року про стягнення заборгованості на суму 95432,82 грн і просить задовольнити позов у частині стягнення суми основного боргу 90572,32 грн та відшкодувати судові витрати по справі пропорційно до зменшених позовних вимог. В додаток до зазначеної заяви позивачем подано Довідку від 25.02.10 р (вих.№1/135), якою ТзОВ «Сітрейд»підтверджує укладення між ним та ТзОВ «Агроконтракт-Львів»Договору поставки товару №ПГП-28 від 01.01.2009 року та те, що жодних інших договорів поставки між сторонами не укладалось. Пояснює, що у зв»язку з тим, що на підприємстві бухгалтерський облік ведеться з використанням програми «1 С: бухгалтерія», в якій клієнту присвоюється порядковий номер, то ТОВ «Агроконтракт-Львів» було присвоєно порядковий номер ПГП-53, що відображено у видаткових накладних, які додані до позовної заяви ТОВ «Сітрейд»до ТОВ «Агроконтракт-Львів»про стягнення 95 432,82 грн. Окрім того, до заяви про уточнення позовних вимог долучено копію Гарантійного листа Вих.№18/12 від 16 грудня 2009 року ТзОВ «Агроконтракт-Львів», підписаного директором товариства Козак О.М. та завіреного печаткою ТзОВ «Агроконтракт-Львів», адресованого директору ТзОВ «Сітрейд», у якому відповідач гарантує проплату кредиторської заборгованості в сумі 90572,32 грн до кінця квітня 2010 року ( оригінал гарантійного листа суд оглянув в засіданні).
Уточнені позовні вимоги, з мотивів наведених у позовній заяві, представник позивача просить задоволити .
Відповідач відзиву, витребовуваних документів не подав, уточнені позивачем вимоги не заперечив і не спростував належними доказами, явку повноважного представника не забезпечив в судове засідання.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення.
Розглянувши матеріали справи , судом встановлено.
01 січня 2009 року між ТзОВ «Агроконтракт-Львів»(покупець) та ТзОВ «Сітрейд»(постачальник»укладено договір поставки товару №ПГП-28 з протоколом розбіжностей до договору поставки від 01 січня 2009 року.
Даного факту відповідач не заперечив і не спростував належними та допустимими доказами.
У відповідності до п.1.1 договору постачальник (позивач у справі) взяв на себе зобов»язання постачати і передавати у власність покупцю (відповідачу у справі) товар, а покупець в свою чергу зобов»язувався приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату на умовах даного договору.
Сторони погодили, що найменування, асортимент, кількість, ціна та сума товару вказуються у накладних ( п.1.3 договору). Відповідно до п.1.5 договору загальна сума договору визначається сумою окремих накладних на поставку товару.
Наявними у справі матеріалами підтверджується поставка позивачем ( ТзОВ «Сітрейд») відповідачу( ТзОВ «Агроконтракт-Львів), товару на загальну суму 566743,28 грн по наступних накладних:
- № СГ -0000100 від 27 січня 2009 р. на суму 161428,03 грн;
- № СГ -0000319 від 23 лютого 2009 р. на суму 88981,92 грн;
- № СГ -0000505 від 16 березня 2009 р. на суму 70581,74 грн;
- № СГ -0000647 від 30 березня 2009 р. на суму 112895,57 грн;
- № СГ -0001704 від 10 серпня 2009 р. на суму 20988,58 грн;
- № СГ -0001961 від 11 вересня 2009 р. на суму 29150,38 грн;
- № СГ -0002299 від 21 жовтня 2009 р. на суму 28544,26 грн;
- № СГ -0002300 від 21жовтня 2009 р. на суму 6681,60 грн;
- № СГ -0002412 від 30 жовтня 2009 р. на суму 28152,00 грн;
- № СГ -0002414 від 30 жовтня 2009 р. на суму 19339,20 грн.
Відповідач повернув частину товару на загальну суму 1355,28 грн.,що підтверджується поворотними накладними, а саме:
- №1134732/112679 від 03.02.2009 р. на суму 571,58 грн;
- №1461161/143243 від 05.10.2009 р. на суму 783,70 грн.
Пунктом.2.8 договору (у редакції протоколу розбіжностей) встановлений строк оплати товару, згідно умов договору.
«Розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем за умови своєчасного надання постачальником всіх передбачених даним договором та чинним законодавством України документів на товар, що постачається».
Відповідач частково провів оплату за отриманий товар, сплативши позивачу 474815,68 грн, що підтверджується наявними у справі копіями платіжних доручень.
Таким чином, відповідач не належним чином виконав взяті на себе зобов'язання і не здійснив оплати позивачу за поставлений товар в повному обсязі та в обумовлений в договорі строк, внаслідок чого склалась заборгованість в сумі 90 572,32 грн.
Гарантійним листом за Вих.№18/12 від 16 грудня 2009 року відповідач визнав суму кредиторської заборгованості - 90 572,32 грн та гарантував її проплату в термін до кінця квітня 2010 року.
Однак, з моменту надання відповідачем позивачу гарантійного листа і станом на час розгляду спору по суті, відповідач не зменшив суму боргу (90572,32 грн), не здійснив жодної проплати.
Як свідчать повернуті поштовим відділенням до суду відправлення по справі, відповідач не перебуває ні за юридичною, ні за поштовою адресами, які вказав у договорі; не вносив змін у відомості про місцезнаходження до ЄДРПОУ, тоді як у п.6.5 договору сторони зобов»язувались негайно повідомляти одна одну у випадках зміни назви, адреси, банківських реквізитів, а також про настання форс-мажорних обставин з наданням завірених належним чином копій підтверджуючих документів.
У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
Основними видами господарських зобов”язань є майново-господарські зобов”язання та організаційно-господарські зобов”язання.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 ЦК України цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки, зокрема з договорів та інших правочинів.
Господарські зобов”язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких , які йому не суперечать ( ст.174 ГК України).
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов”язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У протоколі розбіжностей до договору сторони дійшли згоди щодо строків оплати поставленого товару; змін до договору в цій частині сторони у встановленому чинним законодавством порядку не вносили. Відповіді на гарантійний лист відповідача зі згодою на відтермінування строку оплати боргу в сумі 90 572,32 грн до кінця квітня 2010 року позивач не давав відповідачу. Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відтак, із врахуванням встановленого, виходячи з умов договору поставки товару, приписів ст.1 ГПК України суд дійшов висновку, що станом на час звернення позивача з даним позовом до суду мало місце порушення прав позивача та його законних інтересів зі сторони відповідача, оскільки в погоджені в договорі поставки товару від 01.01.2009 р строки відповідач за отриманий товар не розрахувався.
В силу приписів ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару; у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких грунтуються її вимоги чи заперечення на позов.
Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування -це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача. У предмет доказування включається також факт приводу до позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб”єктивного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.
Оцінивши в порядку ст.43 ГПК України докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позивачем доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх уточнених вимог; заборгованість відповідача перед позивачем у сумі, що відповідає уточненій і заявленій до стягнення (90 572,32 грн) має місце, а тому уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно до задоволених вимог.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 21,22,32,33,34,36,43,44,49,75,82,84,85,116 ГПК України, суд,-
1. Уточнені позовні вимоги задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроконтракт-Львів»(Львівська область, м.Стрий, вул.Шевченка,88Б, код ЄДРПОУ 35130711; інші відомі відомості : ІНН №351307113117, свідоцтво платника ПДВ №100046300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітрейд»(юр. адреса :м.Дніпропетровськ,проспект Кірова, буд 8-а,кв.54, код ЄДРПОУ 33613232) 90 572,32 грн. боргу, 905,72 грн. держмита, 223,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
Суддя