Постанова
Іменем України
Справа № 638/9234/18
Провадження № 22-ц/818/3022/19
18 червня 2019 року
м. Харків
Харківський апеляційний суд в складі колегії:
головуючого - Сащенко І.С.
суддів - Коваленко І.П., Овсяннікової А.І.,
за участю секретаря - Іманвердізаде А.А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради про визначення способу участі у вихованні дітей
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова області від 25 лютого 2019 року (суддя Семіряд І. В.)
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Харківської міської ради про визначення способу участі у вихованні дітей, -
встановив:
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення способу участі у вихованні дітей.
В обґрунтування вимог зазначав, що з 16.12.2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду від 25.06.2013 року. Під час перебування в шлюбі народились діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти мешкають разом з матір'ю. Він щомісяця виділяє кошти на утримання дітей в розмірі більше 8000 грн. Останнім часом мати дітей чинить йому перешкоди у спілкуванні з дітьми, у зв'язку з чим позивач просить визначити спосіб його участі у вихованні дітей.
У судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позов.
Відповідач позов визнала в частині визначення способу участі батька у вихованні дітей, просила відмовити у стягненні з неї судового збору на користь позивача.
Третя особа - орган опіки та піклування у судове засідання не з'явились.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова області від 25 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено наступні способи участі батька - ОСОБА_1 у вихованні дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- побачення в період часу з 09-00 год. суботи до 20-00 год. неділі кожного першого та третього тижня місяця, за місцем проживання батька, або за місцем проживання матері у денний час доби.
- побачення кожного тижня у вівторок або четвер в період часу з 15-00 год. до 20-00 год. за вибором батька у місці проживання дітей чи іншому місці без присутності матері, з можливістю відвідування дітьми місця проживання батька;
- спільний відпочинок протягом двох тижнів взимку та двох тижнів влітку батька з дітьми без присутності матері дітей;
- спілкування за допомогою засобів телефонного, поштового, електронного та інших засобів зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та дітьми, без обмеження у часі.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вона не чинить перешкод у спілкуванні батька з дітьми, згоди щодо фінансового утримання дітей між сторонами не досягнуто. Висновок про визначення порядку участі батька у вихованні дітей наданий Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, а не третьою особою - Органом опіки та піклування Шевченківської районної ради.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначив, що факт його участі в утриманні дітей підтверджується банківськими квитанціями. Щодо обмеження прав відповідача користування житлом зазначає, що вимога про відсутність матері в квартирі під час спілкування батька з дітьми на розгляд суду не ставилась, позивач бажає лише, щоб мати не втручалась в його спілкування з дітьми під час відвідування їх у квартирі.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам в повному обсязі.
Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі до 25.06.2013 року, коли його було розірвано. Від вказаного шлюбу сторони мають малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які на теперішній час мешкають разом з матір'ю - ОСОБА_2 .
Відповідно до ст. 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Згідно ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Як вбачається з ч.ч. 2, 3 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Ст. 159 СК України передбачено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 19 СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
За правилами ст.158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання.
З висновку, наданого органом опіки та піклування - Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради № 677 від 24.10.2018 року вбачається, що орган опіки та піклування вважає доцільним встановити порядок участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , визначивши час з НОМЕР_1 суботи до 20-00 неділі кожного першого та третього тижня місяця, щовівторка або щочетверга з 15-00 год. до 20-00 год., два тижні влітку та два тижні взимку, без присутності матері дітей, ОСОБА_2 (а.с.147-148).
У результаті аналізу досліджених в справі доказів, в тому числі заслухавши показання свідків, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що між сторонами по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися напружені стосунки. Сторони не можуть дійти згоди щодо спілкування дітей з батьком. Кожен із сторін свої дії вважає правомірними, не йдучи на поступки іншому. Відповідач чинить перешкоди у здійсненні позивачем свого права. Однак, право батька на спілкування з дитиною є його незаперечним правом, а спілкування дітей з батьком відповідає їх інтересам.
Однією із засад регулювання сімейних відносин відповідно до ст. 7 СК України є забезпечення дитини можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, в тому числі і забезпеченням їй сімейного виховання.
Зважаючи на наведене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що з урахуванням встановлених судом обставин, фактичних взаємин сторін по справі, враховуючи вік дітей, наявність висновку органу опіки та піклування, з метою забезпечення розвитку дітей у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, є доцільним визначити спосіб участі позивача ОСОБА_1 у вихованні дітей з урахуванням відповідного висновку органу опіки та піклування.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року по справі 619/3051/17.
Посилання ОСОБА_2 на безпідставність рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , так як вона не чинить жодних перешкод у спілкування дітей з батьком спростовуються наявністю даного спору, що свідчить про те, що між сторонами у справі виник і існує спір щодо виховання спільних дітей.
Доводи апеляційної скарги про те, що висновок про визначення порядку участі батька у вихованні дітей наданий не повноважною особою - Департаментом служб у справах дітей Харківської міської ради, а не третьою особою - Органом опіки та піклування Шевченківської районної ради, судовою колегією не приймаються.
Рішенням 16 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 08.11.2017 року №799/17 «Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 7 скликання», повноваження по захисту житлових та особистих немайнових прав дітей делеговані Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, в зв'язку з чим саме на Департамент покладено обов'язок надавати висновки про визначення порядку участі батьків у вихованні дітей ( а.с. 231 - 237 ).
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а лише зводяться до переоцінки доказів, повно та всебічно досліджених судом першої інстанції.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 5 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, №23, ЄСПЛ, від 18 липня 2007 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залищшити без задоволення.
Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова області від 25 лютого 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 20 червня 2019 року.
Головуючий І.С. Сащенко
Судді А.І. Овсяннікова
І.П. Коваленко