Справа № 533/384/18 Номер провадження 22-ц/814/129/19Головуючий у 1-й інстанції Оксенюк М.М. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.
19 червня 2019 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Триголова В.М.
суддів: Гальонкіна С.А., Панченка О.О.,
секретар: Ачкасова О.Н.
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У травні 2018 року ПАТ КБ (зараз - АТ КБ) «ПриватБанк» подав в суд позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 30 вересня 2011 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до ПАТ КБ "ПриватБанк", у зв'язку з чим підписала заяву № б/н від 30.09.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши заяву відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Станом на 04 березня 2018 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 110 884 грн., яка складається з: 41 779, 87 грн. - тіло кредиту, 25606, 02 грн. - проценти за користування кредитом, 37 741, 73 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 5256, 38 грн. - штраф (процентна складова).
У позові банк просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 110 884 грн. за кредитним договором №б/н від 30.09.2011 року та судові витрати.
Заочним рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2018 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.
Додатковим рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 жовтня 2018 року стягнуто з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 16 881 грн.
Позивач АБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу на заочне рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове про задоволення позову банку в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що cуд першої інстанції помилково зробив висновок про відсутність доказів отримання відповідачем кредиту, оскільки підписавши анкету-заяву, ОСОБА_1 пройшла ідентифікацію, приєдналася і погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг. Отримання кредитної картки, а в наступному перевипущених кредитних карток, підтверджується фотографуванням клієнта з картками. При цьому, під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку, а тому вся сума заборгованості за кредитним лімітом відображається та враховується в тому числі і на перевипущеній картці.
Також скаржник зазначив, що відповідач користувалася кредитними коштами з використанням сервісу «Оплата частинами». Оскільки коштів, що вносились відповідачкою було недостатньо, то тіло кредиту відповідача збільшилося за рахунок платежів направлених на погашення заборгованості по сервісу «Оплата частинами».
При цьому, визнання заборгованості відповідачем підтверджується частковим погашенням заборгованості 26.08.2016 року, 16.12.2016 року, 19.01.2017 року.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача - адвокат Пасюк В.В. просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги АТ КБ «ПриватБанк», рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на наступне.
Позивачем не було доведено укладення між сторонами кредитного договору та отримання кредитних коштів, оскільки ОСОБА_1 отримала від банку картку для розрахунків без встановленого ліміту, а не кредитну картку. Надані позивачем фотокопії клієнта з карткою не можуть слугувати належним та достовірним доказом отримання картки «Універсальна».
Також представник відповідача звертає увагу на сплив строку позовної давності для звернення в суд з даним позовом, з урахуванням п'ятирічного строку дії кредитної картки.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному без номеру від 30.09.2011 року, яка виникла в результаті неналежного виконання умов договору та станом на 04.03.2018 року становить 110 884 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову банку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду жодного підтверджуючого письмового доказу щодо отримання відповідачем кредитної картки згідно кредитного договору.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.
Відповідно до анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.09.2011 року відповідач ОСОБА_1 виявила бажання оформити на своє ім'я: платіжну картку «Кредитка «Універсальна», зарплатну картку, ощадкнижку (депозит). (а.с. 8).
У вищевказаній заяві відповідачка підтвердила, що вона згодна, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які викладені на банківському сайті становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії витягу Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів банку додані до позовної заяви. (а.с. 9-24).
Про те, що клієнт попередньо ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, які є складовою та невід'ємною частиною договору про надання банківських послуг, повністю згоден, положення яких зобов'язується виконувати, зазначено у анкеті-заяві.
Таким чином, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (частина перша статті 634 ЦК України) між сторонами укладено договір про надання банківських послуг.
На підставі анкети-заяви від 30 вересня 2011 року було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 та видано картку «Універсальна» з кредитним лімітом 300 грн. Відповідно до приєднаної до матеріалів справи "Довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" відповідачу встановлено поточну процентну ставку у розмірі 3 % (36% на рік), вказано розміри комісій та штрафів.
Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач надав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.
В подальшому у 2016 та 2017 році кредитна картка перевипускалась, що підтверджується в тому числі і фотоматеріалами, наданими позивачем (а.с. 163-164). Під перевипуском карти розуміється випуск та приєднання карти з новим строком дії до раніше відкритого клієнту карткового рахунку.
Таким чином, позивачем було надано достатні та належні докази на підтвердження факту укладення кредитного договору з ОСОБА_1 , зокрема, анкету-заяву від 30.09.2011 року, фотографії відповідачки з картками на підтвердження факту їх отримання.
Як вбачається із наданих позивачем виписках по рахунку, відповідач користувалася кредитними коштами, а також частково погашала заборгованість 26.08.2016 року, 16.12.2016 року, 19.01.2017 року, останній раз 25.02.2018 року.
Відповідач в тому числі використовувала сервіс «Оплата частинами», умовами якого передбачена можливість банку встановити на кредитну картку клієнта овердрафт на суму необхідну для сплати чергового платежу вразі недостатньої кількості коштів для оплати чергового платежу по кредитній картці. У зв'язку з чим тіло кредиту відповідача збільшилося за рахунок платежів направлених на погашення заборгованості по сервісу «Оплата частинами», так як коштів, що вносились ОСОБА_1 на погашення кредитної заборгованості було недостатньо.
Колегія судді не може погодитися з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги у справі не обґрунтовано доказами, оскільки дані доводи спростовуються заявою позичальника про одержання кредиту у Приватбанку, змістом розрахунків банку по заборгованості та фактом систематичного часткового виконання позичальником своїх договірних зобов'язань.
Відповідачка ОСОБА_1 свої зобов'язання по погашенню кредиту виконувала неналежним чином, не погашала повністю кредит, нараховані відсотки, внаслідок чого станом на 04.03.2018 року виникла заборгованість.
Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що у відповідачки ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем, у зв'язку з неналежним виконанням покладених на неї зобов'язань за договором, колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості по кредиту.
Не заслуговують на увагу заперечення, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо укладення між сторонами кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Так, відповідач власноручно підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 30.09.2011 року, якою в тому числі було передбачено отримання кредитної картки «Універсальна». Підписавши дану заяву, позивач також надала свою згоду та приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг, а також Тарифів банку, що є складовими договору про надання банківських послуг.
Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів підтверджується випискою з рахунку (а.с. 85-88), з якого вбачається використання кредитної картки відповідача та заявки на отримання 12 «Кредитів готівкою» на загальну суму 35 000 грн.
Також безпідставними є доводи щодо пропуску банком строку позовної давності, з огляду на ту обставину, що останній платіж по погашенню кредитної заборгованості ОСОБА_1 здійснено 25.02.2018 року (а.с. 7), що в силу ст. 264 ЦК України свідчить про переривання перебігу строку позовної давності. Таким чином, оскільки позов було подано в суд 30.03.2018 року, АТ КБ «ПриватБанк» не пропустив трирічний строк загальної позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України.
Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. Тому у задоволенні вимог про стягнення штрафів необхідно відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати, пов'язані з оплатою позивачем судового збору в суд першої (1762 грн.) і апеляційної інстанцій (2643 грн.).
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, а заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 08 жовтня 2018 року- скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову банку та стягнення105 126, 75 грн. заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 41 779, 87 грн. - тіло кредиту, 25606, 02 грн. - проценти за користування кредитом, 37 741, 73 грн. - нарахована пеня.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - задовольнити.
Заочне рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2018 року та додаткове рішення цього ж суду від 08 жовтня 2018 року - скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 105 126, 75 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 30.09.2011 року, а також сплачений судовий збір 4405 грн., а всього 109 531, 75 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий: В.М. Триголов
Судді: С.А. Гальонкін
О.О. Панченко