Провадження № 22-ц/803/5520/19 Справа № 185/9334/18 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
20 червня 2019 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Варенко О.П., Лаченкової О.В.
при секретарі - Порубай М.Л.
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в письмовому провадженні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року про зупинення провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" до ОСОБА_1 , треті особи: Публічне акціонерне товариство «АКТАБАНК», Павлоградський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2018 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вищевказаною позовною заявою.
У березні 2019 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження по даній справі, оскільки нею оспорюється в судовому порядку договір про відступлення прав вимоги, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 0862166101/Т/978814 від 27.09.2013 року.
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року зупинено провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО» до ОСОБА_1 , треті особи: ПАТ «АКТАБАНК», Павлоградський міськрайонний ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості за кредитним договором до набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 185/9682/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», ПАТ «АКТАБАНК» про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.
Не погодившись з такою ухвалою, ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
ОСОБА_1 відповідно до ст. 360 ЦПК України подав відзив, в якому просила апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» залишити без задоволення, а ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року про зупинення провадження - без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Інші учасники процесу своїм правом, передбаченим положеннями ст. 360 ЦПК України щодо подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», не скористались.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу суду - скасувати і справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на наступне.
Задовольняючи клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у зазначеній справі, суд першої інстанції посилався на те, що в провадженні суду перебуває справа про визнання недійсним договору, на який посилається позивач, як на підставу виникнення його права вимоги до відповідача, у зв'язку з чим суд дійшов висновку щодо неможливості розгляду даної справи до набрання законної сили рішенням у справі № 185/9682/18.
Однак, колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і встановити ці обставини у даній справі неможливо.
Згідно роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України в п.33 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року №2, визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.
Правові висновки щодо необхідності зазначення обгрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 року та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018 року.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу про зупинення провадження у справі, на зазначене уваги не звернув, своє рішення щодо наявності встановлених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у даній справі належним чином не мотивував, та дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі.
Таким чином, наявність цивільної справи № 185/9682/18 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Фінансова компанія ІНВЕСТ-КРЕДО», ПАТ «АКТАБАНК» про визнання недійсними договорів про відступлення прав вимоги та про відступлення прав вимоги за договором іпотеки, на думку колегії суддів, не є підставою, за якою провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, оскільки наявні в даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. У зв'язку з чим, суд першої інстанції не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду даної цивільної справи.
Крім того, суд першої інстанції в своїй оскаржуваній ухвалі не зазначає, яким чином може вплинути цивільна справа № 185/9682/18 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги за кредитним договором на справу про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Також, колегія суддів звертає увагу на те, що предметом розгляду справи про визнання недійсним договору відступлення права вимоги є питання правомірності переходу права вимоги до позивача. У випадку задоволення такого позову відбудеться реституція і права позивача щодо вимоги за кредитним договором перейдуть до первісного кредитора - ПАТ "АКТАБАНК". При цьому зміна кредитора у зобов'язанні взагалі ніяким чином не впливає на суму та розмір заборгованості, що випливає з кредитного договору.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, як вбачається з матеріалів даної справи, ТОВ "Фінансова компанія Інвест-Кредо" звернулося до суду першої інстанції з вищевказаною позовною заявою у листопаді 2018 року. Однак, до цього часу справа не розглядається по суті. Вказані обставини грубо порушують право особи на справедливий суд, а також на своєчасний розгляд її справи.
Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а зупинення провадження лише має наслідком затягування розгляду справи та порушення розумних строків для вирішення виниклого спору. А тому ухвала підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
А тому, керуючись положеннями ст. ст. 259, 367, 369, 374, 379 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - задовольнити.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 березня 2019 року про зупинення провадження - скасувати і справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.П. Варенко
О.В. Лаченкова