Справа № 4с - 7/10
26 лютого 2010 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі :
головуючого - судді Прасолова В.М.
при секретарі - Горбуновій Л.С.
за участю заявника - ОСОБА_1
та державного виконавця - Прокопчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2, суд -
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить зобов'язати державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 в місячний термін накласти арешт на майно ОСОБА_3.
В обґрунтування скарги навів наступне. 03.11.2008 року рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу на його користь з ОСОБА_3 було стягнуто: матеріальна шкода - 4151 грн. 98 коп., моральна шкода - 200 грн., судові витрати - 314 грн. 58 коп. а всього 4 673 грн. 56 коп. 15.01.2008 року судом був виданий виконавчий лист, який направлений для виконання до Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області. Виконавчий лист з вказаного часу знаходиться на виконанні у державного виконавця Прокопчук О.Ю. На протязі року ОСОБА_2 фактично не зробила нічого для виконання судового рішення. Після відкриття виконавчого провадження подав заяву до виконавчої служби заяву про накладення арешту на майно ОСОБА_3 Однак, ОСОБА_2 відмовляє у накладенні арешту, пояснюючи при цьому, що їй необхідно мати ідентифікаційний код відповідача ОСОБА_3 Також пояснила, що декілька разів робила запит в податкову інспекцію з вимогою про надання ідентифікаційного коду відповідача, але кожного разу податкова інспекція відмовляла їй у наданні цієї інформації під тим приводом, що податкова інспекція не має права надавати таку інформацію державному виконавцеві. Вважає такі пояснення судового виконавця елементарною спробою ухилення від виконання покладених на неї обов'язків, передбачених Законом України "Про виконавче провадження". Так, згідно ст. 5 названого закону державний виконавець при здійсненні державного провадження має право одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію. В свою чергу згідно п. 1, 2 ст. 6 названого закону, вимоги державного виконавця щодо виконання судового рішення є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень щодо виконання зазначених у ст. 3 цього закону. Статтею 88 названого закону передбачена відповідальність посадових осіб за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення Закону "Про виконавче провадження". Згідно ч. 1 ст. 88 названого закону за невиконання законних вимог державного виконавця, державний виконавець має право накладати штраф від 2 до 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Таким чином, у розпорядженні судового виконавця ОСОБА_2 є законні засоби для виконання судового рішення, які остання відмовляється застосовувати.
У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримав повністю, підтвердивши доводи, викладені в скарзі. Крім того, пояснив, що державним виконавцем був накладений арешт на автомобіль боржника. Накласти арешт на квартиру боржника ОСОБА_2 не може, оскільки органи податкової інспекції не надають відомостей про ідентифікаційний номер ОСОБА_3 Бажає, щоб податкова інспекція надала ідентифікаційний номер ОСОБА_3 Далі, вислухавши пояснення ОСОБА_2 пояснив, що просить скаргу залишити без розгляду.
У судовому засіданні державний виконавець Прокопчук О.Ю. пояснила, що у неї в провадженні знаходиться виконавчий лист виданий Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу на підставі рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 Арешт за заявою ОСОБА_1 на квартиру боржника ОСОБА_3 не накладений, оскільки їй невідомий ідентифікаційний код ОСОБА_3 З вказаного питання робила запит до податкової інспекції, однак отримала відмову.
У судовому засіданні безпосередньо досліджені наступні письмові докази: виконавчий лист (а.с.4), постанова (а.с.10, 11), відповідь ЦМДПІ (а.с.12).
Суд, оцінюючи відповідно до ст. 212 ЦПК України, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо досліджені наявні у справі докази, вважає, що у судовому засіданні встановлені наступні факти та обставини.
В провадженні державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2 знаходиться виконавчий лист № 2-2935 виданий 03 листопада 2008 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 4673грн.56коп. З метою забезпечення виконання рішення суду та усунення можливості відчуження майна боржника на яке можливо звернути стягнення державним виконавцем Прокопчук О.Ю. винесена постанова про накладення арешту на майно ОСОБА_3, а саме: автомобіль «Міцубісі». Накласти арешт на квартиру, що належить ОСОБА_3, ОСОБА_2 позбавлена можливості, оскільки ОСОБА_1 не відомий ідентифікаційний номер ОСОБА_3 Крім того, на письмовий запит до Центральної МДПІ у м. Кривому Розі з проханням повідомити ідентифікаційний номер ОСОБА_3, ОСОБА_2 отримала відмову.
Суд вважає, що відносини між сторонами регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт. Постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
Відповідно до п.1.1. Положення «Про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна», затвердженого наказом Міністерства юстиції України 09.06.1999 року № 31/5 (надалі по тексту Положення), Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна.
Відповідно до п.1.3. Положення, Держателем Реєстру заборон є Міністерство юстиції України.
Відповідно до п.1.5. Положення, реєстратори Реєстру заборон приймають постанови про арешт майна боржника органів державної виконавчої служби.
Відповідно до п.2.1. Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є постанови органів державної виконавчої служби про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до п.2.3. Положення, реєстратор відмовляє у внесенні відомостей до Реєстру заборон, якщо в постанові відомості, передбачені пунктами 2.6.1 - 2.6.3 цього Положення, відсутні.
Відповідно до п. 2.6., п.2.6.2 до Реєстру заборон уносяться дані про особу, щодо майна якої встановлено обтяження, в тому числі ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що державний виконавець Прокопчук О.Ю. відповідно до закону вжила заходів для здійснення арешту на майно боржника ОСОБА_3, тому її дії не суперечать вимогам закону.
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази, суд на підставі ст. 10 ЦПК України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст. 11 ЦПК України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що у задоволенні скарги належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 8, 10, 11, 208, 212, 214, 215, 387 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Саксаганського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_2.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий суддя : В.М. Прасолов