Ухвала
Іменем України
19 червня 2019 року
м. Київ
справа № 553/3487/16-к
провадження № 51-3019ск19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року,
установив:
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 , покликаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати постановлені щодо нього судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання вимог пунктів 2, 4 ч. 2 цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч.2 ст.427 КПК України, у касаційній скарзі зазначаються прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є.
Водночас, в касаційній скарзі засудженого не зазначена його поштова адреса.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Покликаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при ухваленні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, в своїй касаційній скарзі засуджений покликається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що в силу статей 433, 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Крім того, вказуючи у касаційній скарзі на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, ОСОБА_4 не вказав, у чому конкретно з огляду на положення ст. 412 КПК України, полягають такі порушення при розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, які були б підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, та належним чином не обґрунтував своїх доводів у цій частині.
Одночасно засуджений не вказує конкретних порушень закону, допущених апеляційним судом при постановленні ухвали за результатами розгляду апеляційної скарги на вирок, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК України, відповідно до яких суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та у своїй ухвалі надає вичерпну відповідь на ті доводи, що наведені в ній.
Суд касаційної інстанції є судом права, відповідно до ст. 433 КПК України переглядає судові рішення у межах касаційної скарги, тому недотримання особою, яка звертається з касаційною скаргою, положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, Верховний Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд,
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ленінського районного суду м. Полтави від 31 травня 2018 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року, залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3