19 червня 2019року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 357/13488/18
Номер провадження 22-ц/824/7719/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Саліхова В.В., Шахової О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Якушко Т.А.,
вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2019 року, постановлену під головуванням судді Орєхова О. І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2018 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з останньої на користь ОСОБА_2 10 062 000 грн. боргу за договором позики, стягнення з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір у розмірі 8 810 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що 18 листопада 2017 року ОСОБА_3 отримала від ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 360 000 доларів США 00 центів, що є еквівалентом 10 062 000 грн. 00 коп. за офіційним курсом НБУ, встановленим на дату звернення до суду. Зазначені обставини підтверджуються доданою до заяви, складеною відповідачем власноруч розпискою від 18 листопада 2017 року, згідно якої відповідач ОСОБА_3 зобов'язується повернути ОСОБА_2 позику у розмірі 360 000 доларів 00 центів у строк до 01 липня 2018 року, але на день звернення до суду вищевказану суму не повернула.
У січні 2019 року ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_2 із зустрічної позовною заявою, у якій просила визнати недійсним договір позики на суму 360 000 доларів США, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3
У березні 2019 року представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Селівончик А. І. звернувся до суду з клопотанням про призначення комплексної судової експертизи боргової розписки від 18 листопада 2017 року, в якому просив витребувати у позивача вищевказану розписку з метою проведення комплексної судової експертизи, на вирішення якої поставити наступні питання:
чи виконано підпис на борговій розписці, датованій 18 листопада 2017 року, ОСОБА_3 ;
чи виконано текст боргової розписки, датованої 18 листопада 2017 року, ОСОБА_3 у не звичайних умовах під впливом збиваючих факторів, зокрема, під психологічним тиском чи у стані сильного хвилюванні;
чи перебувала ОСОБА_3 під час складання тексту боргової розписки, датованої 18 листопада 2017 року, у незвичайному стані;
чи відповідає давність виконання боргової розписки, датованої 18 листопада 2017 року, вказаній у розписці даті, а саме 18 листопада 2017 року;
якщо не відповідає, то яка фактична давність виконання боргової розписки, датованої 18 листопада 2017 року;
чи могла боргова розписка, датована 18 листопада 2017 року, бути створена пізніше;
чи відповідає давність виконання підпису ОСОБА_3 на борговій розписці, датованій 18 листопада 2017 року, вказаній у розписці даті, а саме 18 листопада 2017 року;
якщо не відповідає, то яка фактична давність виконання підпису ОСОБА_3 на борговій розписці, датованій 18 листопада 2017 року;
чи міг підпис на борговій розписці, датованій 18 листопада 2017 року, бути створений пізніше;
чи піддавалась боргова розписка, датована 18 листопада 2017 року, штучному старінню.
Проведення експертизи просив доручити експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, крім того, зупинити провадження у справі до закінчення проведення експертизи.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2019 року (а.с. 68 -70) клопотання представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Селівончика А. І. задоволено, провадження у цивільній справі зупинено, призначено у справі комплексну судову експертизу, проведення якої доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України.
На вирішення експерта поставлено питання, зазначенні в клопотанні.
Не погоджуючись з вищевказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 05 квітня 2019 року направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та протиправність оскаржуваної ухвали, постановлення її без повного дослідження спірних правовідносин та з порушенням норм процесуального права, просила її скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що нею було долучено до матеріалів справи Висновок № 20/19 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, з якого вбачається, що підпис від імені ОСОБА_3 , що міститься в рядку з рукописним записом « ОСОБА_3 » у розписці від імені ОСОБА_3 виконаний ОСОБА_3 , діагностичні почеркові ознаки, які свідчили б про виконання рукописного тексту боргової розписки від імені ОСОБА_3 у незвичайних умовах (зокрема, у незвичайному психофізіологічному стані виконавця) у даному рукописному тексті відсутні.
Таким чином, у вищевказаному висновку за результатами проведення почеркознавчої експертизи містяться відповіді на питання, поставленні експерту оскаржуваною ухвалою.
Крім того, Висновок № 20/19 не був визнаний судом неповним, неясним, а також таким, що суперечить іншим матеріалам справи або таким, що викликає сумніви в його правильності. Судом першої інстанції також не встановлено необхідності в проведенні ані повторної, ані додаткової експертизи з питань, відповіді на які містяться в вищевказаному Висновку.
Скаржник зауважує, що давність складення боргового документу не спростовує факту отримання грошових коштів за розпискою. Питання № 4-10 оскаржуваної ухвали не стосуються предмету доказування.
Таким чином, судом першої інстанції не було з'ясовано, чи дійшли сторони взаємної згоди щодо вибору експертної установи, чим порушено права позивача та норми ст. 103 ЦПК України.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2019 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 травня 2019 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду в судове засідання з повідомленням учасників справи.
11 травня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив представника відповідача - адвоката Селівончика А.І., з підтвердженням направлення його копії позивачу, з якого вбачається, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а доводи, викладені у ній є надуманими.
Так, у судовому засіданні 21 березня 2019 року представником відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) подано клопотання про визнання доказів недопустимими, оскільки наданий позивачем Висновкок №20/19 за результатами проведення почеркознавчої експертизи за заявою адвоката Нестеренко Є.П. від 20 лютого 2019 року, складений ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива», яке не відноситься до державної спеціалізованої установи, на яку покладається проведення таких експертиз. Крім того, свідоцтво ОСОБА_5 , яка проводила експертизу, анульовано рішенням ЕКК КНДІСЕ від 31 жовтня 2016 року №9, що вбачається з Реєстру атестованих судових експертів.
А відтак, вищезазначений Висновок є недопустимим доказом у справі.
Крім того, твердження стосовно того, що суд обмежив право позивача на вибір експертної установи не відповідає обставинам справи, оскільки клопотання відповідача про призначення експертизи із зазначенням відповідної еспертної установи підтримали в судовому засіданні відповідач за зустрічним позовом, позивач за первісним позовом та її представник. Представники позивача за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом заперечували проти задоволення такого клопотання.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою, такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права.
30 травня 2019 року до Київського апеляційного суду надійшли заперечення представника позивача - адвоката Нестеренко Є.П., з підтвердженням направлення їх копії відповідачу (позивачу за зустрічним позовом), з яких, зокрема, вбачається, що аргументи відповідача щодо недопустимості Висновку №20/19 від 07 березня 2019 року, складеного ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» не відповідають нормам ЦПК України та вводять суд в оману.
Так, клопотання відповідача про визнання доказів недопустимим не розглядалось судом першої інстанції, а тому вказаний Висновок ще не оцінений як доказ у справі.
Крім того, суд не дослідив питання вибору сторонами експертної установи.
Із заперечень на відповідь на відзив на апеляційну скаргу адвоката Селівончика А.І., що надійшли до Київського апеляційного суду 07 червня 2019 року з підтвердженням направлення їх копії позивачу (відповідачу за зустрічним позовом) вбачається, що відповідач (позивач за зустрічним позовом) реалізував своє процесуальне право та звернувся до суду з клопотанням про призначення комплексної судової експертизи. Суд першої інстанції, в свою чергу, розглянув дане клопотання та постановив законну і обґрунтовану ухвалу, яка відповідає нормам процесуального закону.
У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_2 - адвокат Фрідман О.О. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Представники ОСОБА_3 - адвокати Мукомел В.Р. та Селівончик А.І. заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши доводи та заперечення адвокатів, які представляють інтереси сторін у справі, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи клопотання представника відповідача про призначення комплексної судової експертизи суд першої інстанції виходив з того, що для правильного розгляду справи та з'ясування питань, що потребують спеціальних знань є необхідним призначення у справі такої експертизи.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступні обставини.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 76 ЦПК України регламентовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Відповідно до положення ч.1 ст.112 ЦПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань.
Згідно з п. 1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 N53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 N 144/5), основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Відповідно до п. 3.2. основними завданнями технічної експертизи реквізитів документів є: установлення фактів і способів унесення змін до документів (підчистка, травлення, дописка, переклеювання фотокарток, літер тощо) та виявлення їх первинного змісту.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання,з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що додаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, виходячи з предмету та підстав первісного та зустрічного позовів, доводів та заперечень учасників справи, з'ясування вказаних у в клопотанні представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) питань має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника відповідача (позивача за зустрічним позовом) та з дотриманням норм процесуального права постановив оскаржувану ухвалу.
Проведення експертизи може потребувати певного тривалого періоду часу, а тому існує обґрунтована необхідність зупинити провадження у справі на час проведення такої експертизи, що є правом суду.
Щодо вибору експертної установи, якій судом доручення проведення експертизи, а також щодо доводів апеляційної скарги про обмеження позивача у справі вибору експертної установи, колегія суддів не вбачає порушень судом норм процесуального права, оскільки сторонами не було досягнуто взаємної згоди у виборі експертної установи. Суд з урахуванням обставин справи має право визначати експерта чи експертну установу самостійно (ч.3 ст.103 ЦПК України).
Крім того, як встановлено статтею 110 ЦПК України суд першої інстанції буде оцінювати висновок експертів разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу, тобто на стадії дослідження матеріалів справи та письмових доказів у їх сукупності та співставленні.
Таким чином посилання скаржника на Висновок № 20/19 за результатами проведення почеркознавчої експертизи, який міститься в матеріалах справи, не свідчать про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали, оскільки судом першої інстанції на даній стадії розгляду справи (підготовне засідання) клопотання про визнання доказів недопустимими не розглядалось.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а тому відхиляються колегію суддів.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Проаналізувавши вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, з додержанням визначених цивільним процесуальним законодавством меж дискреційних повноважень, постановлено законну та обґрунтовану ухвалу, правильність висновків якої доводами апеляційної скарги не спростовано.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 березня 2019 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складене 20 червня 2019 року.
Суддя-доповідач: І.М. Вербова
Судді: В. В. Саліхов
О. В. Шахова