10 червня 2019 року Справа №804/16364/15
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Андрія Сергійовича до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення, -
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016р. у задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Андрія Сергійовича до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №3459 ОСОБА_1 - відмовлено.
03 червня 2019р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Андрія Сергійовича до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що судом визнано законними дії відповідача при видачі Рішення за №1 від 12.11.2015 року, оскільки на час його прийняття було постановлено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року щодо позивача про закриття кримінального провадження №1 2012 04 003 0000107 за його обвинуваченням у вчиненні злочинів за ч. 1, 2 ст. 358 КК України. В постанові судом зазначено, що за результатами розгляду кримінального провадження позивача звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п.3 ч.49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, що свою вину позивач визнав повністю, активно своїми щирими показами сприяв розкриттю всіх обставин вчинених злочинів, та вказана ухвала набула законної сили 09 січня 2015 року. Також зазначає, що 21 лютого 2019 року ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська по справі №200/23277/14-к ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження відносно позивача, скасована, а ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2019 року по справі №200/23277/14-к кримінальне провадження №1 2012 04 003 0000107, щодо позивача за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 358 КК України закрито за реабілітуючими обставинами. Таким чином, позивач вважає, що встановлені обставини в ухвалах Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 року та від 05.03.2019 року є нововиявленими обставинами, оскільки вони є істотними для справи №804/16364/15, не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі.
Одночасно із поданням даної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування цієї заяви зазначає, що ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2019 року по кримінальному провадженню №1 2012 04 003 0000107, набула законної сили 13 березня 2019 року, яку він отримав в суді 14 березня 2019 року. Задля вирішення спору позасудовим порядком, він звернувся з заявою від 07.03.2019р. до Міністерства юстиції України про скасування рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року і Наказу №2286/5 від 13.11.2015 року про анулювання Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та після отримання листа (відповіді) від Міністерства юстиції України 25.04.2019р. звернувся до суду із позовною заявою про скасування вказаних рішень, проте ухвалою суду від 20.05.2019р. позов було повернуто, у зв'язку із пропуском строків звернення. Крім того, з 15 березня по 15 квітня 2019 року лікувався в зв'язку з хворобою очей, про що надав копію медичної довідки КП „Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня". В зв'язку з цими обставинами не мав можливості звернутися до суду з даною заявою протягом тридцяти днів, у зв'язку з чим, вважає, що ним строк пропущений з поважних причин.
Згідно ч.1 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до частини 2 вказаної статті, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відповідно до п.п.2, 3 ч.1 ст.363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:
2) з підстави, визначеної пунктом 2 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли вирок (ухвала) у кримінальному провадженні набрав (набрала) законної сили;
3) з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно п.4 ч.3 ст.363 КАС України, до заяви додаються, у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
14 грудня 2016 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініч Андрій Сергійович звернувся до суду з позовом до Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, в якому просить скасувати рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №3459 ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №804/16364/15 від 18 травня 2016р. у задоволенні адміністративного позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Андрія Сергійовича до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №3459 ОСОБА_1 - відмовлено. Вказана постанова не оскаржувалася та набрала законної сили 16.06.2016р.
Із даною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення по справі №804/16364/15 позивач звернувся до суду 03.06.19р., однією із підстав для звернення зазначає набрання ухвалою Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2019 року законної сили 13.03.2019р., тобто позивач звернувся із пропуском встановленого ч.1 ст.363 КАС України 30-ти денного строку звернення до суду із даною заявою.
Судом встановлено, що позивачем до заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами додана заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.03.19р. по кримінальному провадженню №1 2012 04 003 0000107, набула законної сили 13.03.19р, яку позивач отримав 14.03.19р. та задля вирішення спору позасудовим порядком, він звернувся з заявою від 07.03.2019р. до Міністра юстиції України про скасування рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року і Наказу №2286/5 від 13.11.2015 року про анулювання Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Також зазначає, що у період з 15.03.2019р. по 15.04.2019р. проходив лікування у КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня». Крім того, вказує, що після отримання листа (відповіді) від Міністерства юстиції України 25.04.2019р. звернувся до суду із позовною заявою про скасування вказаних рішень, проте ухвалою суду від 20.05.2019р. позов було повернуто, у зв'язку із пропуском строків звернення.
З урахуванням наявного клопотання про поновлення строків звернення до суду з доданими документи, суд вважає за необхідне його розглянути, у зв'язку з чим, відсутні підстави для залишення заяви без руху та надання додаткового строку для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строків.
Іншою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, позивач посилається на п.3 ч.2 ст. 361 КАС України, зокрема, наявність ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 21.02.2019 року, якою ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження скасована та яка була підставою для прийняття оскаржуваного рішення, правомірність прийняття якого було предметом розгляду даній адміністративній справі №804/16364/15.
Також, позивач, як на підставу перегляду рішення посилається на п.1 ч.1 ст.361 КАС України, оскільки зазначає, що встановлені Кіровським районним судом обставини, що вказані в ухвалах Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 року та від 05.03.2019 року є нововиявленими обставинами, оскільки вони є істотними для справи №804/16364/15, оскільки не були встановлені судом та не були і не могли бути йому відомі.
Так, суд зазначає, що ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 року по справі №200/23277/14-к, якою ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 скасована, набрала законної сили 01.03.2019р.
Отже, судом встановлено, що з підстав п.3 ч.2 ст.361 КАС України «скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду» позивач повинен був подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не пізніше 01.04.2019р. (протягом тридцяти днів з дня, коли ухвала у кримінальному провадженні набрала законної сили). Однак, позивачем пропущений строк звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення без поважних причин. Будь яких підстав поважності причин пропуску даного строку в клопотанні позивачем не зазначено та судом не встановлено.
Ще однією із підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з посиланням на п.2 ч.2 ст.361 КАС України, позивач зазначає про наявність ухвали Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.03.19р. про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрала законної сили 13.03.19р.
Крім того, на вказану ухвалу Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05.03.19р. позивач посилається в клопотанні про поновлення строків звернення до суду та від дати набрання законної сили якої, позивач починає відраховувати строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Суд зазначає, ухвала Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2019 року по справі №200/23277/14-к, якою кримінальне провадження №12012040030000107 щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 КК України - закрито, набула законної сили 13 березня 2019 року.
Таким чином, 30-ти денний строк (з дня набрання законної сили вказаної ухвали) звернення до суду із цією заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення сплинув 12.04.2019р.
Щодо поважних підстав пропуску строків звернення із даною заявою, позивач посилається на те, що задля вирішення спору позасудовим порядком, він звернувся з заявою від 07.03.2019р. до Міністра юстиції України про скасування Наказу №2286/5 від 13.11.2015 року про анулювання Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999р. за №3459 та про винесення наказу про поновлення нотаріальної діяльності Кулініч Андрія ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу, що здійснював нотаріальну діяльність на підставі Свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №3459 та 10.04.2019 року листом №14023/10859-33-19/19.6.4, який він отримав 25.04..2019 року, в якому йому було роз'яснено, що відповідно до статті 12 Закону України „Про нотаріат" рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.
Таким чином, позивач вважає, що строк звернення із даною заявою відраховується з 25.04.2019р., у зв'язку з чим, 25.04.2019р. він звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача про визнання дій протиправними, скасування Рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року та Наказу № 2286/5 від 13.11.2015 року, проте 20.05.2019р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/3846/19 позовну заяву повернуто.
Суд звертає увагу, що у вказаному листі Міністерства юстиції України №14023/10859-33-19/19.6.4 від 10.04.2019р., позивачу роз'яснено його право на оскарження рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, а саме повідомлено, що відповідно до статті 12 Закону України «Про нотаріат» рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду. Також зазначено, що листи Міністерства юстиції України не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.
При цьому, вказаним правом позивач скористався ще 14 грудня 2015 року, коли звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, в якому просив скасувати рішення №1 Вищої Кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №3459 ОСОБА_1 , виданого Міністерством юстиції України.
Крім того, суд звертає увагу, що звернення позивача із заявою від 07.03.2019р. до Міністерства юстиції України для вирішення спірного питання в позасудовому порядку, не є визначеним досудовим порядком вирішення спору, а є альтернативним способом захисту своїх прав. При цьому позивач не був позбавлений можливості одночасно звернутися до суду із даною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
З цих же підстав суд не приймає доводи позивача про звернення 25.04.2019р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про оскарження Рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року та Наказу № 2286/5 від 13.11.2015 року, як на поважну причину пропуску звернення до суду.
Щодо посилання позивача на лікування очей у період з 15.03.19 по 15.04.19 із посиланням на Довідку КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» та Консультаційний висновок офтальмолога від 15.04.2019р., як на поважну причину пропуску строків, суд зазначає наступне.
Так, у Довідці КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» зазначено про амбулаторне лікування ОСОБА_1 у поліклінічному відділені з 15.03.19 по 15.04.19.
Суд оцінює критично Довідку КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», оскільки остання не містить таких обов'язкових реквізитів, як номер та дата її видачі.
Також, суд критично оцінює наданий позивачем Консультаційний висновок офтальмолога КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня» від 15.04.2019р., оскільки останній містить загальну інформацію про діагноз та рекомендації і не містить інформації про період лікування та режим лікування (амбулаторний/стаціонарний), а також не містить обов'язкових реквізитів: найменування закладу охорони здоров'я, який направив пацієнта на консультацію; спеціальність та прізвище, ім'я, по батькові лікаря-консультанта та містить підпис лише зав.поліклінікою.
Відповідно до Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 028/о “Консультаційний висновок спеціаліста”, затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.02.2012 № 110, Форма № 028/о заповнюється лікарями-консультантами лікувально-профілактичних закладів (науково-дослідних інститутів, обласних лікарень, консультаційно-діагностичних центрів тощо), куди направляється на консультацію (обстеження) пацієнт.
У пункті 1 зазначається найменування закладу охорони здоров'я, який направив пацієнта на консультацію.
У пункті 4 зазначаються спеціальність та прізвище, ім'я, по батькові лікаря-консультанта.
Форму № 028/о заповнює і підписує лікар-консультант, висновок завіряється печаткою закладу охорони здоров'я, де проводилась консультація.
Крім того, суд не приймає до уваги вказані Довідку та Консультацію, оскільки є неналежними доказами в розумінні ст.ст.73-76, 94 КАС України, у т.ч. так як не завірені належним чином.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно з ч.2-4 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Статтею 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Письмовими доказами відповідно до частини першої статті 94 КАС України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
У супереч зазначеному, вказані документи не містять П ОСОБА_3 Б. особи, яка засвідчила, дати засвідчення та інших вищевказаних обов'язкових реквізитів.
Судом встановлено, що позивач мав можливість подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Однак, позивачем пропущений строк звернення з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення без поважних причин. Будь яких інших підстав поважності причин пропуску даного строку в клопотанні позивачем не зазначено та судом не встановлено.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Суд зазначає, що підстави пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання зазначеної заяви.
Відповідно до ч.2 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява № 23436/03).
Як випливає з рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.
У справі «Белле проти Франції» Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Враховуючи приписи ч.1 ст.363 КАС України, суд вважає, що заявником пропущено тридцятиденний строк для подання заяви перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, однак в порушення п.4 ч.3 ст.364 Кодексу не доведено поважності такого пропуску, з огляду на що відсутні підстави для його поновлення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що заявник як сторона, яка безпосередньо є ініціатором подання даної заяви, будучи фахівцем в галузі права, є зобов'язаною стороною щодо процесуального контролю щодо судового розгляду заяви, належних доказів, на підтвердження наявності поважних причин пропуску звернення до суду з даною заявою, а саме: існування обставин, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду, не надав, з огляду на що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 366 КАС України, крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що клопотання про поновлення пропущеного строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відхилити, а заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами повернути заявнику без розгляду, оскільки наведені причини пропущення строку звернення до суду не є поважними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.73-77, 94, 243, 248, 361, 363, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відхилити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення в адміністративній справі за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулініча Андрія Сергійовича до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення, - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Турлакова