20 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1607/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Нововолинсько-Іваничівське ОУ ПФУ Волинської області, відповідач) про визнання неправомірним рішення про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у зв'язку з відсутністю необхідного 15-річного пільгового стажу через не зарахування періоду роботи у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком; зобов'язання зарахувати час роботи на вказаному підприємстві з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року (за вирахуванням 6-ти днів відсутності на роботі у зв'язку із страйком) до страхового та пільгового стажу для обчислення пільгової пенсії за віком та здійснити з 01.02.2019 року перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і абзацу третього частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як такому, що відпрацював не менш як 15 років на підземних роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України та призначити і виплачувати пенсію у розмірі не менше 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, що втратили працездатність з врахуванням раніше виплаченої пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач з 31.01.2004 року по 16.04.2019 року працював у ВП «Шахта «Бужанська» гірничим робітником з повним робочим днем на підземних роботах, які відносяться до Списку №1 і дають право на пільгову пенсію. 28.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про проведення перерахунку пенсії, на що отримав відповідь про відмову у перерахунку пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного 15-річного пільгового стажу, оскільки за періоди роботи позивача у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року відсутня інформація про сплату страхових внесків за даними персоніфікованого обліку, через що зазначені періоди не зараховано до страхового та пільгового стажу, у зв'язку з несплатою роботодавцем страхових внесків до Пенсійного фонду. 08.04.2019 року позивач повторно звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, проте, знову листом відповідач відмовив у перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного 15-річного пільгового стажу.
Вважаючи дії відповідача неправомірними та такими що порушують права позивача на пенсійне забезпечення ОСОБА_1 звернувся до суду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача вважає позовні вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки станом на 01.01.2019 року за даними персоніфікованого обліку, інформація про сплату внесків за періоди з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» відсутня, а тому підстав для зарахування до пільгового та страхового стажу ОСОБА_1 спірний період немає, у зв'язку з відсутністю сплати страхових внесків.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що згідно довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 28.01.2019 року №17 (а.с.8) та від 04.04.2019 року №74, позивач ОСОБА_1 з 31.01.2004 року працював у ВП «Шахта «Бужанська» гірником підземним з повним робочим днем під землею.
28.01.2019 року позивач звернувся до Іваничівського об'єднаного управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії відповідно до норм Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Листом від 07.02.2019 року №1021/02-20-15 Нововолинський відділ з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ Волинської області повідомив позивача про те, що 06.02.2019 року прийнято рішення про відмову у проведені перерахунку пенсії. Крім того, у вказаному листі зазначено, що відповідно до документів пенсійної справи та даних персоніфікованого обліку страховий стаж ОСОБА_1 становить 32 р. 2 м. 6 дн., в тому числі: пільговий стаж роботи за Списком №1-шахтарі - 12 р.2 м. 22 дн., навчання за фахом - 00 р. 00 м. 24 дн., обчислений за період з 02.07.1980 року по 30.04.2016 року. Одночасно, відповідач в даному листі звертає увагу, що за періоди роботи з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року та з 01.01.2017 року по 31.12.2018 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» за даними персоніфікованого обліку відсутня інформація про сплату внесків. А тому підстав для проведення перерахунку пенсії за віком згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» немає, у зв'язку з відсутністю необхідного 15-річного пільгового стажу.
08.04.2019 року позивач знову звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, на що листом від 17.04.2019 року №2727/02-20-15 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що Нововолинським відділом з питань призначення, перерахунку та виплати пенсії Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ Волинської області 16.04.2019 року прийнято рішення про відмову у проведені перерахунку пенсії згідно Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Дане рішення обґрунтовано тим, що у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного 15-річного пільгового стажу, підстав для проведення перерахунку немає.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
За приписами статті 1 Закону № 1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 21 Закону № 1058-IV персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 24 вказаного Закону страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Як передбачено частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1058-IV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
Перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки, зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 вказаного Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Крім того, згідно із частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи спір між сторонами виник щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу для перерахунку пенсії періоду роботи позивача з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року у зв'язку з відсутністю даних про сплату страхових внесків.
Як слідує з довідок про доходи ОСОБА_1 від 13.02.2019 року №209/7.2.5/01-19, №210/7.2.5/01-19, №211/7.2.5/01-19 та від 06.05.2019 року №472/7.2.5/01-19, виданих ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля», у спірний період (з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року) позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку нараховано ЄСВ.
На запит суду Головне управління ДФС у Волинській області листом від 06.06.2019 року повідомило, що станом на 05.06.2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» наявний борг по єдиному внеску. Разом з тим, ОСОБА_1 за період з січня 2017 року по січень 2019 року був включений до поданої ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування.
Таким чином, відсутність за даними системи персоніфікованого обліку відомостей про сплату страхових внесків обумовлена тим, що у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» наявна заборгованість зі сплати страхових внесків, відтак зарахування поточних платежів відбувалося в рахунок погашення заборгованості.
Системний аналіз вказаних вище нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків (у зв'язку із чим утворилася заборгованість зі сплати таких внесків) тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи сплачені страхові внески зараховувалися в рахунок сплати заборгованих страхувальником сум недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Оскільки з наявних у справі письмових доказів вбачається, що з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року позивачу була нарахована та виплачена заробітна плата, на яку в свою чергу нараховувалися страхові внески, протягом вказаного періоду ОСОБА_1 був включений до поданої ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» звітності про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому у відповідача були відсутні підстави не зараховувати до страхового та пільгового стажу період роботи позивача з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» для перерахунку пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, період роботи ОСОБА_1 з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» є періодом, який повинен бути зарахований до страхового та пільгового стажу позивача.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Беручи до уваги зібрані та досліджені докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Нововолинсько-Іваничівське ОУ ПФУ Волинської області безпідставно не зарахувало до пільгового стажу позивача стаж його роботи з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року з мотивів несплати страхувальником страхових внесків, оскільки, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами у справі у їх сукупності підтверджується стаж роботи позивача у вказані періоди, виплату йому заробітної плати за ці періоди із відрахуванням страхових внесків.
За вказаних обставин позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання неправомірним рішення Нововолинсько-Іваничівського ОУ ПФУ Волинської області про відмову у перерахунку пенсії позивачу за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»; зобов'язання відповідача зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.01.2017 року по 28.01.2019 року у ВП «Шахта «Бужанська» ДП «Волиньвугілля» та здійснити з 01.02.2019 року перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з врахуванням раніше виплаченої пенсії.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частинами першою, третьою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У пункті 269 вказаного рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Оцінюючи співмірність витрат позивача на правничу допомогу із складністю предмету позову та обсягу наданих робіт, суд зазначає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, належать до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин необхідні договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені в установленому порядку.
В позовній заяві позивач зазначив, що попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв'язку з розглядом справи становить 2768,40 грн., з яких 2000,00 грн. ним сплачено за правничу допомогу, пов'язану з підготовкою та написанням даного позову та 768,40 грн. - судовий збір.
В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують оплату ОСОБА_1 за надання правової допомоги адвокатом Дмитрук В. П. коштів в сумі 2000,00 грн. а саме: надано договір про надання професійної правничої допомоги від 08.02.2019 року (а.с.22), розрахунок витрат на правову допомогу від 12.02.2019 року (а.с.25) та квитанцію від 12.02.2019 року, згідно якої адвокат прийняла від позивача гонорар в сумі 2000,00 грн. за підготовку і оформлення даної позовної заяви(а.с.24), відтак, враховуючи те, що будь-яких клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу адвоката з обґрунтуванням неспівмірності витрат, відповідачем подано не було, тому наявні підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 2000,00 грн.
Також, при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд враховує, що позивач сплатив судовий збір у сумі 768,40 грн. згідно квитанції від 15.05.2019 року №31 (а.с.2), який зараховано до спеціального фонду державного бюджету України (а.с.28).
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 257, 263 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати неправомірним рішення Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про відмову у перерахунку пенсії за віком відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язати Нововолинсько-Іваничівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області зарахувати до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01 січня 2017 року по 28 січня 2019 року у Відокремленому підрозділі «Шахта «Бужанська» Державного підприємства «Волиньвугілля» та здійснити з 01 лютого 2019 року перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з врахуванням раніше виплаченої пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинсько-Іваничівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, бульвар Шевченка, 7, ідентифікаційний код 40442724) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко