Житомирський апеляційний суд
Справа №296/5097/19 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.422 КПК Доповідач ОСОБА_2
12 червня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 28 травня 2019 року,
за участю: прокурора ОСОБА_8 ,
адвоката ОСОБА_6 ,
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 просить вище зазначену ухвалу скасувати, як незаконну, та постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному ОСОБА_7 більш м?який запобіжний захід, а саме цілодобовий домашній арешт за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 . Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що оголошена ОСОБА_7 підозра не охоплює складу злочинів, які позбавляли суд можливості не застосовувати запобіжний захід тримання під вартою в безальтернативний спосіб.
Ні слідчим, ні прокурором не зазначено переконливої позиції, що інший більш м'який запобіжний захід не в змозі запобігти цим ризикам.
Крім того, із змісту підозр, які проголошувались ОСОБА_7 , вбачається, що в жодному епізоді злочинної діяльності, до яких на думку органів досудового розслідування причетний ОСОБА_7 , підтверджень того, що останній є організатором злочинної групи не встановлено, а така його роль є виключно припущенням слідства, а аналіз описової частини вручених в різний період протягом досудового розслідування підозр, містить лише посилання, на таку його роль, як посібник злочину (зовнішнє спостереження за потерпілими).
Так, підозрюваний ОСОБА_7 , є особою, яка раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується виключно позитивно, на обліку у нарколога чи психіатра не перебуває, має стійкі соціальні зв'язки, хвору матір, протягом тривалого часу займався підприємницькою діяльністю, має двох повнолітніх дітей.
Після проголошення ухвали Корольовського районного суду м.Житомира від 10.05.2019 року, якою йому обрано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання в м.Львів, двічі прибував за викликом до апеляційного суду Житомирської області, та навіть після проголошення 22.05.2019 року ухвали апеляційного суду Житомирської області про скасування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та заміни його на тримання під вартою, протягом майже 2-х годин чекав на прибуття оперативних працівників ГУ НП у Житомирській області, біля приміщення суду, не перебуваючи при цьому під жодним контролем з боку правоохоронних органів, тобто діючи добровільно, та сумлінно дотримуючись належної процесуальної поведінки.
Вище вказані обставини свідчать, що наразі повністю відсутній ризик щодо переховування ОСОБА_7 від слідства чи суду, який своєю належною процесуальною поведінкою протягом 12 днів перебування поза контролем органу досудового розслідування не ухилився від явки за викликом до суду, та сумлінно виконував покладені на нього ухвалою суду обов'язки.
Перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний ОСОБА_7 , буде позбавлений можливості здійснити дії, передбачені п.п. 2, 3, 4 частини 1 ст.177 КПК України.
Звертає увагу на те, що стан здоров?я підозрюваного ОСОБА_7 , у якого в зв?язку із тривалим перебуванням під вартою, в умовах СІЗО, загострилось хронічне захворювання, а саме остеохондроз попереково-крижового відділу хребта, і він потребує фахового медичного догляду, та планового операційного втручання.
Підозрюваний ОСОБА_7 протягом тривалого часу, перебуваючи в СІЗО, отримував медикаментозне лікування, яке не давало потрібного ефекту.
Згідно оскарженої ухвали, слідчим суддею Корольовського районного суду м.Житомира від 28 травня 2019 року задоволено клопотання слідчого.
Продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 09 липня 2019 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_6 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали судового провадження, а також ухвалу слідчого судді в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката не підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, відповідно до ч.3 ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно із ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв?язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий судця, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, вирішуючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 , слідчий суддя дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Прокурором та слідчим доведено, що заявлені ними в клопотанні ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися й виправдовують тримання ОСОБА_7 під вартою.
Згідно клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою, слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Житомирській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні зареєстрованому в ЄРДР за №12018060020001078 від 14.03.2018 за підозрою ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 , ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187 КК України.
11.10.2018 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушенні, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.
Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12.10.2018 підозрюваному ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
01.02.2019 продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 в межах строку досудового слідства, до 01.04.2019 року.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_13 від 22.03.2019 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018060020001078 продовжено, до дев'яти місяців, тобто до 09.07.2019.
У подальшому, 27.03.2019 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира продовжено строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7 на 60 діб в межах досудового розслідування до 30.05.2019.
03.05.2019 ОСОБА_7 оголошено про зміну раніше оголошеної підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 263 КК України.
10.05.2019 ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира підозрюваному ОСОБА_7 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 , у межах строку досудового розслідування, до 30.05.2019.
22.05.2019 ухвалою Житомирського апеляційного суду вказану ухвалу слідчого судді скасовано, постановлено нову ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обраного ОСОБА_7 з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю за адресою: АДРЕСА_1 .
На переконання слідчого, ОСОБА_7 є мешканцем м.Львів, підозрюється вчиненні кримінальних правопорушень у різних регіонах України, зокрема у Житомирській, Чернівецькій, Хмельницькій областях, що не виключає можливості того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює можливість реального засудження його на тривалий строк.
Орган досудового розслідування звертає увагу, що строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 закінчується, однак завершити досудове розслідування до встановленого строку неможливо, оскільки необхідно виконати ряд дій, зокрема, надати доступ до матеріалів кримінального провадження підозрюваними їх захисниками, скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя ретельно перевірив доводи викладені у клопотанні про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 та заперечення проти задоволення цього клопотання адвоката підозрюваного, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження строку тримання під вартою та належно перевірив докази обґрунтованості підозри вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.3 ст.27, ч.3 ст.28, ч.2 ст.263 КК України.
При цьому, рішення слідчого судді щодо обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.
Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що, за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (справа «Нечипорук і Йонкало проти України», 42310/04, § 219, 21.04.2011р.).
Відповідно до практики ЄСПЛ, «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини, 27.11.1997 р., § 57).
При перевірці обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення, що заперечується в апеляційній скарзі захисником, апеляційний суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме Рішення Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства», «Мюррей проти Об'єднаного Королівства», згідно з якими вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Так, підставами взяття під варту виступають, спочатку докази, що викривають особу у вчиненні злочину, достатні для пред'явлення звинувачення, а у виняткових випадках запобіжний захід може бути застосований при недостатності доказів для пред'явлення звинувачення, але за умови даних, які вказують на причетність особи до вчиненого злочину.
Докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження та додані до клопотання, вказують на те, що на даній стадії досудового розслідування існує обґрунтована підозра, яка разом з існуючими ризиками та конкретними обставинами справи, на думку апеляційного суду, виключає можливість обрання відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Виклад обставин, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення та доводів, що заявлені ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою не зменшилися, слідчим суддею зроблено на підставі матеріалів кримінального провадження.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою та апелянтом в судовому засіданні апеляційного суду не доведені. Наявність погіршення стану здоров'я та загострення хронічних захворювань, за відсутності медичних документів, які б свідчили про неможливість його тримання під вартою в умовах СІЗО, не є безумовною підставою для відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді продовження строку тримання під вартою.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що з наданих стороною захисту копій медичних документів, які стали підставою для зміни останньому запобіжного заходу, який в подальшому скасовано судом апеляційної інстанції, обставин наявності у підозрюваного тяжких захворювань, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не встановлено. Доказів на підтвердження того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_7 не допускає тримання його під вартою суду не надано.
Крім того, заява ОСОБА_14 від 03.05.2019 (а.с.113), з якою з пояснень підозрюваного, у нього виникли взаємини, про надання згоди останньої на цілодобове перебування підозрюваного ОСОБА_7 у квартирі АДРЕСА_2 , засвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 , достеменно не свідчить про міцність соціальних зв'язків підозрюваного, оскільки такі взаємини можуть бути нетривалими, у зв'язку з чим наявний ризик недотримання підозрюваним режиму цілодобового домашнього арешту за вищезазначеною адресою у квартирі, власником якої є ОСОБА_14 . Стороною захисту не надано документальних доказів щодо місця проживання підозрюваного на час його затримання. Наявність в підозрюваного фактичного місця проживання викликає сумніви.
Також, при розгляді клопотання відповідно до вимог ч.3 ст.199 КПК України досліджені обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування та встановлено, що для завершення розслідування у справі необхідно виконати ряд відповідних слідчих та процесуальних дій.
При цьому, вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя, відповідно до ст.178 КПК України, врахував тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним, дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів у різних регіонах України, зокрема у Житомирській, Чернівецькій, Хмельницький областях, та відповідно наявність передбачених ст.177 КПК ризиків - може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також може продовжували вчиняти умисні кримінальні правопорушення, а тому дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою останнього.
Всі викладені адвокатом апеляційні доводи були об'єктом дослідження слідчим суддею при обранні підозрюваному запобіжного заходу і ним надана належна оцінка. Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги на зміну запобіжного заходу не встановлено.
Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, оскільки ухвалене у відповідності до вимог закону, та винесене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира від 28 травня 2019 року, якою продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 до 09 липня 2019 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :