Справа №: 343/879/19
Провадження №: 2-а/0343/21/19
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2019 року м.Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого - суддi Лицура І.М.,
секретаря - Бойків В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області Стасіва Володимира Миколайовича, третя особа: Сколівське відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, про поновлення строку та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 841497 від 06.04.2019 року,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП України у Львівській області Стасіва В.М., третя особа: Сколівське відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП України у Львівській області, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 841497 від 06.04.2019 року про накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., а провадження в справі закрити. Свої вимоги мотивує тим, що він 06 квітня 2019 року близько 11:30 год. керував автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , у сонячну пору доби, рухаючись автодорогою зі Словаччини на Україну. Перед містом Сколе Львівської області його автомобіль був зупинений працівниками патрульної поліції, які повідомили, що на транспортному засобі в період з 01 жовтня по 01 травня в денну пору доби повинно бути увімкнено ближнє світло фар, яке на його автомобілі не включено, чим порушено п.9.8 ПДР. Він заперечив даний факт, оскільки на автомобілі наявне автоматичне увімкнення ближнього світла фар у разі роботи двигуна. Однак, коли він вийшов з автомобіля, то переконався, що дійсно фари були відключені. Вважає, що стався збій в комп'ютерній системі транспортного засобу в зв'язку з поганим дорожнім покриттям, тому відійшла контактна група. Дану несправність він усунув на місці в присутності інспектора на підставі п.31.5 ПДР, але останній не врахував його пояснення і доводи, склав постанову, відповідно до якої він керував транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, а також не надав для перевірки свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, за що його притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки в порушення Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки юрожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року № 1395, інспектор поліції не роз'яснив йому прав та обов'язків, відмовив у розгляді його клопотання щодо відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю скористатися юридичною допомогою, оспорювана постанова не містить відомостей щодо здійснення фіксації правопорушення. Крім того, працівник патрульної поліції притягнув його до адміністративної відповідальності без доказів та з'ясування всіх обставин справи. В той же час диспозиція ч.2 ст.122 КУпАП передбачає притягнення до відповідальності водіїв транспортних засобів за порушення правил користування попереджувальними сигналами саме при початку руху чи зміні його напрямку. Відповідно до ст. 125 даного Кодексу, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження. Водночас статті 121-128, частини перша і друга статті 129, статті 139 і 140 КУпАП не містять положень про встановлення відповідальності за таке порушення ПДР як не увімкнення ближнього світла фар в період з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами. Щодо ненадання для перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, то ч.2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що водій зобов'язаний мати при собі та на вимогу працівників міліції пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Законодавець чітко визначив виключний перелік умов пред'явлення для перевірки посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб. Спочатку він дійсно не надавав інспектору документи, оскільки в нього виникли сумніви щодо будь-якого порушення ним ПДР, однак переконавшись, що порушення відбулося не з його вини і всі несправності усунуто, він на законну вимогу інспектора надав посвідчення водія та свідоцтво про перереєстрацію транспортного засобу. Однак, відповідач повідомив його, що вже запізно. При цьому, вважає, що відповідачем не враховано вимоги ст. 22 КУпАП, оскільки останній мав би звільнити його від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням. За таких обставинвважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, що зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 841497 від 06.04.2019 року є протиправною та незаконною, а тому вона підлягає скасуванню.
В судовому засіданні позивач повністю підтримав заявлені позовні вимоги, зіславшись на вищевикладені обставини. Просив позов задоволити та скасувати винесену відповідачем постанову від 06.04.2019 року, якою його притягнуто до відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП, оскільки він жодного правопорушення не вчиняв.
Відповідач та представник третьої особи в судове засідання не з'явилися та не повідомили про причини неявки, хоч були належно повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення їм рекомендованих поштових відправлень, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень не подавали.
Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події чи складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року
за № 1408/27853 з наступними змінами, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Як встановлено в судовому засіданні, поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 4 Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції ГУНП України у Львівській області Стасівим В.М. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 841497 від 06.04.2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Долучена позивачем до адміністративного позову постанова серії НК № 841497 від 06.04.2019 року, яку останній отримав засобами поштового зв'язку, є нечитабельною і з її змісту не можливо зрозуміти, якими саме діями ОСОБА_1 порушено вимоги ПДР та як наслідок притягнуто його до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 та ч.1 ст. 126 КУпАП.
Як пояснив суду позивач, 06.04.2019 року він керував автомобілем «Мерседес», державний номерний знак НОМЕР_1 , у сонячну пору доби, перевозячи на лафеті інший транспортний засіб. Не заперечує той факт, що дійсно на його автомобілі не світилося ближнє світло фар. Він пояснював відповідачу,що стався збій в комп'ютерній системі транспортного засобу в зв'язку з поганим дорожнім покриттям, оскільки фари світилися і вже по дорозі відійшла контактна група. Несправність він усунув на місці зупинки в присутності інспектора, обіцяв полагодити автомобіль одразу, коли тільки прибуде до місця призначення, однак працівник поліції ці пояснення проігнорував.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 підтвердив, що того дня в квітні 2019 року він разом з братом ОСОБА_1 їхали з Німеччини, коли їх зупинили працівники поліції, які повідомили, що на автомобілі не горить ближнє світло фар. Його брат пояснював відповідачу,що стався збій в комп'ютерній системі транспортного засобу, оскільки фари після заведення двигуна знову засвітилися, однак працівник поліції ці пояснення проігнорував.
Вищенаведені пояснення позивача та свідка в судовому засіданні нічим не спростовані.
Суд вважає пояснення позивача логічними та послідовними, оскільки він від самого початку, тобто з моменту зупинки автомобіля працівниками поліції, категорично стверджував, що стався збій в комп'ютерній системі транспортного засобу в зв'язку з поганим дорожнім покриттям, оскільки фари світилися і вже по дорозі відійшла контактна група.
Разом з тим, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що дійсно керував автомобілем з вимкненим ближнім світлом фар через збій в комп'ютерній системі транспортного засобу в зв'язку з поганим дорожнім покриттям, однак на місці зупинки він негайно увімкнув ближнє світло фар, так як на автомобілі підключено автоматичне увімкнення ближнього світла фар у разі роботи двигуна.
Відповідно до п.9.1 «г» ПДР, попереджувальними сигналами є увімкнення ближнього світла фар у світлу пору доби.
Пунктом 9.8 вказаних Правил передбачено, що під час руху механічних транспортних засобів у світлу пору доби з метою позначення транспортного засобу, що рухається, ближнє світло фар повинно бути увімкнене з 01 жовтня по 01 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами, повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Частиною 2 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку.
Судом встановлено, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, оскільки останній під час зупинки поліцейським вже рухався по автодорозі, а в розумінні даної статті, відповідальність настає у разі порушення водіями транспортних засобів правил користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, що передбачено п.п. 9.2, 9.7 ПДР.
Крім того, в судовому засіданні не здобуто належних та допустимих доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП. Долучені відеоматеріали з реєстратора позивача, які дослідженні в судовому засіданні, не підтверджують обставин викладених в оспорюваній постанові, зокрема не встановлено та не підтверджено факт не надання для перевірки реєстраційного документа на транспортний засіб.
При винесенні даного рішення суд також враховує те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, однак відповідач не представив жодних доказів, які б спростували твердження позивача,тому усі сумніви щодо доведеності вини останнього тлумачаться на його користь.
Також в судовому засіданні не здобуто доказів дотримання відповідачем вимог п.9 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853, зокрема, щодо оголошення справи, яка підлягає розгляду, роз'яснення особам, які беруть участь у справі, їх прав та обов'язків, вирішення клопотань позивача про надання йому права на захист чи допиту свідків, які були присутні на місці події.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено незаконно, оскільки дослідженими в судовому засіданні доказами не підтверджено факт вчинення ним правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, а тому постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 841497 від 06.04.2019 року, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 4 Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області Стасівим В.М., слід визнати протиправною та скасувати.
Вирішуючи питання поновлення позивачу строку звернення до адміністративного суду, суд вважає, що даний строк слід поновити, оскільки, як стверджує позивач та свідчить поштовий конверт, яким була направлена оскаржувана постанова, копію цієї постанови він отримав 19.04.2019 року, до суду з адміністративним позовом звернувся 02.05.2019 року, тобто в межах встановленого законом 10-денного строку, так як 29,30 квітня та 01 травня були вихідні дні, а отже строк на оскарження постанови пропущений ОСОБА_1 з поважних причин.
Згідно з п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення, тому суд вважає за необхідне провадження в справі закрити, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю в дійях особи складу адміністративного правопорушення.
На пiдставi викладеного, ст.ст. 9, 122, 125, 126, 247, 251, 258, 268, 276, 280, 283, 284, 288, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 з наступними змінами, керуючись ст.ст. 242-246,250,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задоволити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду як пропущений з поважних причин.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 841497 від 06.04.2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн., за вчинення ним правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, винесену поліцейським сектору реагування патрульної поліції № 4 Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області Стасівим Володимиром Миколайовичем, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, що були відсутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - в той же строк з дня отримання копії цього рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , номер: НОМЕР_4 , виданий Долинським РС УДМС України в Івано-Франківській області 30.01.2014 року.
Відповідач: ОСОБА_3 - поліцейський сектору реагування патрульної поліції № 4 Сколівського відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, що знаходиться за адресою: 82600, Львівська область м.Сколе вул. Івана Франка, 3.
Третя особа: Сколівське відділення поліції Стрийського відділу поліції Головного управління Національної поліції України у Львівській області, що знаходиться за адресою: 82600, Львівська область м.Сколе вул. Івана Франка, 3.
Суддя: