"03" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/255/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного підприємства "Торгівельні ряди" (Харківська обл., смт Кегичівка)
до фізичної особи-підприємця Зозулі Сергія Григоровича (Харківська обл., смт Кегичівка)
простягнення 66838,00 грн,
за участю представників:
позивача - директора Ріпки В.О. (наказ від 07.10.2008);
відповідача - адв. Синєпольської О.В. (довіреність від 11.02.2019);
Приватне підприємство "Торгівельні ряди" (надалі - позивач) надав Господарському суду Харківської області позовну заяву до фізичної особи-підприємця Зозулі Сергія Григоровича (надалі - відповідач), в якій просить стягнути з відповідача 66838,00 грн, з яких: 33600,00 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди; 3870,00 грн інфляційних втрат; 1273,00 грн 3% річних від простроченої суми; 1695,00 грн пені та 26400,00 грн неустойки, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за час прострочення повернення об'єкту найму.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.02.2019 прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі.
Цією ухвалою вирішено розглядати справу №922/255/19 за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 20.02.2019 об 11:00 год, про що повідомлено учасників справи.
20.02.2019 ухвалою Господарського суду Харківської області було повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 04.03.2019 о 12:00 год.
25.02.2019 Приватне підприємство "Торгівельні ряди" надав заяву від 25.02.2019 (за вх.№4823) про відвід судді Ольшанченко В.І., посилаючись на те, що дії судді щодо встановлення позивачу строку до 20.02.2019 для подання Господарському суду Харківської області доказів наявності у позивача правових підстав для укладання з відповідачем договору найму та з'ясування цього питання знаходиться поза межами позовних вимог, заявлених позивачем, не стосується предмету доказування у цій справі, і викликають у ПП "Торгівельні ряди" сумнів у неупередженості або об'єктивності судді та його спроможності постановити законне і обґрунтоване судове рішення у цій справі.
25.02.2019 ухвалою суду було зупинено провадження у справі №922/255/19 до вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.02.2019 у справі №922/255/19 для розгляду заяви вх.№4823 визначено суддю Хотенця П.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.02.2019 відмовлено у задоволенні заяви Приватного підприємства "Торгівельні ряди" (вх.№4823 від 25.02.2019) про відвід судді Ольшанченка В.І.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2019 було поновлено провадження у справі №922/255/19 та призначено підготовче засідання на 04.03.2019 о 12:00 год, у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, 8-й під'їзд, 1-й поверх, зал №129, про що повідомлено учасників справи.
Відповідач надав заяву від 27.02.2019 про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та відзив на позовну заяву.
У вказаному відзиві відповідач заперечує проти позову, посилаючись, зокрема, на те, що укладений між сторонами договір найму (оренди) від 15.06.2015 припинив свою дію 05.01.2016. Відповідач припинив сплату орендної плати з 20.02.2016. Таким чином, заборгованості по орендній платі на час закінчення дії договору відповідач не має. Жодних доказів використання відповідачем об'єкту найму позивачем не надано. Позивач не надав суду належних доказів, які б доводили порушення його прав; єдиною особою, яка, на думку відповідача, має за законом право вимагати від неї оплату за фактичне користування земельною ділянкою, є Кегичівська селищна рада Харківської області, оскільки договір оренди землі від 01.09.1998, укладений між позивачем та Кегичівською селищною радою не зареєстрований у державному реєстрі, а тому не є таким, що набув юридичної сили. Даним договором не передбачено права орендаря - ПП "Торгівельні ряди" передавати землю в суборенду. Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.10.2018 по справі №922/710/18 договір оренди землі між Кегичівською селищною радою та ПП "Торгівельні ряди" було розірвано.
Протокольною ухвалою від 04.03.2019 було задоволено заяву відповідача про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву, прийнято до розгляду відзив на позовну заяву та на підставі ч. 2 ст. 91 ГПК України не прийнято судом до розгляду додані до відзиву докази, оскільки вони надані в незасвідчених належним чином копіях.
04.03.2019 ухвалою суду повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 20.03.2019 о 14:30 год.
06.03.2019 позивач надав відповідь на відзив відповідача, в якому з посиланням на висновки Верховного Суду України у постанові по справі №3-113гс11, зазначив, що правовідносини між позивачем та відповідачем на підставі договору найму (оренди) торгівельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" є правовідносинами із найму торгових площ. При цьому, позивач надав докази на підтвердження наявності у ПП "Торгівельні ряди" права на укладення угод з продавцями про надання торгівельних місць. У п. 5.1.6 укладеного між сторонами договору визначено, що при затримці повернення з вини наймача торгівельного місця після припинення дії цього договору наймач сплачує плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі. Об'єкт найму після закінчення дії договору не повернений позивачу за актом приймання-передачі, як це передбачено умовами договору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.03.2019 було повідомлено сторін про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 08.04.2019 о 14:30 год.
08.04.2019 протокольною ухвалою суду було відкладено підготовче засідання на 06.05.2019 о 14:30 год, про що учасників справи було повідомлено ухвалою суду від 08.04.2019.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.05.2019 було повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 22.05.2019 о 14:30 год.
22.05.2019 у судовому засіданні була оголошена перерва до 03.06.2019 о 12:30 год.
03.06.2019 у судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечує проти позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
15.06.2015 між позивачем та відповідачем був укладений договір найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" (типовий) №24 (надалі - договір), за яким наймодавець (позивач) передає, а наймач (відповідач) приймає у тимчасове платне користування торговельне місце (далі - об'єкт найму), яке розташоване на ринку ПП "Торгівельні ряди" за адресою: 64003, вул. Миру, 30, смт Кегичівка Харківської області.
Відповідно до п. 1.2 договору загальна площа об'єкту найму становить 5 кв м ділянки з твердим покриттям.
Згідно з п. 1.3 договору торговельне місце передається у тимчасове платне користування для торгівлі товарами на розсуд наймача з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Пунктом 2.1 договору сторони визначили, що вступ наймача у користування об'єктом найму настає одночасно з підписанням сторонами договору.
Отже, умовами договору не передбачено передачі об'єкту найму наймачу за актом приймання-передачі, а факт передачі в найм торговельного місця прив'язаний лише до підписання сторонами договору.
При цьому згідно з п. 2.4 вказаного договору об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.
Розмір плати за користування об'єктом найму в межах строку дії договору становив 390 грн щомісячно (п. 3.1 договору).
Додатково сторони у договорі погодили, що наймач зобов'язаний здійснювати виплату орендної плати наймодавцю і поза межами строку дії цього договору у випадку затримки з вини наймача повернення торговельного місця після припинення дії цього договору, але вже у подвійному розмірі за період фактичного користування наймачем об'єктом найму до дня фактичної передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі.
Плата за користування об'єктом найму повинна була сплачуватись відповідачем помісячно в готівковій формі у якості передоплати наперед до 20 числа щомісячно (п. 3.4 договору).
Відповідач за договором зобов'язався своєчасно, наперед до 20 числа щомісячно, і в повному обсязі сплачувати наймодавцю плату за користування об'єктом найму (п. 4.1.2 договору), мати всі необхідні документи для здійснення торгівлі у відповідності до правил торгівлі на ринках та вимог чинного законодавства (п. 4.1.3), дотримуватися правил торгівлі та вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють торговельну діяльність на ринках, правил охорони праці, санітарно-гігієнічних та протипожежних норм та вимог на об'єкті найму (п. 4.1.6), мати на об'єкті найму всі документи на право торгівлі на ринку та на товар, що реалізується, згідно з вимогами чинного законодавства України (п. 4.1.7 договору).
Відповідно до п. 5.1.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань наймач повинен нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України, зокрема, за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п. 4.1.2, наймач сплачує пеню в розмірі 10% від суми боргу за кожний день прострочення.
У п. 5.1.6 договору встановлено, що при затримці повернення з вини наймача торговельного місця після припинення дії цього договору наймач сплачує плату за користування об'єктом найму у подвійному розмірі до дня фактичної передачі об'єкта найму за актом приймання-передачі.
Згідно з п. 5.1.9 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань наймач повинен нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України, зокрема, сплата штрафу, пені, встановлених цим договором та законодавством України, не звільняє сторони від виконання покладених на них зобов'язань за цим договором.
Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що цей договір діє з 15.06.2015 по 05.01.2016 (але не більше одного року).
За умовами п. 4.4.3 договору позивач має право виступати з ініціативою щодо внесення змін до договору або його дострокового розірвання у випадку несвоєчасної сплати плати за користування об'єктом найму або використання об'єкта найму на цілі, не обумовлені договором, недосягнення згоди про збільшення розміру плати за користування об'єктом найму, тощо.
Відповідно до п. 6.4 договору дія даного договору припиняється внаслідок: закінчення строку його дії; загибелі об'єкта найму; продажу об'єкта найму; дострокового його розірвання на вимогу наймодавця або наймача; банкрутства та/або ліквідації наймача або наймодавця; несплати наймачем плати за користування об'єктом найму більше 3-х місяців; неузгодження з наймодавцем проведення капітального ремонту, реконструкції, переобладнання; інших підстав, передбачених законодавством.
У пункті 6.6 договору сторони визначили, що у випадку відсутності заперечень наймодавця та наймача про припинення дії договору протягом одного місяця до його закінчення він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, про що укладається додаткова угода у письмовому вигляді.
07.02.2016 між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода до договору №24 від 15.06.2015 найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торговельні ряди" щодо підвищення розміру плати за користування об'єктом найму, в якій сторони змінили пункти 3.1 і 6.1 договору, а саме: збільшили розмір плати за користування об'єктом найму, і визначили що він становить 600,00 грн щомісячно, а також зазначили, що цей договір діє з 07.02.2016 по 05.02.2017 (але не більше одного року).
Відповідно до п. 4.1.10 договору наймач зобов'язався повернути наймодавцю об'єкт найму згідно з актом приймання-передачі в стані, не гіршому від його стану на момент передачі в найм з урахуванням зносу у встановлених розмірах.
При цьому згідно з п. 2.4 договору об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.
Як свідчать матеріали справи, станом на даний час відповідач об'єкт найму, відповідно до умов договору, не повернув.
Як пояснили представники сторін, відповідач припинив сплату орендної плати за користування об'єктом найму з 20.02.2016 та до цього часу не повернув об'єкт найму позивачеві за актом приймання-передачі.
Відповідно до довідки філії - Харківське обласне управління Державного ощадного банку України №43-683/16 від 21.11.2016 на рахунок позивача безготівкових зарахувань від відповідача з 01.01.2016 не відбувалось.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, крім всього, договори та інші правочини.
У статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) закріплено, що однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір найму (оренди) №24 від 15.06.2015.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Аналогічні положення містяться і у ст. 283 ГК України.
Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 ГК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
За приписами ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Як свідчать матеріали справи, а також вказує у відзиві сам відповідач, відповідач припинив сплату орендної плати за договором №24 від 15.06.2015 найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торговельні ряди" з 20.02.2016.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України).
Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
За приписами ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 1 ст. 764 ЦК України передбачено, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
20.01.2017 позивач надіслав відповідачу заяву про припинення договору та вимогу повернути торгівельне місце із оренди від 19.01.2017, в якій заперечує проти продовження з відповідачем у будь-який спосіб договору найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" та вимагав прибрати із торгівельного місяця, встановлену на ньому малу архітектурну форму (кіоск, контейнер, павільйон, вагончик, лоток, тощо) та після цього скласти і підписати з позивачем акт приймання-передачі про фактичне повернення майна (торговельного місця) з оренди приватному підприємству "Торгівельні ряди", про що свідчать копії фіскального чеку від 20.01.2017 та опису вкладення від 20.01.2017.
Оскільки між сторонами 07.02.2016 була укладена додаткова угода до договору №24 від 15.06.2015 найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торговельні ряди", якою було продовжено строк дії договору по 05.02.2017, та відповідачу було направлено заяву наймодавця про припинення договору і заперечення щодо поновлення вказаного договору на новий строк, цей договір припинив свою дію з 06.02.2017.
Із наданого позивачем суду розрахунку розміру заборгованості з орендної плати за договором найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" убачається, що позивач нарахував відповідачу орендну плату за період з 20.02.2016 по 05.02.2017 в сумі 7200,00 грн та з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн, а всього в загальній сумі 33600,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 785 ЦК України у відповідача у разі припинення договору найму виникає зобов'язання негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
За умовами укладеного між сторонами договору, а саме його п. 4.1.10, відповідач зобов'язався повернути позивачу об'єкт найму згідно з актом приймання-передачі в стані, не гіршому від його стану на момент передачі в найм з урахуванням зносу у встановлених розмірах.
Як вже було зазначено судом вище, умовами договору не передбачено передачі позивачем об'єкту найму відповідачу за актом приймання-передачі, а факт передачі в найм торговельного місця прив'язаний лише до підписання сторонами договору.
При цьому відповідно до п. 2.4 договору об'єкт найму вважається поверненим наймодавцю з часу підписання сторонами акта приймання-передачі про фактичне повернення майна з оренди.
З огляду на норми чинного законодавства та умови укладеного договору, суд вважає безпідставними посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що повернення об'єкту найму за п. 4.1.10 договору актом прийому-передачі не могло та не може бути реалізоване ним, оскільки він не отримував нічого від позивача відповідно до актів прийому-передачі.
Крім заборгованості з орендної плати за період з 20.02.2016 по 05.02.2017 в сумі 7200,00 грн та з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн, а всього в загальній сумі 33600,00 грн, позивач одночасно нарахував відповідачу неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України та п. 5.1.6 договору за період з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн.
Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (за період з дня припинення дії договору оренди до дня повернення орендованого майна за актом) є безпідставним, оскільки це є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення, що суперечить положенням ст. 61 Конституції України.
Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13.02.2018 у справі №910/12949/16 та від 17.12.2018 у справі №906/1037/16.
Виходячи з викладеного, у господарського суду відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" за період з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 20.02.2016 по 05.02.2017 в сумі 7200,00 грн та з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн, і неустойки за період з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн, суд вважає підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 20.02.2016 по 05.02.2017 в сумі 7200,00 грн та неустойки за період з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за період з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн, суд вважає необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Пунктом 5.1.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань наймач повинен нести відповідальність, передбачену чинним законодавством України, зокрема, за порушення строку перерахування коштів, встановлених в п. 4.1.2, наймач сплачує пеню в розмірі 10% від суми боргу за кожний день прострочення.
На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу пеню за період з 20.01.2018 по 20.12.2018 в сумі 1694,90 грн, однак просить стягнути з відповідача пеню у сумі 1695,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 20.02.2016 по 20.12.2018 в сумі 1272,70 та інфляційні за період з лютого 2016 року по грудень 2018 року в сумі 3870,40 грн, які просить стягнути з відповідача, але 3% річних чомусь у сумі 1273,00 грн.
Проте, оскільки вимоги про стягнення пені, інфляційних та 3% річних є похідними від вимоги про стягнення заборгованості, та враховуючи, що суму заборгованості з орендної плати за період з 20.02.2017 по 21.12.2018 в сумі 26400,00 грн було заявлено позивачем безпідставно, суд вважає неправомірними розрахунки пені, 3% річних і інфляційних на неправомірно заявлену до стягнення суму основного боргу.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені за період з 20.01.2018 по 20.12.2018 в сумі 1695,00 грн, 3% річних за період з 20.02.2016 по 20.12.2018 в сумі 1273,00 та інфляційних за період з лютого 2016 року по грудень 2018 року в сумі 3870,40 грн, суд вважає підлягаючими задоволенню частково - в частині стягнення з відповідача пені в сумі 303,00 грн, інфляційних в сумі 2505,50 грн та 3% річних в сумі 510,30 грн.
Посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що укладений між сторонами договір найму (оренди) від 15.06.2015 припинив свою дію 05.01.2016, а також на те, що позивачем не надано використання відповідачем об'єкту найму та між сторонами не укладалися додаткові угоди, в тому числі про поновлення або продовження терміну дії договору, спростовуються матеріалами справи, а саме додатковою угодою від 07.02.2016 до договору №24 від 15.06.2015 найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торговельні ряди", яка підписана відповідачем, в якій сторони визначили продовжити строк дії вказаного договору.
Крім того, зазначені відповідачем у відзиві обставини лежать поза межами розгляду цієї справи, оскільки ані право власності на землю, ані питання реєстрації договору оренди земельної ділянки та майна №10 від 01.09.1998, укладеного між позивачем та Кегичівською селищною радою, ані розірвання вищезазначеного договору не є предметом судового розгляду у цій справі.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості з орендної плати, пені, 3% та інфляційних або повернення об'єкту найму позивачу за актом прийому-передачі.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню частково, в частин стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з орендної плати за договором найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" №24 від 15.06.2015 за період з 20.02.2016 по 05.02.2017 в сумі 7200,00 грн, інфляційних втрати в сумі 2505,50 грн, 3% річних в сумі 510,30 грн, пені в сумі 303,00 грн та неустойки, нарахованої на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за час прострочення повернення об'єкту найму, в сумі 26400,00 грн.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 174, 180, 283 - 286, 291, 193 ГК України, ст. 11, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 631, 759, 762 - 764 ЦК України, ст. 73 - 74, 76 - 80, 123, 129, 232 - 233, 237 - 238, 240 - 241 ГПК України,
В позові відмовити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Зозулі Сергія Григоровича ( АДРЕСА_1 . Код ЄДРПОУ 2942100572) на користь Приватного підприємства "Торгівельні ряди" (64003, Харківська обл., смт Кегичівка, вул. Миру, 57. Код ЄДРПОУ 30193473) заборгованість з орендної плати за договором найму (оренди) торговельного місця на Кегичівському ринку ПП "Торгівельні ряди" №24 від 15.06.2015 за період з 20.02.2016 по 05.02.2017 в сумі 7200,00 грн, інфляційні втрати в сумі 2505,50 грн, 3% річних в сумі 510,30 грн, пеню в сумі 303,00 грн, неустойку, нараховану на підставі ч. 2 ст. 785 ЦК України за час прострочення повернення об'єкту найму, в сумі 26400,00 грн та судовий збір у сумі 1061,09 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "13" червня 2019 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.