ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 53/66318.01.10
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»
ДоЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Атлант-Н»
Простягнення 3 025,19 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Ганчак Д.В. -представник за довіреністю № 0018-ЮРС від 05.01.2010р.
від відповідача: не з'явились
Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Капітал»боргу в порядку регресу в розмірі 3 025,19 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.11.2009р. порушено провадження у справі № 53/663 та призначено справу до розгляду на 14.12.2009р.
Ухвалою суду від 14.12.2009р. у зв'язку зі зміною назви здійснено заміну відповідача на Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Атлант-Н»та відкладено розгляд справи на 18.01.2010р.
В судовому засіданні 18.01.2010 р. представник позивача позов підтримав в повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2009р.
Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі, відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 26.11.2009р. та від 14.12.2009р. не виконав.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника .відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відомості про місцезнаходження відповідача є достовірними, оскільки підтверджені Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АГ № 803934.
Відповідно до вимог ст. 87 ГПК України суд належним чином повідомив сторін про розгляд справи ухвалами суду від 26.11.2009р. та від 14.12.2009р., про що свідчать відмітки про відправку на зворотній стороні вказаних ухвал, повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та реєстри відправки поштової кореспонденції.
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відсутності відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
У судовому засіданні 18.01.2010р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
05.09.2008р. близько 17 год. 35 хв. в місті Черкаси по вул. Б.Вишневецького, 51, гр.. Павловський В.П. керуючи автомобілем ВАЗ 21150 д/н СА 1302 АІ, не дотримався безпечної швидкості руху та безпечної дистанції, та скоїв зіткнення з автомобілем HYUNDAI TUCSON, д/н СА 4199 АР, котрий рухався попереду, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до Постанови Придніпровського районного суду міста Черкаси від 10.09.2008р. було вставлено, що водій Павловський В.П. порушив ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина Павловського В.П. встановлена вищевказаною постановою. За вчинене адміністративне правопорушення до водія Павловського В.П. було застосоване адміністративне стягнення у вигляді сплати адміністративного штрафу (копія постанови залучена до матеріалів справи).
Автотранспортний засіб HYUNDAI TUCSON, д/н СА 4199 АР що зазнав пошкоджень у ДТП, був застрахований компанією позивача відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту (Авто-Каско) АК № 13193 від 25.04.2008р. Одним із страхових випадків за договором є «пошкодження, знищення транспортного засобу внаслідок ДТП»(відповідно до Розділу 5 Договору).
Згідно з висновком експертного авто товарознавчого дослідження з питання про збиток, спричинений власнику дорожньо-транспортного засобу № 1179/08 від 10.09.2008р., що виконаний експертом-автотоварознавцем Лопатіним В.М., автомобіль HYUNDAI TUCSON 2.0, д/н СА 4199 АР потребує відновлювального ремонту в силу наявності пошкоджень, одержаних при ДТП, матеріальний збиток, спричинений власнику транспортного засобу складає 3 654,19 грн.
Враховуючи викладене, на підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 08.09.2008р. позивачем було прийнято рішення про визнання даної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування в розмірі 3 025,19 грн.
Позивач перерахував страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту (Авто-Каско) АК № 13193 від 25.04.2008р. суму в розмірі 3 025,19 грн., що підтверджено належним чином завіреною копією платіжного доручення № 4969 від 03.10.2008р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування Страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»№86/96-ВР від 07.03.1996р. до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність Павловського В.П., винуватця ДТП була застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (Акт огляду ДТП від 05.09.2008р.), то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004р. обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.
Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 3454-ЮРС від 24.09.2009р. щодо сплати вартості матеріальної шкоди (збитку), що підтверджується доданими до позовної заяви копією претензії та фіскального чеку № 0212 від 25.09.2009р.
Відповідач залишив вказану претензію без відповіді та належного реагування.
Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 п.1 ст. 1188 ЦК України).
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ 21150 д/н СА 1302 АІ, що належить Павловському П.В. встановлена у судовому порядку.
Оскільки цивільно-правова відповідальність Павловського П.В. застрахована відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відтак, відповідач є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю HYUNDAI TUCSON, д/н СА 4199 АР, в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Атлант-Н» (04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 12; ідентифікаційний код 32828854 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем підчас виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» (01010, м. Київ, вул. А. Іванова, 21/17, к. 1; ідентифікаційний код 20448234) 3 025 (три тисячі двадцять п'ять) грн. 19 коп. шкоди в порядку регресу, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Грєхова О.А.