Справа № 2-61/10
"14" січня 2010 року Криворізький районний суд
Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді: Приміч Г.І.
при секретарі: Поліщук Л.І.
за участю:
позивача - ОСОБА_1О .
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання однієї малолітньої дитини, -
24.07.2009 року позивач звернулася до суду з вищевказаною позовною заявою, підтримуючи свої позовні вимоги, просила суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання їх малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу (заробітку) відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ним повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог позивачка посилалася на те, що з 15.04.2006 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого позивач народила сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, батьком якого є відповідач.
У зв'язку з погіршенням шлюбно -сімейних відносин, з травня 2009 року сторони разом не проживають, добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, домовленості про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто.
Відповідач є фізично здоровим чоловіком, тому має можливість надавати допомогу на утримання сина.
У зв'язку з чим, позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнав, заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання сина, пояснив суду, що згоден добровільно надавати матеріальну допомогу своєму малолітньому синові - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу.
Посилався на те, що сторони мають у власності спільну квартиру, яку винаймають наймачі, а отримані за найом кошти відповідач надає та надалі згоден надавати позивачу на утримання їх сина ОСОБА_3, при цьому згоден, щоб квартира залишилася в подальшому синові.
При цьому підтвердив, що згоди про добровільну сплату аліментів дійсно між сторонами не досягнуто.
Вислухавши сторони, давши оцінку доказам наданим сторонами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню з наступних законних підстав.
Судом встановлено, що з 15.04.2006 року сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому Центрально - Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №152 (а.с.5).
Від вказаного шлюбу позивач народила сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, про що вказували в ході судового засідання сторони та підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_4(а.с.6),
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні, що підтверджується довідкою №1100 від 06.07.2009 року, виданою Новопільською сільською радою Криворізького району Дніпропетровської області (а.с.7), та про що вказувала в ході судового засідання позивач та не заперечував відповідач.
Фактично шлюбні відносини між сторонами припинилися, з травня 2009 року сторони разом не проживають, добровільно відповідач матеріальної допомоги на утримання сина не надає, домовленості про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, про що вказувала позивач та не заперечував відповідач, доказів протилежного відповідач суду не надав.
Щодо посилань відповідача на те, він добровільно надає матеріальну допомогу своєму малолітньому синові - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, то жодних доказів в підтвердження цього він суду не надав.
Щодо його заперечень проти стягнення аліментів за рішенням суду та наміру добровільно сплачувати аліменти, передати квартиру у власність сина, то відповідно ч.1 ст. 181 СК України сторонам надана можливість визначити способи виконання батьківського обов'язку утримувати дитину за домовленістю, шляхом укладення договору, відповідно до ст. 189 СК України, припиненням права на аліменти, в зв'язку з набуттям права власності на нерухоме майно, відповідно до ст.. 190 СК України, тощо…
Проте, сторони договору про сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 не укладали, згоди про добровільну сплату аліментів не дійшли, позивач, з якою проживає дитина та на утриманні якої перебуває, звернулася до суду, тому при постановленні рішення суд керується нормами ст. 183 СК України, згідно яких частка заробітку /доходу/ матері чи батька, яка буде стягуватися як аліменти на утримання дитини, визначається судом.
Оскільки, малолітня дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утримані, відповідач відповідно до ст. 180 Сімейного Кодексу України зобов'язаний утримувати свою малолітню дитину: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, домовленості про добровільну сплату аліментів між сторонами не досягнуто, з метою охорони права малолітньої дитини сторін на належне матеріальне забезпечення, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання їх малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
При визначені розміру аліментів, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки на утримання їх малолітнього сина, суд враховує, те що відповідач є фізично здоровим чоловіком, інших аліментних зобов'язань не має, про що вказувала позивач, відповідач доказів протилежного суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що відповідач, в силу ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, зобов'язаний та має можливість щомісячно сплачувати на користь позивача на утримання малолітньої дитини: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу (заробітку), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.07.2009 року та до досягнення ним повноліття.
Оскільки, дане рішення ухвалюється на користь позивача ОСОБА_1, яка звільнена від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на підставі п. 5 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито" та п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України, то у відповідності зі ст.ст. 81, 88 ЦПК України, судовий збір в дохід держави в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізького районного суду Дніпропетровської області в розмірі 7,50 грн. підлягають стягненню з відповідача.
У зв'язку з вищевикладеним та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, ст.ст. 212 - 215 ЦПК України, ст. ст. 180, 181 ч.3, 183, 189,190, 191 Сімейного Кодексу України, -
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Новодвінськ, Архангельської області Російської Федерації, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття, на користь матері ОСОБА_1 , починаючи з 24.07.2009 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 51 ( п'ятдесят однієї) грн.
Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи Криворізького районного суду Дніпропетровської області в розмірі 7 (сім) грн. 50 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в межах платежів за один місяць.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня подачі заяви на апеляційне оскарження, або протягом 10 днів без подачі заяви на апеляційне оскарження.
Повний текст рішення виготовлено 18.01.2010 року.
Суддя