Справа № 761/29068/18
Провадження № 1-кп/761/1097/2019
13 червня 2019 року м.Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів,учинених дітьми,слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_3 , погоджене з заступником начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№12018100000000578 від 18 червня 2018 року,до неповнолітнього
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, учня 10 класу вечірньої школи №4 м.Києва , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,не судимого ,
- за вчинення суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння , передбаченого ст.198 КК України,
за участю :
прокурора ОСОБА_4 ,
неповнолітнього, який не досяг віку кримінальної відповідальності - ОСОБА_5 ,
законного представника неповнолітнього - ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7
23 квітня 2018 року ,приблизно о 19 годині, неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який не досяг віку кримінальної відповідальності ,гуляючи спільно зі своїми знайомими неповнолітніми ОСОБА_8 ,Особою №1,Особою №2 та малознайомим ОСОБА_9 ,на території парку «Дубки»,розташованого за адресою: м.Київ,вул.Стеценка,1,неподалік від станції метро «Сирець»,та знаходячись в кількох метрах від Особи №1, Особи №2 і ОСОБА_9 ,став свідком вчинення злочину неповнолітніми Особою №1 та Особою №2,а саме того,як останні ,застосувавши до неповнолітнього ОСОБА_9 насильство,яке не є небезпечним для його життя та здоров'я ,повалили його на землю та одночасно нанесли декілька ударів руками та ногами в різні частини тіла,завдавши потерпілому фізичного болю,відкрито викрали у останнього мобільний телефон марки «Apple» iPhone 5s АІ533,ІМЕІ: НОМЕР_1 ,с/н: НОМЕР_2 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» в чохлі темно-синього кольору,мобільний телефон марки «SONY Xperia M5»,ІМЕІ: НОМЕР_3 ,універсальну мобільну батарею марки «Xiomi» NDY-02-АМ,гаманець з грошовими коштами,банківську картку “ПриватБанк»,візитницю.
Цього ж дня,тобто 23 квітня 2018 року ,приблизно о 19 годині 15 хвилин, ОСОБА_5 ,знаходячись біля зупинки міської електрички «Сирець» в м.Києві,на пропозицію Особи №1 отримати вищезазначену універсальну мобільну батарею марки «Xiomi» NDY-02-АМ в якості подарунку,достовірно знаючи,що вказане майно належить ОСОБА_9 та здобуте Особою №1 і Особою №2 злочинним шляхом в результаті вчинення відкритого викрадення чужого майна,і має матеріальну цінність,погодився на дану пропозицію.
Після чого ОСОБА_5 ,заздалегідь не обіцяючи ,з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна,з корисливих мотивів,безоплатно отримав від Особи №1 одержане останнім злочинним шляхом майно,а саме : в якості подарунка універсальну мобільну батарею марки «Xiomi» NDY-02-АМ ,чим забезпечив собі можливість розпоряджатись ним на власний розсуд.
Зазначену універсальну мобільну батарею марки «Xiomi» NDY-02-АМ ОСОБА_5 зберігав при собі,переміщуючись вулицями м.Києва,та за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 ,до моменту її вилучення у нього 26 квітня 2018 року працівниками поліції .
Таким чином, ОСОБА_5 ,будучи особою,яка до досягнення віку,з якого може наставати кримінальна відповідальність, своїми умисними діями,які виразились у заздалегідь не обіцяному отриманні,зберіганні майна,завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом,вчинив суспільно небезпечне діяння,що підпадає під ознаки діяння ,передбаченого ст.198 КК України.
Неповнолітній ОСОБА_5 в судовому засіданні вищезазначені обставини підтвердив та детально і послідовно пояснив, що 23 квітня 2018 року він разом з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,а також малознайомим йому ОСОБА_9 приїхали на територію парку «Дубки»,який розташований неподалік від станції метро «Сирець» у м.Києві ,де ОСОБА_10 та ОСОБА_11 запропонували йому разом з ними,застосувавши насильство, заволодіти майном ОСОБА_9 ,зокрема,мобільними телефонами,на що він відмовився . Він та ОСОБА_8 пішли в сторону метро,при цьому він бачив як ОСОБА_10 та ОСОБА_11 повалили на землю ОСОБА_9 . Поблизу станції метро «Сирець» його та ОСОБА_8 наздогнав ОСОБА_10 ,який передав йому в якості подарунка універсальну мобільну батарею марки «Xiomi»,а ОСОБА_8 два мобільних телефона, гаманець. При цьому він розумів, що передана йому ОСОБА_10 універсальна мобільна батарея ,а також передані останнім ОСОБА_8 мобільні телефони,гаманець належать ОСОБА_9 та якими протиправно заволоділи декілька хвилин тому ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . В подальшому він передану йому Мельником універсальну мобільну батарею зберігав при собі,та за місцем свого проживання та яка була у нього вилучена 26 квітня 2018 року працівниками поліції. В скоєному щиросердно кається.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам судового провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорювали фактичні обставини справи, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом неповнолітнього ОСОБА_5 , дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу ОСОБА_5 , що має значення для вирішення питання про обрання виду примусового заходу виховного характеру.
Таким чином, на підставі наведеного та з урахуванням показань неповнолітнього ОСОБА_5 , який не оспорював фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст.198 КК України,тобто заздалегідь не обіцяне отримання,зберігання майна,завідомо одержаного злочинним шляхом за відсутності ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Виходячи з наведеного, у зв'язку з тим, що неповнолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст.198 КК України, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, суд вважає, що до ОСОБА_5 на підставі ст.498 КПК України та ст. 97 КК України необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру, передбачені положеннями ч.2 ст. 105 КК України.
Разом з тим, судом були досліджені дані про особу ОСОБА_5 , який є неповнолітнім, навчається, за місцем навчання характеризується негативно, не перебуває на обліку у лікаря психіатра,нарколога, крім того, ОСОБА_5 щиро розкаявся у вчиненому, засудив свій вчинок та висловив запевнення щодо не вчинення в подальшому подібних випадків.
Вирішуючи питання про те, який саме примусовий захід виховного характеру, перелік яких визначений ч.2 ст.105 КК України, буде найбільш ефективним та забезпечить позитивний виховний вплив, суд з урахуванням вище зазначених даних про особу ОСОБА_5 , вважає за доцільне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 примусовий захід виховного характеру, передбачений п.3 ч.2 ст.105 КК України, у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків, а саме:матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , задовольнивши клопотання.
Керуючись ч.2 ст.105 КК України, ст. ст.497,498,499,501 КПК України, суд
Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів,учинених дітьми,слідчого управління Головного управління Національної поліції у м.Києві ОСОБА_3 ,погоджене з заступником начальника відділу ювенальної юстиції прокуратури м.Києва ОСОБА_4 , про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_5 - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який не досяг віку кримінальної відповідальності за вчинення суспільно небезпечного діяння,що підпадає під ознаки діяння, передбаченого ст.198 КК України,примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд його матері ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити тривалість заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_5 строком на 1 (один) рік, тобто до 13 червня 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1