Справа № 761/13979/19
Провадження № 2-а/761/355/2019
05 червня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
при секретарі - Чугаєвій І.В.,
за участі:
представника відповідача - Кубів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -
встановив:
До Шевченківського районного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з адміністративним позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі відповідач) про скасування постанови про визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення штрафу в сумі 6800 гривень, посилаючись на те, що дана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та винесена з порушеннями, а тому підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Коротя Р.О. позовні вимоги підтримали, додатково суду пояснили, що в інкримінованому позивачу правопорушенні немає об'єктивної сторони, а саме не зазначено коли та в чому саме полягає недопущення посадової особи відділу державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету до об'єкту перевірки - квартири АДРЕСА_1 , оскільки позивач про дату та час проведення позапланової перевірки повідомлений не був та не був ознайомлений із наказом про продовження строків проведення перевірки.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на наданий відзив на позовну заяву (а.с.27-55).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 4 ч. 4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553.
Відповідно до п.п. 5, 7 цього Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.
Відповідно до п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
У п.12 Порядку, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 14 Порядку, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний, зокрема, допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
26 лютого 2019 року директором департаменту, на підставі звернення ТОВ «Індустріальний будівельний холдинг» Виробничо - обслуговуючого підрозділу «Златоустівська», видано направлення для проведення позапланової перевірки дотримання суб'єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за адресою: АДРЕСА_1 . Строк дії направлення з 26.02.2019 року по 12.03.2019 року,
Проте, дана перевірка не була здійснена у зв'язку з недопуском головного державного інспектора інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом ОСОБА_2 на об'єкт. У зв'язку з цим, 12.03.2019р. складено: акт про недопущення посадової особи до об'єкту перевірки; припис про усунення правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 188-42 ч. 2 КУпАП.
21 березня 2019 року директором департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради Кузьменко В. В. винесена постанова № 19/19, про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Диспозиція частини 2 статті 188-42 КУпАП передбачає відповідальність за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва під час здійснення ними державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, під час винесення постанови № 19/19 від 21.03.2019 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 188-42 КУпАП було допущено порушення порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, зокрема не було з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 була ознайомлений із наказом та направленням на проведення перевірки. Винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення не підтверджена належними доказами, зокрема не зазначено яким саме чином остання не допустила посадову особу на об'єкт перевірки (відмовився відкривати двері, не впустив до квартири тощо), не додано доказів щодо здійснення ремонту або реконструкції квартири або проведення інших будівельних робіт. При цьому додану до матеріалів справи копія акту, суд не приймає до уваги, оскільки вказаний акт складений посадовою особою особисто за відсутності свідків. Крім того, у наданій копії припису відповідачем встановлено строк усунення виявлених порушень, а саме зобов'язано до 26.03.2019 року о 10.30 надати безперешкодний доступ посадовим особам до об'єкту з метою проведення позапланової перевірки та надати документи необхідних для проведення перевірки. Разом з тим, матеріали справи не містять достатніх даних які б вказували на те що позивачем було отримано вказаний припис, як і не додано достатніх даних щодо належного повідомлення позивача про дату час та місце розгляду адміністративних матеріалів відносно позивача. А тому дана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне порушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що відповідачем не доведено суду правомірності прийнятого ним рішення, натомість наявні в матеріалах справи докази підтверджують позицію позивача. З огляду на зазначене позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.ст. 134, 139 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами та при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Разом з тим, позивачем не додано акту виконаних робіт, а тому вимоги у частині стягнення витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню .
Керуючись, ст.ст. 5,77,122,123,134, 139,241-246,250,295 КАС України, суд,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва № 19/19 від 21.03.2019р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.188-42 КУ пАП України та накладення штрафу в сумі 6800 гривень.
У задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя