ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10745/19
провадження № 3/753/4055/19
"18" червня 2019 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Комаревцева Л.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-2, ч.1 ст. 130 КУпАП,
15.05.2019 року о 22 год. 24 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Geely MR» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Є.Харченка-Левадна в м. Києві, в порушення вимог п. 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблизкових маячків червоного та синього кольору та гучномовця, не зупинився та продовжив рух, при цьому збільшив швидкість, та в подальшому був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Є. Харченка, 61 в м. Києві. Крім того, після зупинення працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», який зафіксував перевищення алкоголю в крові водія з показником 1.21 %о.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність. Враховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення та наведені положення закону, суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Адвокат Харченко С.В. в суді пояснив наступне. Складений протокол відносно ОСОБА_1 не відповідає дійсності та обставинам справи, вимогам ст. 130 КУпАП України, ст. 266 КУпАП України, Постанови КМУ № 1103 від 17.12.2008 р. "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду спільного Наказу № 1452/735 МВС та МОЗ України від 9.11.2015 р. "Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", а також Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 року.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував автомобілем і що його зупинили працівники поліції, а тому ОСОБА_1 не може бути притягнений до відповідальності за ст. 130 КУпАП.
В протоколі відсутня відмітка щодо роз'яснення ОСОБА_1 його прав та обов'язків, а також позбавлено можливості надати пояснення та ознайомитись з протоколом і підписати його. Копію протоколу не вручено ОСОБА_1
Поліцейським було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається недійсним, а протокол - недопустимим доказом вини ОСОБА_1 . Також, у матеріалах справи відсутнє направлення водія на проходження огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури. ОСОБА_1 не відстороняли від керування, що у своїй сукупності з іншими доказами свідчить про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст. 130 КУпАП.
Беручи до уваги обставини, подані у письмовому клопотанні, адвокат Харченко С.В. вказує, що протоколи відносно ОСОБА_1 є безпідставними та незаконними.
Суд вважає важливими обставини, на які посилається адвокат Харченко С.В., втім не може їх врахувати виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи 15.05.2019 року о 22 год. 24 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Geely MR» д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Є.Харченка-Левадна в м. Києві, в порушення вимог п. 2.4 ПДР України, на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, завчасно подану за допомогою проблизкових маячків червоного та синього кольору та гучномовця, не зупинився та продовжив рух, при цьому збільшив швидкість, та в подальшому був затриманий шляхом переслідування на патрульному автомобілі «Toyota Prius» д.н.з. НОМЕР_2 по вул. Є. Харченка, 61 в м. Києві. Крім того, після зупинення працівники поліції виявили у водія ознаки алкогольного сп'яніння, на вимогу працівників поліції ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестеру «Драгер», який зафіксував перевищення алкоголю в крові водія з показником 1.21 %о.
З наданого суду відеозапису нагрудної камери інспектора 00:33 вбачається, що ОСОБА_1 підтверджує факт керування автомобілем. В тому числі зазначає, що не зупинився на вимогу інспектора, алкоголь не вживав. Пізніше, ОСОБА_1 надає пояснення що автомобілем не керував, йшов пішки, а працівники поліції застосовували до нього фізичне насильство. Втім на прохання поліцейського викликати швидку - відмовляється.
Розбіжності у поясненнях правопорушника суд розцінює як факт можливості ухилення від адміністративної відповідальності та надання декількох версій події з метою ускладнення встановлення фактичних обставин справи.
Разом з тим вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень відповідальність за які передбачена ст.122-2 тач.1 с.130 КУпАП повністю доведена та підтверджується: протоколами серії ДПР18 №309869 та ДПР18 №309870, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом тесту, здійсненого за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» (1.21 %о), відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вивчені та досліджені судом.
В тому числі, вивченням матеріалів адміністративних справ будь-яких порушень прав ОСОБА_1 з боку працівників патрульної поліції не встановлено. Правопорушнику надано можливість у визначеному законом порядку реалізувати своє право на захист та надати пояснення в порядку визначеному законом.
Згідно ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідальність за ст. 122-2 КУпАП України передбачена у зв'язку з невиконанням водіями вимог працівника міліції, а водіями військових транспортних засобів вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.4 ПДР України - на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися.
Відповідальність за ч.1 ст.130 КпАП України передбачена у зв'язку з керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пуктом 2.9 (а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, відсутність як пом'якшуючих так і обтяжуючих обставин, суд приходить до висновку про необхідність визнання його винним у вчиненні адмінправопорушень передбачених ст.122-2 та ч. 1 ст.130 КУпАП та накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.
Згідно ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. ст. 122-2, 130 ч.1,251,252, 268,283-285 КУпАП,-
Об'єднати справу №753/10745/19 (провадження №3/753/4055/19) та справу №753/10746/19 (провадження №3/753/4056/19), в одне провадження та присвоїти №753/10745/19 (провадження №3/753/4055/19, №3/753/4056/19).
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ст.122-2 та ч.1 ст.130 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.
СУДДЯ Л.В. КОМАРЕВЦЕВА