ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/2912.01.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»
До Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»
Про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії
Суддя Ващенко Т.М.
Представники сторін:
Від позивача Гольда О.А. -представник за довіреністю № 155/03 від 25.12.09.
Від відповідача Чепов О.О. -представник за довіреністю № 53903 від 17.12.09.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»до Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»про:
- припинення права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване Автотранспортне Підприємство 1003" на частку в розмірі 4/1000 частини (Літ. „XXVII", загальною площею 2471, 2 кв. м.) від нежилих будівель площею 113921, 5 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5;
- визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване Автотранспортне Підприємство 1003" права власності на нежилу будівлю що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 2471, 2 кв. м. (Літ. „XXVII"), як на окремий об'єкт нерухомого майна;
- зобов'язання Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна,, зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване Автотранспортне Підприємство 1003" право власності на нежилу будівлю що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 2471, 2 кв. м. (Літ. „XXVII"), як на окремий об'єкт нерухомого майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що своєю відмовою зареєструвати право власності позивача на спірне майно, відповідач не визнає право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»на зазначене майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.09. порушено провадження у справі № 30/29, розгляд справи було призначено на 12.01.10. о 09-20.
В судовому засіданні 12.01.10. позивачем на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано клопотання про зменшення позовних вимог, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»просить суд зменшити розмір позовних вимог у частині припинення права спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване Автотранспортне Підприємство 1003" на частку в розмірі 4/1000 частини (Літ. „XXVII", загальною площею 2471, 2 кв. м.) від нежилих будівель площею 113921, 5 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Крім того, позивачем заявлено усне клопотання - у разі задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003».
В судовому засіданні 12.01.10. представник відповідача надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»просить суд прийняти рішення у справі відповідно до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»на підставі Договору купівлі-продажу від 31.01.08. № 305 є власником нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 468,1 кв. м. (Літ. „XXVII").
Позивач вказує на те, що за власні кошти він здійснив реконструкцію внаслідок чого площа вищезазначеної будівлі збільшилась до 2471, 2 кв. м, що підтверджується технічним паспортом.
Позивач звернувся до Комунального підприємства „ Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна,, з проханням зареєструвати право власності на дану нежилу будівлю, однак уповноважений представник Бюро в усній формі відмовив у здісненні реєстрації права власності, відмова мотивована відсутністю правовстановлюючого документа на підставі якого здійснюється реєстрація.
В зв'язку з вищевикладеним, позивач вважає, що відповідач своїми діями порушує його право власності на спірне майно, не дозволяючи здійснювати повноцінне користування, володіння та розпорядження ним.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.
За змістом даної статті право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з'являється об'єкт, який може кваліфікуватися як нова річ.
За таких обставин, право власності позивача на спірне майно виникло на підставі зазначених вище документів та на підставі норм ч. 1 ст. 331 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»є належним відповідачем у справі, оскільки відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Як свідчать матеріали справи, а саме відмова відповідача зареєструвати право власності позивачу на об'єкт нерухомості свідчить про те, що відповідач не визнає права власності позивача на об'єкт нерухомості, який належить позивачу.
Відповідно до пункту 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.01. N01-8/98 „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом" названі у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах про визнання права власності на нерухоме майно.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»щодо визнання за позивачем права власності на нежилу будівлю що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 2471, 2 кв. м. (Літ. „XXVII"), як на окремий об'єкт нерухомого майна є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача - Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»зареєструвати за позивачем права власності на нежилу будівлю що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 2471, 2 кв. м. (Літ. „XXVII"), як на окремий об'єкт нерухомого майна, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 0.07.04. N 1952-1V, відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 4 вищезазначеного Закону, обов'язковій державній реєстрації підлягають, зокрема, речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, юридичних осіб, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до положень ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
На даний час порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно регламентується Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02. № 7/5 (далі-Тимчасове положення).
Пунктом 1.3. Тимчасового положення встановлено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Відповідно до пункту 1.4. Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ.
Нормою пункту 1.5. Тимчасового положення визначено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.
Положеннями пункту 1.6. Тимчасового положення встановлено, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти.
Відповідно до пункту 2.1. Тимчасового положення для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлюючі документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.
Відповідно до Переліку правовстановлюючі документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (Додаток 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення), правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, є, зокрема:
- договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, предметом яких є нерухоме майно, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій чи спільній сумісній власності.
- рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, тощо.
Положеннями пункту 3.6. Тимчасового положення визначено, що реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта, права щодо якого підлягають реєстрації.
Відповідно до підпункту 4.1.2. Тимчасового положення реєстраційна справа відкривається на нерухоме майно, право власності на яке підлягає реєстрації.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003»є законним власником спірного майна.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Судові витрати у відповідності до усного клопотання позивача покладаються на Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізоване автотранспортне підприємство 1003» задовольнити повністю.
2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване Автотранспортне Підприємство 1003" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 11, код ЄДРПОУ 05415102) право власності на нежилу будівлю що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 2471, 2 кв. м. (Літ. „XXVII"), як на окремий об'єкт нерухомого майна.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»(м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код ЄДРПОУ 03359836) зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване Автотранспортне Підприємство 1003" (02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 11, код ЄДРПОУ 05415102) право власності на нежилу будівлю що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Зрошувальна, 5 загальною площею 2471, 2 кв. м. (Літ. „XXVII"), як на окремий об'єкт нерухомого майна.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до вимог ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко