Дата документу 13.06.2019 Справа № 554/5723/17
Провадження № 1-кс/554/8786/2019
Іменем України
13 червня 2019 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжин, Чернігівської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дочку та матір-інваліда 2 групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 289 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12017170240000313, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2017 року,-
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 289 КК України. В клопотанні орган досудового розслідування необхідність прийняття такого рішення аргументував наступним.
СУ ГУ НП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017170240000313 від 06.03.2017 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ч.2 ст. 289 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в ніч на 06.03.2017 року ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибув за адресою: м. Лубни, вул. Безроди, 18, Полтавської області. В подальшому діючи таємно, відповідно до розробленого плану, відстежуючи навколишню обстановку, ОСОБА_5 , шляхом зламу замка дверей та запалювання, запустив двигун автомобіля марки «ВАЗ 210994-20» д.н.з НОМЕР_1 , синього кольору, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 , що належить ПрАТ «Райз-Максимко» та виїхав з двору зазначеного будинку, таким чином незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом. В подальшому, задля дотримання заходів безпеки, ОСОБА_5 перегнав викрадений автомобіль до м. Ніжин, Чернігівської області.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 289 КК України.
Крім того, в період часу з 19 год. 30 хв. 08.05.2017 по 08 год. 00 хв. 09.05.2017 року ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння транспортним засобом, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно - небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, прибув за адресою: м. Лубни, пр-кт. Володимирський, 95, Полтавської області. В подальшому діючи таємно, відповідно до розробленого плану, відстежуючи навколишню обстановку, ОСОБА_5 , шляхом зламу замка дверей та запалювання, запустив двигун автомобіля марки «Богдан 211140» д.н.з НОМЕР_3 , сірого кольору, 2012 року випуску, номер кузова НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_7 та виїхав з двору зазначеного будинку, таким чином незаконно заволодівши вказаним транспортним засобом.
В подальшому, задля дотримання заходів безпеки, ОСОБА_5 перегнав викрадений автомобіль до м. Ніжин, Чернігівської області. Зазначеними діями ОСОБА_5 спричинено ОСОБА_7 матеріальних збитків на суму 180000 грн. зі слів останнього.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями, що виразилися у незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненому повторно, що завдали значної матеріальної шкоди, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України.
30.06.2017 року та 27.07.2017 року ОСОБА_5 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України направлено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 289 КК України.
30.06.2017 року підозрюваного ОСОБА_5 оголошено в розшук у зв'язку з відсутністю останнього за місцем мешкання.
28.02.2019 року о 10:00 год., на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 27.02.2019 року, ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.207 КПК України.
28.02.2019 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 289 КК України.
01.03.2019 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.04.2019 року.
15.04.2019 року заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 16.06.2019 року.
16.04.2019 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 до 16.06.2019 року.
На даний час, у зв'язку із необхідністю провести ряд слідчих дій виникла необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу, обраного підозрюваній. Ризики, які встановлені при обранні підозрюваному запобіжного заходу та обумовлюють його застосування, не зменшилися.
На підставі наведеного, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваному.
Слідчий в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив продовжити строк дії запобіжного заходу. Зазначив, що невідомо чи будуть встановлені інші свідки по даному кримінальному провадженню.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити клопотання. Вказав, що підозрюваний в момент затримання його в лютому 2019 року чинив опір правоохоронцям, проте йому невідомо чи був він притягнутий до відповідальності. Дійсно, свідки обвинувачення на даний час змінили покази, ОСОБА_5 в цей період був під вартою, але досудовим розслідуванням встановлюється чому вони це зробили. Буде проводитися повторний допит свідків, ряд експертиз, інші слідчі дії, про які недоцільно говорити. Підозрюваний має непогашену судимість, він буде перешкоджати слідству у разі не продовження строку тримання під вартою.
Підозрюваний в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання. Вказав, що він не переховувався, його затримали, коли він їхав в автомобілі в Київській області, він не чинив нікому опору. Просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, враховуючи, що у нього на утриманні знаходиться неповнолітня дочка та матір-інвалід 2 групи.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання, оскільки підозра не обґрунтована, ризики не доведені. Кримінальне провадження розслідується більше 2-х років, дієвих результатів тримання під вартою підозрюваного не дало, протягом цих років слідчий не знайшов доказів винуватості ОСОБА_5 . Оголошення в розшук останнього було здійснено неправомірно, направлено кореспонденцію в один день, а на слідуючий - оголосили в розшук. В матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази причетності підозрюваного до скоєння злочину, ані потерпілі, ані свідки на даний час не дають обвинувальних показів стосовно підозрюваного.
Заслухавши слідчого, прокурора, підозрюваного, захисника, вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Як вбачається зі ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати спостерігача в тому, що відповідна особа могла таки вчинити злочин, однак, те, що можна вважати обґрунтованим, залежить від обставин.
У справі Феррарі-Браво проти Італії Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому і має тримання під вартою.
У справі Мюррей проти Сполученого Королівства суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177, 178, 183 КПК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що 01.03.2019 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава відносно підозрюваного ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29.04.2019 року.
15.04.2019 року заступником прокурора Полтавської області ОСОБА_8 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 16.06.2019 року.
16.04.2019 року слідчим суддею Октябрського районного суду м. Полтава продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 до 16.06.2019 року.
На даний час строк тримання під вартою підозрюваного закінчується, але необхідно виконати ще ряд слідчих дій, зокрема: провести аналіз трафіків телефонних з'єднань; скласти остаточну підозру, оголосити її підозрюваному ОСОБА_5 ; повідомити підозрюваному ОСОБА_5 та його захиснику про завершення досудового розслідування та відкрити матеріали сторонам; надати доступ підозрюваному ОСОБА_5 , його захиснику та потерпілому до матеріалів кримінального провадження; ознайомити підозрюваного ОСОБА_5 , його захисника а також потерпілого з матеріалами кримінального провадження, що може зайняти значний проміжок часу; ознайомити потерпілих з матеріалами кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
11.06.2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017170240000313 керівником заступником прокурора Полтавської області продовжено до шести місяців, а саме до 16.08.2019 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному був обраний з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винуватим, а також характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки з суспільством. Так, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: оглядами місць події від 06.03.2017 року та 09.05.2017 року, де було оглянуто місця стоянки викрадених автомобілів; допитом потерпілого ОСОБА_7 , згідно якого останній розповів про обставини викрадення його автомобіля; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 згідно якого останній розповів про обставини викрадення автомобіля, який перебував в його користуванні; показаннями свідка ОСОБА_11 котрий повідомив, що в 2017 року ОСОБА_5 приганяв йому автомобілі ВАЗ 21114 та ВАЗ НОМЕР_5 , в яких він змінив номерне позначення кузова, протоколом огляду від 02.08.2017 року, згідно якого, під час огляду виявлено викрадений автомобіль автомобіль ВАЗ 21099 з пошкодженим номерним позначенням кузова; речовими доказами; іншими документальними доказами наявними в матеріалах кримінального провадження.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що ризики, визначені ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, знайшли своє підтвердження.
Одночасно, відповідно до положень ст.178 КПК України при розгляді даного клопотання слід врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, дані про її особу, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється.
Проте, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.
Частиною 1 статті 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Також слід зазначити, що виключно тяжкість вчиненого особою кримінального правопорушення, не є безумовною підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
При цьому суд враховує рішення Європейського суду з прав людини (див. в т.ч. п.80 рішення по справі «Харченко проти України» (заява № 40107/02) та п.60 рішення «Єлоєв проти України» (заява №17283/02) якими встановлено, що застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою виключно на підставі наявності підозри є прямим порушенням пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє зробити висновок про те, що прокурор у судовому засіданні не довів об'єктивними доказами, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Беручи до уваги наявність у підозрюваного постійного місця проживання, соціальних зв'язків, знаходження на його утриманні неповнолітньої доньки та матері-інваліда 2 групи, його майновий стан, а також повідомлення про підозру, обставини справи, з урахуванням тяжкості вчиненого, наявності ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, які є доведеними прокурором, враховуючи недоведеність недостатності застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного для запобігання ризиків, зазначених в клопотанні, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який буде достатнім для неухильного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а не продовження тримання під вартою, на якому наполягають слідчий та прокурор.
Відповідно до положень ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Прокурором не наведені жодні доводи, які б давали підстави вважати, що внаслідок обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, ОСОБА_5 буде ухилятись від слідства та суду. Не надано доказів про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним в клопотанні.
Слідчий суддя вважає, що вагомих підстав для обрання щодо підозрюваного ОСОБА_5 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає. З урахуванням наведених мотивів та вимог закону, суд вважає у задоволенні клопотання слідчого про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 необхідно відмовити та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який, на думку суду, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного під час досудового слідства.
Відповідно до статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених не неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 визначається судом до 11.08.2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 186, 193,194, 196,197, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором, про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 ,який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1,2 ст. 289 КК України, по матеріалам досудового розслідування №12017170240000313, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.03.2017 року - відмовити.
Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 11.08.2019 року.
Заборонити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без застосування електронних засобів контролю, поклавши на нього наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора, суду; утримуватися від спілкування зі свідками по даному кримінальному провадженню.
В разі невиконання вищевказаних зобов'язань, до підозрюваного може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно з-під варти в залі суду.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, зобов'язавши передати копію ухвали для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Роз'яснити, що за умисне невиконання ухвали суду передбачена відповідальність за ст.382 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з часу проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1