05 червня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/1087/19
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Сич С.С.,
секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Боровик Ю.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
26 березня 2019 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 Авнерович /надалі - позивач; ФОП ОСОБА_1 ./ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про:
- визнання протиправною бездіяльності щодо ненадання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення №01-03/2 від 21 січня 2019 року;
- зобов'язання надати індивідуальну податкову консультацію у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення №01-03/2 від 21 січня 2019 року.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 21 січня 2019 року він звернувся до ГУ ДФС у Полтавській області для отримання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі. Листом ГУ ДФС у Полтавській області №3/ІПК/16-31-13-02-16 від 01 лютого 2019 року позивача повідомлено, що його звернення (вх. №ФОП/Б/4183-16-31 від 21 лютого 2019 року) направлено до ДФС України для розгляду питання про внесення податкової консультації до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій у відповідності до пункту 52.2 статті 52 ПК України. Листом ДФС України №3742/7/99-99-13-02-03-17 від 06 лютого 2019 року повідомлено про продовження строку розгляду звернення до 22 лютого 2019 року. Проте, станом на дату подання позовної заяви податкова консультація за результатами розгляду звернення позивача на його адресу не надходила, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/1087/19, вирішено справу розглядати за правилами загального провадження, призначено підготовче судове засідання на 11:00 25 квітня 2019 року.
Ухвалою суду від 25 квітня 2019 року клопотання позивача про заміну первинного відповідача належним відповідачем у справі №440/1087/19 задоволено. Замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у Полтавській області належним відповідачем Державною фіскальною службою України /надалі - відповідач; ДФС України/. Підготовче засідання відкладено на 15:00 21 травня 2019 року.
17 травня 2019 року до суду надійшов відзив Державної фіскальної служби України на позовну заяву /а.с. 67-68/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що звернення позивача про надання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі від 21 січня 2019 року було розглянуто та 18 лютого 2019 року надано індивідуальну податкову консультацію, відомості про яку було внесено до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій за №584/Б/99-99-13-02-0314/ІПК.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 12:00 05 червня 2019 року.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши вступне слово позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 15 квітня 2002 року та взятий на облік як платник податків і зборів у ДПІ у м. Полтаві 16.04.2002 за №4845, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довідкою про взяття на облік платника податків від 16.07.2013 №1316011400403, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 10-11/.
21 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав до Головного управління ДФС у Полтавській області звернення на отримання податкової консультації у письмовій формі №01-03/2 від 21 січня 2019 року (вх. №ФОП/Б/4183/16-31 від 21 січня 2019 року), до якого в якості додатків додав копії документів, які наявні у матеріалах справи /а.с. 35-47/.
ГУ ДФС у Полтавській області листом №616/8/16-31-13-02-16/ІПК від 01 лютого 2019 року надіслано до ДФС України розроблений проект індивідуальної податкової консультації за зверненням ФОП ОСОБА_1 для розгляду питання про внесення такої індивідуальної податкової консультації до єдиного реєстру ІПК /а.с. 30-34/.
Листом ГУ ДФС у Полтавській області №3/ІПК/16-31-13-02-16 від 01 лютого 2019 року позивача повідомлено про те, що його звернення направлено до Державної фіскальної служби України для розгляду питання про внесення податкової консультації до єдиного реєстру ІПК відповідно до вимог пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу України /а.с.29/.
Листом ДФС України №3742/7/99-99-13-02-03-17 від 06 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 повідомлено про те, що ДФС України продовжено до 22 лютого 2019 року строк розгляду його звернення про отримання індивідуальної податкової консультації вх. № ФОП/Б/4183/16-31 від 21 січня 2019 року відповідно до положень пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України /а.с.28/.
Представник відповідача надав до суду копію податкової консультації за зверненням ФОП ОСОБА_1 . яку зареєстровано в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за №584/Б/99-99-13-02-0314/ІПК від 18.02.2019 /а.с. 74-75/.
Позивач стверджує, що не отримував індивідуальної податкової консультації у письмовій формі на своє звернення №01-03/2 від 21 січня 2019 року, у зв'язку з чим, вважаючи протиправною бездіяльність щодо ненадання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення №01-03/2 від 21 січня 2019 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
Відповідно до підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI /надалі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ податкова консультація - індивідуальна податкова консультація та узагальнююча податкова консультація, що надаються в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За визначенням підпункту 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України індивідуальна податкова консультація - роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Підпунктом 19-1.1.28 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема надають індивідуальні податкові консультації.
Згідно з пунктом 52.1 статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій формі повинно містити: найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи, податкову адресу, а також номер засобу зв'язку та адресу електронної пошти, якщо такі наявні; код згідно з ЄДРПОУ (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті); зазначення, в чому полягає практична необхідність отримання податкової консультації; підпис платника податків; дату підписання звернення.
На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті, податкова консультація не надається, а надсилається відповідь у порядку та строки, передбачені Законом України "Про звернення громадян".
Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 10 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків до закінчення строку, визначеного абзацом першим цього пункту.
Пунктом 52.3 статті 52 ПК України передбачено, що за вибором платника податків індивідуальна податкова консультація надається в усній або письмовій формі. Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, обов'язково повинна містити назву - податкова консультація, реєстраційний номер в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, зазначених у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання таких норм законодавства.
Відповідно до пункту 52.4 статті 52 ПК України індивідуальні податкові консультації надаються, зокрема у письмовій формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Індивідуальна податкова консультація, надана в письмовій формі, підлягає реєстрації в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій та розміщенню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, без зазначення найменування (прізвища, ім'я, по батькові) платника податків, коду згідно з ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) та його податкової адреси.
Судовим розглядом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21 січня 2019 року ФОП ОСОБА_1 подав до Головного управління ДФС у Полтавській області звернення на отримання податкової консультації у письмовій формі №01-03/2 від 21 січня 2019 року (вх. №ФОП/Б/4183/16-31 від 21 січня 2019 року), до якого в якості додатків додав копії документів, які наявні у матеріалах справи /а.с. 35-47/.
Вказане звернення відповідає вимогам, встановленим абзацом 2 пункту 52.1 статті 52 ПК України, що не заперечується відповідачем.
Позивач у своєму зверненні просив надати індивідуальну податкову консультацію з поставлених у зверненні питань у письмовій формі.
Згідно з пунктом 52.5 статті 52 ПК України контролюючий орган в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональний територіальний орган зобов'язаний надіслати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, індивідуальну податкову консультацію протягом 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення платника податків на отримання індивідуальної податкової консультації, для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 2.1., 3.2.1. розділу ІІ Порядку організації роботи із надання індивідуальних податкових консультацій, затверджений наказом ДФС України від 25 квітня 2017 року № 293 «Про затвердження Порядку організації роботи органів доходів і зборів із надання індивідуальних податкових консультацій» /далі - Порядок № 293/, проект індивідуальної податкової консультації готується структурним підрозділом відповідно до компетенції /пункт 2.1/.
У разі дотримання платником податків вимог до форми звернення та відсутності обставин, визначених підпунктом 1.5.3 пункту 1.5 підрозділу 1 розділу II цього Порядку, структурним підрозділом ГУ ДФС готується проект індивідуальної податкової консультації, який погоджується з усіма зацікавленими структурними підрозділами та підписується керівництвом ГУ ДФС та/або уповноваженою особою /пункт 3.2.1/.
Підпунктом 3.2.2. пункту 3.2 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що підписана керівництвом та зареєстрована в ГУ ДФС сканована копія індивідуальної податкової консультації разом із копією звернення та іншими документами (за наявності) не пізніше 15 календарних днів, що настають за днем отримання звернення, надсилається супровідним листом до ДФС засобами АІС "Управління документами" (із позначкою "ІПК") для розгляду питання про внесення відомостей про таку консультацію до Єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Реєстраційний номер супровідного листа повинен містити літери "ІПК".
Згідно із пунктом 3.2.3. розділу ІІ Порядку № 293 на адресу платника податків надсилається лист у порядку, визначеному статтею 42 глави 1 розділу II Кодексу, у якому повідомляється про направлення до ДФС індивідуальної податкової консультації для прийняття рішень, визначених абзацами третім - четвертим пункту 52.5 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу.
Матеріалами справи підтверджено, що ГУ ДФС у Полтавській області розроблено проект індивідуальної податкової консультації за результатами розгляду звернення ФОП ОСОБА_1 та супровідним листом №616/8/16-31-13-02-16/ІПК від 01 лютого 2019 року надіслано до ДФС України вказаний проект для розгляду питання щодо внесення індивідуальної податкової консультації за зверненням ФОП ОСОБА_1 до єдиного реєстру ІПК /а.с.30-34/.
Крім того, листом ГУ ДФС у Полтавській області №3/ІПК/16-31-13-02-16 від 01 лютого 2019 року позивача повідомлено про те, що його звернення направлено до Державної фіскальної служби України для розгляду питання про внесення податкової консультації до єдиного реєстру ІПК відповідно до вимог пункту 52.5 статті 52 Податкового кодексу України /а.с.29/.
Абзацом 2 пункту 52.5 статті 52 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, який йому підпорядковується, протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання такої консультації, але не більше 35 календарних днів, що настають за днем отримання контролюючим органом відповідного звернення платників податків, приймає одне із таких рішень:
про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується;
про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Таким чином, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, отримавши індивідуальну податкову консультацію від контролюючого органу, приймає рішення про внесення відомостей про індивідуальну податкову консультацію до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій або рішення про відмову у внесенні відомостей до вказаного єдиного, з одночасним наданням платнику податків від свого імені індивідуальної податкової консультації та внесенням відомостей про таку консультацію до зазначеного реєстру, про що повідомляє протягом одного робочого дня з моменту прийняття рішення контролюючий орган, який йому підпорядковується, та платника податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Суд також зауважує, що пунктом 52.2 статті 52 ПК України встановлено, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків якому надано таку консультацію.
Наслідки застосування податкових консультацій встановлені статтею 53 ПК України.
Так, згідно із пунктом 53.1. статті 53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня), платника податків (податкового агента та/або його посадову особу), який діяв відповідно до індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, а також узагальнюючої податкової консультації, за діяння, що містить ознаки податкового правопорушення, зокрема на підставі того, що у подальшому така податкова консультація була змінена або скасована.
Положення абзацу першого цього пункту застосовуються до індивідуальної податкової консультації, за умови що вона зареєстрована в єдиній базі індивідуальних податкових консультацій.
Згідно із пунктом 53.2. статті 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Таким чином, на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, покладено обов'язок надання індивідуальної податкової консультації за зверненням платника у випадку прийняття рішення про відмову у внесенні відомостей до єдиного реєстру індивідуальних податкових консультацій. Виконання такого обов'язку передбачає безпосереднє надання роз'яснення щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства такому платнику шляхом реєстрації наданої консультації в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій та надіслання податкової консультації на адресу платника податків у письмовій формі у порядку, визначеному статтею 42 ПК України. Надання індивідуальної податкової консультації створює для платника, який звернувся за її отриманням, правові наслідки щодо можливості її використовувати лише таким платником податків згідно зі пунктом 52.2 статті 52 ПК України, звільнення платника від відповідальності, включаючи фінансової (штрафні санкції та/або пеня) внаслідок використання індивідуальної податкової консультації, наданої йому у письмовій формі, та можливості платника оскаржити таку консультацію до суду як правовий акт індивідуальної дії.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Листом ДФС України №3742/7/99-99-13-02-03-17 від 06 лютого 2019 року ФОП ОСОБА_1 повідомлено про те, що ДФС України продовжено до 22 лютого 2019 року строк розгляду його звернення про отримання індивідуальної податкової консультації вх .№ ФОП/Б/4183/16-31 від 21 січня 2019 року відповідно до положень пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України /а.с.28/.
Представник відповідача надав до суду копію податкової консультації за зверненням ФОП ОСОБА_1 . яку зареєстровано в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за №584/Б/99-99-13-02-0314/ІПК від 18.02.2019 /а.с. 74-75/.
Ухвалою суду від 21.05.2019 витребувано від відповідача докази на підтвердження надіслання позивачу індивідуальної податкової консультації від 18.02.2019 №584/Б/99-99-13-02-0314/ІПК.
Однак, відповідачем не надано до суду належних, достовірних та допустимих доказів на підтвердження надіслання позивачу індивідуальної податкової консультації від 18.02.2019 №584/Б/99-99-13-02-0314/ІПК, зокрема, доказів на підтвердження надіслання на адресу позивача податкової консультації рекомендованим листом з повідомленням про вручення або доказів вручення такої консультації позивачу чи його представнику особисто.
Суд не бере до уваги доводи відповідача про надіслання позивачу податкової консультації простим листом з посиланням на відомість ДФС України №33 від 18 лютого 2019 року про відправлення листів простою кореспонденцією поданих ДФС України у загальній кількості 203 одиниці з оплатою за пересилання у сумі 2329,46 грн. та фіскальний чек ПАТ «Укрпошта» (ПВЗ Київ 53) №215600426655 від 18 лютого 2019 року на суму 2329,46 грн. /а.с. 93/, оскільки вказані документи не містять відомостей про надіслання позивачу податкової консультації та не є допустимими доказами у розумінні статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини 2 якої обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини справи та наведені вище норми законодавства, суд дійшов висновку, що Державною фіскальною службою України допущено протиправну бездіяльність, що полягає у не наданні індивідуальної податкової консультації у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення вих. №01-03/2 від 21 січня 2019 року, чим порушено вимоги статті 52 ПК України.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У зв'язку з зазначеним, суд погоджується із обраним позивачем ефективним способом захисту його порушеного права та вважає за необхідне зобов'язати Державну фіскальну службу України надати індивідуальну податкову консультацію у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення вих. №01-03/2 від 21 січня 2019 року.
Отже, позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Авнеровича обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної фіскальної служби України (ідентифікаційний код 39292197, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не надання індивідуальної податкової консультації у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення вих. №01-03/2 від 21 січня 2019 року.
Зобов'язати Державну фіскальну службу України надати індивідуальну податкову консультацію у письмовій формі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на його звернення вих. №01-03/2 від 21 січня 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.
Повне рішення складено 18 червня 2019 року.
Суддя С.С. Сич