ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"18" червня 2019 р. справа № 300/720/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи матеріали адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Євгена Смика про стягнення заборгованості в сумі 10 384,42 грн., -
Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 02.04.2019 звернулося до суду з адміністративним позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Євгена Смика про стягнення заборгованості з відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень - липень 2018 року в розмірі 10 384,42 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем допущено порушення вимог законодавства та невідшкодовано понесених Галицьким об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених та виплачених працівникам підприємства на пільгових умовах, у зв'язку з чим виникла заборгованість за січень - липень 2018 року в розмірі 10 384,42 грн., яку позивач просить стягнути.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивачем усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Суд ухвалою від 19.04.2019 відкрив провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 18.06.2019 замінено позивача у даній справі Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області належним позивачем Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Відповідач правом на подання відзиву у встановлений судом строк не скористався. Ухвала про відкриття провадження у справі від 19.04.2019 відповідачу була направлена на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, однак повернулась на адресу суду з відміткою установи поштового зв'язку "адресата немає" (а.с.26-29).
Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу, частиною 11 якої визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, ухвала про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу, однак відзив ним не подано.
Згідно частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає вирішенню за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Євгена Смика відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, зареєстрований як юридична особа та є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як встановлено з матеріалів справи, працівникам відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які отримали право на пільгову пенсію, призначено пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до пункту "б"- "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с.8-11).
Виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (частина 2 статті 5 цього Закону).
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, крім іншого, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Процедуру відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначає Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003.
У відповідності до пункту 6.4 вказаної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Пункт 6.7. Інструкції встановлює, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Отже, обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було покладено на відповідний орган Пенсійного фонду, а відповідач зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат у розмірах визначених позивачем. Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Однак, зобов'язань по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, відповідачем у передбачені строки не виконано, сума зазначених витрат органу Пенсійного фонду не відшкодована.
Відповідно до розрахунку сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Євгена Смика за Списком № 2, - сума заборгованості по відшкодуванню Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області відповідачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - липень 2018 року становить - 10 384,42 грн. (а.с.12, 13).
Вказаний розрахунок відповідачу надісланий та ним отриманий (а.с.14).
Наявність вказаної заборгованості відповідача по невідшкодованих пільгових пенсіях підтверджується дослідженими розрахунками по фінансових санкціях, розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, картками особового рахунку (а.с. 8-14).
Враховуючи наведене, а також те, що вищевказана заборгованість відповідачем на момент розгляду справи не сплачена, відповідних доказів, які б спростовували наявність заборгованості чи доводи позивача, - відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Євгена Смика про стягнення заборгованості в сумі 10 384,42 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Слід зазначити, що оскільки відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, то відсутні підстави для стягнення судового збору з відповідача.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Сільськогосподарським виробничим кооперативом ім. Євгена Смика (код 22183780, с. Жовчів, Рогатинський р-н, Івано-Франківська обл., 77045) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, код 20551088) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень - липень 2018 року в сумі 10 384 (десять тисяч триста вісімдесят чотири) грн. 42 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Григорук О.Б.