Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/939/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства "Чугуївтепло", м. Чугуїв
про стягнення 966177,85 грн.
за участю представників:
позивача - Єфременко О.О.
відповідача - Радигін Є.С.
Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чугуївтепло" (відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 966177,85 грн., у тому числі: пеня у сумі 541156,68 грн., три проценти річних у сумі 62484,36 грн., інфляційні втрати у сумі 362536,81 грн. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 14492,70 грн. сплаченого судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом даної справи.
В обґрунтування позову позивач вказує, що відповідачем були порушені умови договору № 3253/15-КП-32 купівлі-продажу природного газу від 19.12.2014 щодо своєчасної оплати переданого газу за даним договором.
Ухвалою суду від 03.04.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.
Відповідач 18.04.2019 за вх.№ 9663 надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у стягненні сум інфляційних витрат, 3% річних та пені у повному обсязі. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач просив суд зменшити суму пені на 90 % у разі неможливості відмовити у повному обсязі у нарахованій пені по справі.
Позивач 13.05.2019 за вх.№ 11419 надав відповідь на відзив, в якій просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
20.05.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті на 28.05.2019 о 12:30.
28.05.2019 судом розгляд справи було відкладено на 13.06.2019 о 09:30.
Присутній представник позивача у судовому засіданні 13.06.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Присутній представник відповідача у судовому засіданні 13.06.2019 проти задоволення позову заперечував, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
19 грудня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Комунальним підприємством "Чугуївтепло" (покупець) був укладений договір № 3253/15-КП-32 купівлі-продажу природного газу (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язувався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Згідно п.1.2. договору газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (далі - споживачам покупця).
Також, між сторонами були укладені наступні додаткові угоди до договору: № 1 від 06.02.2015, № 2 від 06.03.2015, № 3 від 15.04.2015, № 4 від 29.05.2015, № 5 від 30.06.2015, № 6 від 27.07.2015, № 7 від 30.07.2015, № 8 від 21.10.2015, № 9 від 22.10.2015, № 10 від 02.11.2015, № 11 від 25.11.2015.
На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 2137662,07 грн., що підтверджується наступними актами приймання - передачі природного газу:
- від 31.01.2015 р. за січень 2015 р. на суму 459384,27 грн.;
- від 28.02.2015 р. за лютий 2015 р. на суму 389384,10 грн.;
- від 31.03.2015 р. за березень 2015 р. на суму 334648,39 грн.;
- від 30.04.2015 р. за квітень 2015 р. на суму 49316,44 грн.;
- від 31.10.2015 р. за жовтень 2015 р. на суму 120248,54 грн.;
- від 30.11.2015 р. за листопад 2015 р. на суму 321484,82 грн.;
- від 31.12.2015 р. за грудень 2015 р. на суму 463195,51 грн.
Пунктом 6.1. договору було встановлено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2. договору було передбачено, що у разі невиконання покупцем пункту 6.1. цього договору він зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до п. 9.3. договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.
Згідно позову позивач вказує, що відповідачем розрахунки за поставлений природний газ проводились з порушенням п. 6.1. договору. З урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання відповідачем умов договору складає 541156,68 грн. Сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, складає 362536,81 грн. згідно детального розрахунку. Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 62484,36 грн., згідно детального розрахунку.
В обґрунтування позовних вимог позивачем була надана до суду довідка по операціях за договором № 3253/15-КП-32 з 01.01.2015 по 31.03.2018, сальдо по підприємству КП "Чугуївтепло", розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних КП "Чугуївтепло" за договором від 19.12.2014 № 3253/15-КП-32.
З довідки по операціях за договором № 3253/15-КП-32 з 01.01.2015 по 31.03.2018, сальдо по КП "Чугуївтепло" та розрахунку позивача штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних КП "Чугуївтепло" за договором від 19.12.2014 № 3253/15-КП-32 вбачається, що у відповідача заборгованість за договором № 3253/15-КП-32 відсутня.
За зобов'язаннями за січень 2015 року в сумі 459384,27 грн., за лютий 2015 року в сумі 389384,10 грн. та березень 2015 року в сумі 273551,62 грн. (всього - 1122319,99 грн.) відповідач розрахувався до 30.11.2016.
За зобов'язаннями за березень 2015 року в сумі 61096,77 грн. відповідач остаточно розрахувався 08.12.2016, за квітень 2015 року в сумі 49316,44 грн. відповідач остаточно розрахувався 13.12.2016, за жовтень 2015 року в сумі 120248,54 грн. відповідач остаточно розрахувався 13.12.2016, за листопад 2015 року в сумі 321484,82 грн. відповідач остаточно розрахувався 24.01.2017, за грудень 2015 року в сумі 463195,51 грн. відповідач остаточно розрахувався 22.02.2017 (всього - 1015342,08 грн.).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У преамбулі Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії" (надалі - Закон), який набрав чинності 30.11.2016, вказано, що він визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних, теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії":
процедура врегулювання заборгованості - заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Реєстр підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - реєстр), - державна відкрита, загальнодоступна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про підприємства та організації, які є учасниками процедури врегулювання заборгованості відповідно до цього Закону. Реєстр розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Учасники процедури врегулювання заборгованості - підприємства та організації, включені до реєстру, постачальники природного газу та/або електричної енергії, оптовий постачальник електричної енергії, розпорядники коштів державного та місцевих бюджетів, органи, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно зі статтею 2 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону для участі у процедурі врегулювання заборгованості теплопостачальні та теплогенеруючі організації, підприємства централізованого водопостачання та водовідведення включаються до реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 №93 затверджено Порядок ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, який визначає механізм формування, ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а також користування його даними.
Так, відповідно до пункту 14 Порядку у реєстрі зазначаються такі дані про підприємство: повне найменування юридичної особи; код згідно з ЄДРПОУ; номер і дата внесення до реєстру даних про підприємство; основний вид діяльності (згідно з ліцензією); фактичне місцезнаходження підприємства; прізвище, ім'я та по батькові особи, уповноваженої діяти від імені підприємства, із зазначенням посади і номерів телефонів; реквізити ліцензій підприємства, що були чинними в період виникнення заборгованості за спожиті енергоносії, яка підлягає врегулюванню згідно із Законом; підстава включення підприємства до реєстру (дата видання та номер наказу Мінрегіону); підстава і дата внесення змін до інформації про включене до реєстру підприємство (дата видання та номер наказу Мінрегіону); підстава і дата виключення підприємства з реєстру (дата видання та номер наказу Мінрегіону); обсяг кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно із Законом; обсяг не відшкодованої станом на 1 січня 2016 року заборгованості з різниці в тарифах, підтверджений протоколами територіальних комісій з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах; обсяг нарахувань із сплати неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, що підлягають стягненню на підставі рішення суду, на заборгованість за спожитий природний газ, електричну енергію, теплову енергію, централізоване водопостачання і водовідведення, що утворилася в період до 1 липня 2016 року.
Судом встановлено, що у даному випадку, Комунальне підприємство "Чугуївтепло" включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", що підтверджується наказом Мінрегіону від 03.08.2017 № 190 (http://www.minregion.gov.ua/wp-content/uploads/2019/05/Reyestr-29.05.2019.pdf).
Визначення терміну "процедура врегулювання заборгованості", наведеного у пункті 5 частини 1 статті 1 Закону, передбачає як заходи зі зменшення та/або реструктуризації заборгованості, так і заходи щодо її списання.
Із частини 1 статті 3, пункту 1 частини 1 статті 4 Закону вбачається, що Закон передбачає проведення взаєморозрахунків за спожитий природний газ без урахування розміру зобов'язань зі сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ. З наведеного вбачається, що сплата неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних відбувається поза порядком проведення взаєморозрахунків, для яких Законом визначено особливу процедуру. Водночас, порядок сплати неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних не можна розглядати окремо від інших положень Закону.
У частині 1 статті 5 Закону визначено, що реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Згідно частини 3 статті 5 Закону, на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.
Частинами 1, 3 статті 7 Закону визначено, що на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 01.07.2016 неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості. На заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.
З огляду на те, що відповідача включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, а заборгованість зі сплати вартості отриманого за договором природного газу погашена відповідачем у повному обсязі (заборгованість у розмірі 1122319,99 грн. погашена відповідачем до набрання чинності Законом, заборгованість у розмірі 1015342,08 грн. погашена відповідачем після набрання чинності Законом та підлягала реструктуризації відповідно до вимог Закону), господарський суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів Закону, у зв'язку із цим позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем до стягнення, задоволенню не підлягають.
Згідно частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, в задоволенні позову належить відмовити повністю.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір покладається на позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Позивач: Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720).
Відповідач: Комунальне підприємство "Чугуївтепло" (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Гагаріна, 15, ідентифікаційний код 35944142).
Повне рішення складено "18" червня 2019 р.
Суддя А.М. Буракова