Справа № 165/2953/18
Провадження № 2/165/161/19
27 травня 2019 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого Василюка А.В.,
за участю секретаря Навроцької М.Р.,
позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виплати аліментів,
встановив:
13 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення виплати аліментів.
Свій позов обгрунтовує тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний за рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області про що 14 квітня 2004 року їй було видано відповідне свідоцтво. У шлюбі народилися діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розірвання шлюбу сини залишилися проживати разом із нею. Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області з відповідача в її користь стягувалися аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частині його щомісячного заробітку, але не менше 50% неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 20 лютого 2003 року і до повноліття дітей. На підставі рішення суду 03 березня 2003 року їй був виданий виконавчий лист. Відповідач ОСОБА_2 не виконував зобов'язання по сплаті аліментів, а тому станом на 01 листопада 2018 року за ним рахувалася заборгованість в сумі 21206,41 грн. З огляду на те, що за період з 01 листопада 2015 року по 30 червня 2018 року включно аліменти ОСОБА_2 не сплачував, загальна сума пені за несвоєчасну сплату аліментів за вищевказаний період склала 165 664,37 грн., а тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 в свою користь вищевказану суму неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала, зазначила, що ОСОБА_2 проховував свій заробіток, працював неофіційно, деякий час був зареєстрований як ФОП, згодом перебував на обліку в Нововолинському міському центрі зайнятості як безробітний. Ніяким чином не сприяв працевлаштуванню, тобто всіляко уникав стягненню з нього аліментів, а тому вважає, що є всі підстави для задоволення позову.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позов не визнали. ОСОБА_2 зазначив, що в період з 2011 року по 2012 рік він доглядав за матір'ю у якої стався інсульт, а тому заробляти кошти не міг, відповідно борг по аліментам почав зростати і станом на день розгляду справи в суді він становить 16706,41 грн. Крім того, півтора роки тому в нього від іншої жінки народилася дитина в якої виявлено ваду серця. З вересня 2018 року він неодноразово їздив на консультації до м. Києва, згодом дитину оперували, а тому коштів на оплату аліментів він не мав. Заперечення на позовні вимоги останній виклав у відзиві (а.с.38-41)
Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що йому відомо про наявність у відповідача боргу по сплаті аліментів в розмірі 20000 грн. Зазначив, що ОСОБА_2 понад дванадцять років доглядав матір, з огляду на це не міг працевлаштуватися і відповідно коштів для сплати аліментів не мав.
Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, покази свідка, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 14 квітня 2004 року, про що Відділом РАЦС Нововолинського міського управління юстиції Волинської області видано відповідне свідоцтво (а.с.5).
В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 у подружжя народилися сини: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.6).
У судовому засіданні також встановлено, що після розірвання шлюбу діти залишилися проживати разом з позивачем (а.с.12).
На виконанні в Нововолинському міському відділі ДВС ГТУЮ у Волинській області з березня 2003 року перебував виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 аліментів по 1/3 частини його щомісячного заробітку але не менше 50 % неоподаткованого мінімуму доходів громадян в місяць на кожну дитину з 20 лютого 2003 року до повноліття дітей (а.с.7-8).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 стали повнолітніми.
Зобов'язання по сплаті аліментів відповідач ОСОБА_2 своєчасно не виконував, а тому станом на 26 червня 2018 року заборгував позивачу 26 706,41 грн., що підтверджується довідкою Нововолинського МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області №22386 від 25 вересня 2018 року (а.с.9) та розрахунком заборгованості зі сплати аліментів боржника ОСОБА_2 за 2015, 2016, 2017, 2018 роки (а.с.10-11).
Відповідач ОСОБА_2 до матеріалів справи долучив розрахунок заборгованості зі сплати аліментів за 2019 рік, здійснений Нововолинським МВ ДВС ГТУЮ у Волинській області, в якому сукупний розмір заборгованості, станом на травень 2019 рік становить 16706,41 грн.(а.с.78).
Згідно ч.1 ст.196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Розрахунок пені за несплаченими аліментами проводиться згідно ч.1 ст.196 СК України зі змінами відповідно до Закону від 17.05.2017 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку сплати аліментів» за формулою P = S*p * Q, де Р - сума пені; S - сума заборгованості; р - ставка пені; Q - кількість днів прострочення.
При цьому, сума заборгованості за аліментами за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не сплачувались.
Правило про стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення.
У відповідності з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відповідач ОСОБА_2 на заперечення позову долучив епікризи з історії хвороб матері ОСОБА_9 (а.с.71-74), довідку УПСЗН Виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 28 січня 2019 року №130 про надані соціальні послуги за особою похилого віку (а.с.42), копію вланої трудової книжки (а.с.45), копію свідоцтва про народження ОСОБА_10 (а.с.47) та копію медичної документації з історії хвороби ОСОБА_10 (а.с.48-52), однак суд до уваги їх не бере, оскільки вони не мають доказового значення при вирішенні даного спору.
Також, з тих самих причин, суд критично відноситься до показань свідка ОСОБА_6
Також суд враховує ту обставину, що відповідач в період існування у нього зобов'язань по сплаті аліментів, маючи, які він стверджує, обмежені можливості та доходи, з позовом до суду про зменшення розміру стягуваних аліментів не звертався..
З урахуванням заборгованості відповідача по сплаті аліментів, у відповідності до вимог ст.196 СК України, за період з 01 листопада 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_5 позивачем була вирахувана неустойка (пеня), яка склала 165 664,37 грн. Однак вищевказана сума перевищує заборгованості по аліментам, що рахується за ОСОБА_2 станом на травень 2019 року, тому суд приходить до висновку, що з останнього в користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 16706,41 грн. пені за просторочення сплати аліментів, що становить 100 відсотків заборгованості наявної на день ухвалення рішення у справі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову, покладаються на відповідача.
З огляду на вищевказану норму, суд стягує з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.
Керуючись: ст.12, ст.81, ст.137, ст.141, ст.259, ст.263, ст.264, ст.265, ст.268 ЦПК України, на підставі ст.180, ст.195, ст.196 СК України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 16706 (шістнадцять тисяч сімсот шість) грн. 41 коп. пені за прострочення виплати аліментів.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 в дохід держави 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги, рішення набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення буде виготовлено 05 червня 2019 року.
Головуючий підпис
Згідно з оригіналом
Суддя А.В. Василюк