Справа № 168/356/19
Провадження № 2/168/154/19
13 червня 2019 року смт. Стара Вижівка
Старовижівський районний суд Волинської області в складі
головуючого-судді Назарука О.В.,
секретар судових засідань - Островерха Т.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Старовижівської селищної ради Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просили визнати за ними право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_3 . За життя він заповіту не складав, позивачі є спадкоємцями І черги за законом. Зазначають, що прийняли спадщину шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок. Вважають, що за таких підстав мають право на дане спадкове майно.
Позивачі в підготовче засідання не з'явилися, подали суду, кожен зокрема, заяви з проханням розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Представник відповідача у підготовче засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій вказав, що Старовижівська селищна ради Волинської області позов визнає повністю, не заперечує проти його задоволення та просить справу розглядати за його відсутності.
Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому частиною 2 статті 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши та оцінивши докази, приходить до висновку про те, що позов підставний та підлягає до задоволення з огляду на таке.
Відповідно до вимог статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Статтями 1268, 1269, 1270 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду з правилами позовного провадження.
Судом, з матеріалів справи та наданої в підготовче засідання нотаріусом копії спадкової справи № 49-2018, заведеної після смерті ОСОБА_3 , встановлені наступні обставини.
Спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (аркуш справи 13). За життя ОСОБА_3 заповіту не складав (аркуш справи 14, 35), позивачі є спадкоємцями І черги за законом (аркуш справи 11-12). Інші спадкоємці: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у посвідчених приватним нотаріусом Старовижівського районного нотаріального округу Волинської області Бабич Н.Г. заявах від 21 травня 2018 року та від 04 квітня 2019 року вказали, що спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 вони не прийняли, оскільки постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживали, заяви про прийняття спадщини до нотаріуса не подавали, на неї не претендують, до суду за продовженням строку для прийняття спадщини звертатися не будуть та не заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, що прийняли спадщину (аркуш справи 38 зворот - 39). Інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 немає.
Таким чином судом встановлено, що позивачі в установленому законом порядку прийняли спадщину, однак не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно, зокрема на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , через відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів, про що нотаріусом винесена відповідна постанова (аркуш справи 15).
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Довідкою, виданою виконавчим комітетом Мизівської сільської ради Старовижівського району Волинської області від 28 березня 2018 року № 112 (аркуш справи 14) та випискою з погосподарської книги № 3 (аркуш справи 16) підтверджується право спадкодавця ОСОБА_3 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Позивачем виготовлено Технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 (аркуш справи 17-21).
Таким чином суд приходить до переконання, що зазначений житловий з господарськими будівлями та спорудами будинок входить до складу спадщини, на яку у позивача виникло право після смерті спадкодавця ОСОБА_3
Із заяви, поданої до суду убачається, що відповідачу було відомо про відкриття спадщини, позовні вимоги визнаються в повному обсязі (аркуш справи 32). Дані обставини, в силу вимог статті 206 ЦПК України, серед інших, є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб.
Відповідно до частин 3, 4 статті 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Враховуючи зазначені вище обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , що залишилося після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Понесені позивачами витрати по оплаті судового збору залишити за ними у зв'язку з поданою про це письмовою заявою.
Керуючись статтями 392, 1216, 1217, 1218, 1223, 1268, 1269, 1270 ЦК України, статтями 11, 13, 206, 229, 247, 352-355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживає по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , в порядку спадкування право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , в порядку спадкування право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходяться по АДРЕСА_1 .
Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Назарук