Справа № 159/4017/18 Провадження №11-кп/802/334/19 Головуючий в 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія: ч.2 ст.125 КК УкраїниДоповідач : ОСОБА_2
13 червня 2019 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
захисника - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження, за апеляційною скаргою прокурора на вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2019 року щодо ОСОБА_7 ,
Даним вироком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Нові Кошари Ковельського району Волинської області, українця та громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , розлученого, офіційно не працюючого, раніше судимого:
- 27.02.2018 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.125 КК України до 150 годин громадських робіт;
- 05.09.2018 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області за ч.2 ст.389, ст.71 КК України до покарання у виді арешту строком 2 місяці 3 дні, покарання відбуте повністю, судимість не знята та не погашена в установленому законом порядку, за ч.2 ст.15, ч.2 ст.194 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнаний винним і засуджений за те, що він 17 лютого 2018 року близько 19.30. години, перебуваючи в коридорі будинку АДРЕСА_3 , в ході конфлікту, який виник на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс один удар кулаком правої руки в ділянку лівого ока потерпілому ОСОБА_9 , заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді гематоми в ділянці обох повік лівого ока та садна в ділянці нижньої повіки лівого ока на фоні гематоми, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
В поданій апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій обвинуваченого вказує, що апеляційна скарга подається у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, невідповідністю призначеного покарання особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення. Просить вирок скасувати та ухвалити новий, яким визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді штрафу, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Ковельського міськрайонного суду від 05.09.2018 у виді 2 місяців 3 днів арешту, остаточно призначити покарання у виді арешту строком 2 місяці 3 дні. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати повністю відбуте покарання за попереднім вироком. Крім того просить у вступній частині вироку Ковельського міськрайонного суду від відносно ОСОБА_7 вказати, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Ковельського міськрайонного суду від 27.02.2018 за ч. 2 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу з мотивів викладених в ній та просив її задовольнити, обвинуваченого та його захисника, які проти задоволення апеляційної скарги не заперечили, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд доходить наступного висновку.
Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому злочину за обставин, вказаних у вироку, стверджуються зібраними в провадженні та перевіреними в судовому засіданні доказами, яким суд дав правильну юридичну оцінку, вірно кваліфікувавши його дії за ч.2 ст.125 КК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 в суді першої інстанції визнав себе винним у пред'явленому обвинуваченні і фактичних обставин скоєного ним злочину не оспорював. Також не оспорювались ці обставини іншими учасниками судового розгляду.
При цьому при ухваленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 , суд першої інстанції встановив, що інкримінований злочин обвинуваченим вчинено до ухвалення вироку Ковельським міськрайонним судом від 05.09.2018 року, однак даної обставини не врахував, та при призначенні йому покарання всупереч вимогам закону, не застосував положення ч.4 ст.70 КК України.
Враховуючи вищевикладене, з підстав наведених у ст. 409 КПК України, вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 за доводами прокурора, вказаними у апеляційній скарзі, підлягає скасуванню із ухваленням нового вироку.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, у відповідності зі ст. 65 КК України апеляційний суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, особу обвинуваченого, який вину визнав та щиро розкаявся у вчиненому, має місце роботи, хоч і не офіційне, потерпілим не висловлено будь-яких претензій майнового характеру до обвинуваченого в межах даного кримінального провадження та не висловлено позиції щодо міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання є повне визнання ним своєї вини та щире каяття у скоєному.
Обставинами, що обтяжують покарання є вчинення злочину повторно.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції статті ч.2 ст.125 КК України у виді штрафу, що на думку суду буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, і відповідатиме вимогам ст.65 КК України.
Приймаючи до уваги, що злочин, у вчиненні якого ОСОБА_7 визнається винним, вчинений ним до ухвалення вироку Ковельським міськрайонним судом від 05.09.2018 року, а тому апеляційний суд в даному випадку застосовує положення ч.4 ст.70 КК України.
Крім того є підставними твердження прокурора, що у вступній частині оскаржуваного вироку судом неправильно вказано, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Ковельського міськрайонного суду від 27.02.2018 за ч. 1 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт, оскільки із змісту зазначеного вироку вбачається, що ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, а саме: в умисному заподіянні 16.10.2017 потерпілому легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає за вірне вважати, що у вступній частині вироку Ковельського міськрайонного суду від 20.02.2019 року відносно ОСОБА_7 слід вказати, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Ковельського міськрайонного суду від 27.02.2018 за ч. 2 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 408, 409 КПК України, Волинський апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Вирок Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 20 лютого 2019 року в даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати та постановити новий вирок.
Визнати ОСОБА_7 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання у виді штрафу, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Ковельського міськрайонного суду від 05 вересня 2018 року у виді 2 місяців 3 днів арешту, остаточно призначити покарання у виді арешту строком 2 місяці 3 дні.
У вступній частині вироку Ковельського міськрайонного суду від 20 лютого 2019 року відносно ОСОБА_7 вказати, що ОСОБА_7 раніше судимий вироком Ковельського міськрайонного суду від 27.02.2018 за ч. 2 ст. 125 КК України до 150 годин громадських робіт.
В решті вирок залишити без зміни.
Касаційна скарга на вирок може бути подана безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді: