06 червня 2019 року справа 811/1474/18
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
при секретарі Троянові А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 (суддя Черниш О.А.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції та Державної фіскальної служби України про анулювання ідентифікаційного номеру
ОСОБА_1 14.05.2018 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду, в якому просить:
- визнати протиправними дії Кропивницької об'єднаної державної податкової інспекції щодо збирання, обробки, передачі іншим юридичним особам його персональних даних;
- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо занесення його персональних даних до державного реєстру, присвоєння ідентифікаційного номеру;
- анулювати ідентифікаційний номер, присвоєний 03.07.2003; анулювати і знищити всі пов'язані з цим ідентифікаційним номером документи і дані; анулювати всі наслідки, в тому числі всі зобов'язання, що могли виникнути чи виникли через присвоєння ідентифікаційного номера з 03.07.2003 по теперішній час;
- визнати недійсним з моменту присвоєння з 03.07.2003 індивідуальний ідентифікаційний номер (ас1,3,12,66,91,103).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 в задоволенні позову відмовлено (ас134).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та позовні вимоги задовольнити. Посилається на те, що відповідачі не довели правомірність своїх дій. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Конституції України, не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. В 2003 році ні він, не його батьки не подавали заяву про присвоєння йому ідентифікаційного номера ( НОМЕР_1 ).
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного:
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України. Йому 18.12.2002 виповнилось 16 років. Згідно картки фізичної особи платника податків, виданої ДПІ в м.Кіровограді, позивачу ДПА України присвоєний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 згідно з відомостями, заповненими в обліковій картці, який занесений до державного реєстру фізичних осіб 03.07.2003 (ас68).
Позивач 10.04.2018 звернувся з заявою до Кропивницької ОДПІ, в якій просив надати перелік документів, персональних даних, що обробляються або зберігаються, на підставі яких видана картка фізичної особи платника податків ( НОМЕР_3 ).
Листом №933/10/11-23-08-01-12 від 05.05.2018 Кропивницька ОДПІ повідомила, що громадянкою ОСОБА_2 були подані: власний паспорт, облікова картка фізичної особи платника податків для присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 , свідоцтво про народження ОСОБА_1 . На підставі поданих документів, ДПА України 03.07.2003 присвоєний ідентифікаційний номер ОСОБА_1 та 17.07.2003 видана картка фізичної особи платника податків ( НОМЕР_4 ).
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь в процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, необхідно перевірити законність дій конкретних суб'єктів владних повноважень: Кропивницької ОДПІ та ДФС України на час присвоєння ідентифікаційного номеру, що і було зроблено судом першої інстанції.
На час присвоєння ідентифікаційного номеру діяли Закон України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів», Положення про картку фізичної особи платника податків, затверджене Наказом ДПА України №43 від 27.01.1998.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону, державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів в порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону, для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. В паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.
Відповідно до статті 2 Закону, створення державного реєстру забезпечує: повний облік фізичних осіб, які сплачують податки та інші обов'язкові платежі, з однозначною їх ідентифікацією; організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі; взаємодію державних податкових інспекцій з метою забезпечення контролю за правильністю та своєчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами; організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових інспекцій з іншими державними органами; розвиток вітчизняного математичного забезпечення, засобів зв'язку та обчислювальної техніки.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону, державний реєстр створюється Головною державною податковою інспекцією України і складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних Головної державної податкової інспекції України, державних податкових інспекцій по Автономній Республіці Крим, областях, районах, містах і районах в містах.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону, до інформаційного фонду державного реєстру включаються такі дані: індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом всього їх життя; загальні відомості про фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів відповідно до частини 3 статті 5 цього Закону; інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до частини 3 статті 5 Закону, під час реєстрації до облікової картки фізичної особи платника податків вносяться такі дані: прізвище, ім'я, по батькові; дата народження; місце народження; місце проживання; місце основної роботи; види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону, дані державного реєстру використовуються виключно для обліку одержаних доходів, об'єктів оподаткування, повноти і своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Відповідно до пункту 1.2 Положення, використання ідентифікаційних номерів обов'язкове для громадян: які постійно мешкають в Україні, мають об'єкти оподаткування і зобов'язані сплачувати податки та інші обов'язкові платежі; які не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до Декрету КМУ №13 від 26.12.1992 «Про прибутковий податок з громадян» зобов'язані сплачувати податки в Україні; які відкривають рахунки в установах банків; дані про яких використовуються в інших інформаційних системах України.
Відповідно до пункту 1.3 Положення, присвоєння ідентифікаційних номерів здійснюється ДПА України на підставі відомостей, поданих підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, та фізичними особами суб'єктами підприємницької діяльності, виконавчими комітетами місцевих рад, іншими органами та фізичними особами згідно із заповненими обліковими картками за формою №1ДР. Фізичній особі платнику податків та інших обов'язкових платежів надається ідентифікаційний номер, який надсилається до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи, а особам, які не мають постійного місця проживання - за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування. Про реєстрацію фізичної особи в державному реєстрі фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів видається картка фізичної особи платника податків.
Відповідно до пункту 2.1 Положення, для отримання картки громадянин України пред'являє паспорт громадянина України або паспортний документ, що містить необхідні для реєстрації в державному реєстрі реквізити, а саме: прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце народження та місце проживання (країна, область, район, населений пункт).
Відповідно до пункту 2.3 Положення, картки неповнолітнім громадянам, незалежно від їх віку, видаються одному з батьків при наявності свідоцтва про народження дитини та особистого паспорта громадянина України одного з батьків або його паспортного документа з визначеним місцем проживання і відміткою про реєстрацію дитини.
Відповідно до пункту 2.6 Положення, присвоєння ідентифікаційного номера здійснюється ДПА України в двотижневий термін від дня подання облікової картки фізичної особи платника податків та інших обов'язкових платежів (форма №1ДР). Інформація про присвоєння номера направляється каналами електронної пошти до державного податкового органу за місцем реєстрації фізичної особи.
Відповідно до пункту 2.7 Положення, картка виготовляється на спеціальному захищеному матеріалі або роздруковується на паперовому носії.
Відповідно до пункту 2.8 Положення, картка засвідчує ідентифікаційний номер особи, але не замінює документ, що посвідчує особу.
Відповідно до пункту 2.11 Положення, при видачі картки працівник органів державної податкової служби: пересвідчується в особі громадянина, який отримує картку; звіряє інформацію державного реєстру фізичних осіб з паспортними даними фізичної особи, якій присвоєно ідентифікаційний номер; в разі виявлення розбіжностей в даних прізвища, ім'я, по батькові або адресних даних до бази даних державного реєстру вносить правильні дані і видає картку; якщо виявлено розбіжності в даті народження, то формуються дані на присвоєння нового номера і картка не видається.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивач не представив доказів, що ні він, ні його батьки не подавали заяву про присвоєння йому ідентифікаційного номера. Зокрема, на протязі більше 14 років він не заперечував наявність в нього ідентифікаційного номеру та підстав його присвоєння, користувався цим номером. Законодавством, яке діяло в 2003 році, не передбачалось подання заяви про присвоєння ідентифікаційного номеру, а достатньо було подати свідоцтво про народження неповнолітньої особи та заповнити облікову картку, що і було зроблено матір'ю позивача. Без подачі свідоцтва про народження, присвоєння ідентифікаційного номеру було б неможливим.
Відповідно до статті 283 Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших підприємств, установ, організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №578/5 від 12.04.2012, термін зберігання облікових карток фізичних осіб платників податків 5 років.
Також є помилковим посилання в апеляційній скарзі на порушення частини 2 статті 32 Конституції України. Позивачем не представлено доказів, що Кропивницька ОДПІ та ДПА України збирали, зберігають, використовують та поширюють конфіденційну інформацію про ОСОБА_1 , окрім передбаченої в частині 2 статті 3 Закону України «Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів» та виключно для обліку одержаних доходів, об'єктів оподаткування, повноти і своєчасності сплати податків та інших обов'язкових платежів.
Таким чином, при присвоєнні ОСОБА_1 ідентифікаційного номеру, відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що були визначені діючим законодавством України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, а саме для забезпечення обліку фізичних осіб, які сплачують податки, та одержаних ними доходів і сплачених податків.
З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.12.2018 - без змін.
Постанова набирає законної сили з 06.06.2019 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко