14 червня 2019 року м. Дніпросправа № 340/55/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Мельник В.В.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Кіровоградській області
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова"
до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області
про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення, -
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 року по справі №340/55/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агронова" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Кіровоградській області про зобов'язання вчинити дії та скасування рішення - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідачем-2 було подано апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування заяви зазначено про те, що строк на апеляційне оскарження пропущено з підстав неналежного фінансування фіскального органу, що призвело до повернення вперше поданої апеляційної скарги у зв'язку з не сплатою судового збору за її подання.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Так, у відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резулятивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
З матеріалів справи встановлено, що 07 березня 2019 року в порядку письмового провадження складено повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції (а.с. 99-106).
21 березня 2019 року відповідачем-2 вперше подано апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року по справі №340/55/19 (а.с. 121-123) через суд першої інстанції.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року апеляційну скаргу відповідача-2 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції належним чином оформленого документу про сплату судового збору в розмірі 2643 грн. (а.с. 138).
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року отримана відповідачем-2 16 квітня 2019 року (а.с. 141).
02 травня 2019 року відповідачем-2 на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надано до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги (а.с. 143-147).
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року апеляційну скаргу відповідача-2 повернуто з огляду на не усунення недоліків апеляційної скарги (а.с. 149-150).
Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги відповідачем-2 в касаційному порядку оскаржена не була та є чинною.
29 травня 2019 року Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області вдруге подано апеляційну скаргу на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року по справі №340/55/19 (а.с. 155-180).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу відповідача-2 на те, що оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2019 року про повернення апеляційної скарги останнім у касаційному порядку оскаржена не була та є чинною, то до повторних апеляційних скарг застосовуються вимоги КАС України як до нової апеляційної скарги. При цьому, заявник апеляційної скарги під час реалізації свого права на повторне звернення до суду з апеляційною скаргою не звільняється від обов'язку дотримуватися встановленого законодавством строку звернення до суду з такою апеляційною скаргою.
Крім того, подання первинної апеляційної скарги відповідачем-2 в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження.
Також суд апеляційної інстанції зазначає про те, що не виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 08 квітня 2019 року в частині подання документу про сплату судового збору, та, як наслідок, повернення вперше поданої апеляційної скарги, не свідчать про наявність об'єктивно непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Поряд із зазначеним, суд апеляційної інстанції наголошує і на тому, що обставини попереднього звернення відповідача-2 з апеляційною скаргою самі по собі не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження при повторному зверненні. Такий висновок ґрунтується, в тому числі й з того, що останнім не було оскаржено ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення вперше поданої апеляційної скарги, тобто відповідачв-2 фактично погодився з даним рішенням суду.
Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанціх не вбачає підстав для визнання, викладених заявником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Згідно з частиною 3 статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків встановлених цим Кодексом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші поважні підстави для поновлення строку.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, та запропоновувати заявнику протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Керуючись ст.ст. 169, 298 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року по справі №340/55/19 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строків, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.
Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу - для виконання.
Роз'яснити заявнику апеляційної скарги, що у разі, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя В.В. Мельник