10 червня 2019 року м. Дніпросправа № 398/446/19(2-а/398/30/19)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Упраління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції страшого лейтенанта поліції Щербакова Сергія Олександровича на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2019 року в адміністративній справі №398/446/19 (2-а/398/30/19) (головуючий суддя першої інстанції - Орловський В.В.) за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Упраління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції страшого лейтенанта поліції Щербакова Сергія Олександровича, (третя особа - Головне управління Національної поліції в Полтавській області) про визнання дій поліцейського патрульної поліції неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач 07.02.2019 року звернувся до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з позовом до інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Упраління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції страшого лейтенанта поліції Щербакова С.О., в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 357271 від 26.01.2019 року.
12.02.2019 року судом залучено до участі в справі в якості третьої особи Головне управління Національної поліції в Полтавській області.
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2019 року позов задоволено.
Скасовано постанову від 26 січня 2019 року серії НК № 357271 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 255, 00 грн, яка була винесена інспектором роти 1 батальйону патрульної поліції в м. Кременчуці УПП в Полтавський області ДПП Щербакова С.О.
Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
З матеріалів справи вбачається, що інспектором роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Упраління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції страшого лейтенанта поліції Щербаковим С.О. 26 січня 2019 року прийнята постанова серії НК № 357271 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та застосовано штраф в сумі 255 грн..
Згідно тексту оскаржуваної постанови 26.01.2019 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renaul Premium 420 з напівпричепом Krone SOP 27, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у м.Кременчук, вул.Небесної Сотні, 1-А, рухаючись на автопоїзді загальною масою 19 т., не виконав вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів загальною масою більше 13 т заборонено», чим порушив розділ 33 ПДР України (а.с.12).
Не погодившись з постановою інспектора, ОСОБА_1 оскаржив її до суду.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з не доведеності вини позивача та відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
При вирішенні справи суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.
Як зазначалось вище, згідно оскаржуваної постанови 26.01.2019 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renaul Premium 420 з напівпричепом Krone SOP 27, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у м.Кременчук, вул.Небесної Сотні, 1-А, рухаючись на автопоїзді загальною масою 19 т., не виконав вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів загальною масою більше 13 т заборонено», чим порушив розділ 33 ПДР України.
Оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною першою статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127 1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5рп/15 роз'яснено положення частини першої статті 276 КУпАП стосовно змісту словосполучення «за місцем його вчинення». Зазначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.
Таким чином зазначеним рішенням роз'яснено, що словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, частини перша, друга і третя статті 122. Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою і третьою статті 122, що передбачають стягнення у вигляді штрафу або штрафних балів, - уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання. Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.
Як вбачається з матеріалів справи, інспектор Щербаков Сергій Олександрович є уповноваженим працівником Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції і має спеціальне звання «старший лейтенант поліції», а тому має повноваження розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною першою ст.122 КУпАП, які вчиняються на території м.Кременчук Полтавської області.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач разом із відзивом на адміністративний позов надавав суду першої інстанції диск з відеозаписом правопорушення.
Судом апеляційної інстанції досліджено вказаний відеозапис.
З відеозапису вбачається, що 26.01.2019 року о 15 год. 25 хв. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Renaul Premium 420 з напівпричепом Krone SOP 27, державний номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , у м.Кременчук, вул.Небесної Сотні, 1-А, рухаючись на автопоїзді загальною масою 19 т., не виконав вимоги дорожнього знаку 3.15 «Рух транспортних засобів загальною масою більше 13 т заборонено».
Згідно відеозапису позивач не тільки не заперечував масу автопоїзда з вантажем у 19 т, а відтак і факт правопорушення, але й намагався залагодити провину, пропонуючи інспекторам хабар, який вклав в документи.
Крім того вага автопоїзда разом з вантажем підтверджується наступним.
Згідно наданих до матеріалів справи свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Renaul Premium 420 (сідловий тягач-Е) державний номерний знак НОМЕР_1 , його маса без навантаження складає 7288 кг (а.с.10).
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу напівпричеп Krone SOP 27, державний номерний знак НОМЕР_2 , його маса без навантаження складає 6550 кг (а.с.11).
З відеозапису вбачається, що позивачем на вимогу інспектора була надана для огляду накладна на вантаж, згідно якої загальна маса вантажу складала майже 6500 кг.
З викладеного вбачається, що загальна маса автопоїзда з вантажем складає більше 20 тон.
Вказане підтверджує порушення позивачем розділу 33 ПДР України.
Проте, з приводу допустимості вказаного відеозапису, як доказу у справі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно зі статтею 74 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як вбачається з оскаржуваної постанови, вона не містить відомостей про здійснення відеозапису правопорушення та наявність такого відеозапису взагалі, що є порушенням вимог статті 283 КУпАП щодо змісту постанови.
Отже, в силу зазначених вище положень статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України відеозапис з камери поліцейського є недопустимим доказом, а тому колегія суддів не враховує вказаний доказ під час розгляду апеляційної скарги.
Інші докази вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення відповідачем судам першої та апеляційної інстанцій не надано.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, покладається на відповідача.
Таким чином, оскільки встановлених законом доказів вини позивача у вчиненні правопорушення відповідачем не надано, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, що в свою чергу свідчить про протиправність накладення на позивача адміністративного стягнення.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення вимог про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що закриваючи провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції як на підставу закриття послався п.1 ч.1 статті 247 КУпАП (за відсутності події і складу адміністративного правопорушення).
Таке посилання суду першої є необгрунтованим, оскільки наведеними вище обставинами встановлений факт скоєння позивачем правопорушення, проте відсутні належні докази на його підтвердження.
Суд апеляційної інстанції, з урахуванням викладеної вище оцінки доказів, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині обгрунтування висновків суду.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч.3 ст.272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора роти №1 батальйону патрульної поліції в м.Кременчук Упраління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції страшого лейтенанта поліції Щербакова Сергія Олександровича на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2019 року в адміністративній справі № 398/446/19 (2-а/398/30/19) залишити без задоволення.
Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 12 березня 2019 року в адміністративній справі № 398/446/19 (2-а/398/30/19) змінити в частині обгрунтування висновків суду.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак