Головуючий І інстанції: О.В. Гіглава
14 червня 2019 р. Справа № 440/4332/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року, повний текст складено 28.02.2019 року, по справі № 440/4332/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Полтавській області
про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні та зобов'язання провести відповідні виплати,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- стягнути з Головного Управління Національної поліції в Полтавській області на користь позивача середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні за період з 17 жовтня 2018 року по 29 листопада 2018 року в сумі 14453,16 грн;
- зобов'язати Головне Управління Національної поліції в Полтавській області провести позивачу виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні в сумі 14453,16 грн.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14453,59 грн.
В решті позову відмовлено.
Головне Управління Національної поліції в Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ч. 4 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію», п. 14 постанови КМУ «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу , прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям, надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», ст. 242 КАС України.
Позивач не надав відзив на апеляційну скаргу.
З урахуванням ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 16.10.2018 року наказом ГУНП в Полтавській області №510 о/с "По особовому складу" старшого лейтенанта поліції Андренка О.А ОСОБА_2 ( НОМЕР_1 ), старшого слідчого Слідчого відділення Диканського відділення поліції Миргородського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням) 17.10.2018 року (а.с. 41).
На момент звільнення вислуга років позивача складала 11 років 02 місяці 16 днів, у пільговому обчисленні - 11 років 05 місяців 12 днів. Згідно вищевказаного наказу ОСОБА_1 має право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні за 11 років.
За змістом листа Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України від 03.03.2018 №718/29/2/02-2018, що надійшов до ГУНП в Полтавській області 05.03.2018 за вх.№747/115/29/01-2018, останнє повідомлене про необхідність починаючи з березня 2018 року щомісяця до 18 числа проводити роботи щодо внесення до бази даних автоматизованої системи обліку та управління господарськими процесами Національної поліції України інформацію про потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейських, з обов'язковим направленням до ДФЗБО зазначеної інформації в паперовому вигляді за підписами керівника органу поліції та керівника фінансового підрозділу (а.с. 73).
16.11.2018 року відповідач листом №5178/115/04/29-2018 направив Національній поліції України інформацію щодо потреби в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським ГУНП в Полтавській області, серед яких значиться й ОСОБА_1 (а.с. 88-89).
Відповідно до інформації, що міститься у довідці ГУНП в Полтавській області від 18.02.2019 року №203/115/29/01-2019, згідно довідки про зміни до кошторису на 2018 рік від 26.11.2018 року №4835/29/1/01-2018 ГУНП в Полтавській області були доведені бюджетні асигнування по КЕКВ 2112 “Грошове забезпечення військовослужбовців” у загальній сумі 7 980 900,00 грн, у тому числі для проведення нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським - 909356,00 грн, з яких 24664,06 грн було спрямовано для нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 (а.с. 87, 90-91).
Згідно відомостей на виплату Приватбанк за жовтень та листопад 2018 року позивачу до сплати визначено суми 2068,93 грн та 24294,10 грн відповідно (а.с. 43-44).
За інформацією з виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 24294,10 грн на користь останнього ГУНП в Полтавській області перераховано 29.11.2018 року (а.с. 20).
Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не виплачено йому одноразову грошову допомогу в день звільнення, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем допущено порушення строку розрахунку з позивачем при звільненні, що є підставою для виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача в частині зобов'язання управління провести виплату середнього заробітку за час затримки виплати розрахунку при звільненні є необгрунтованими, оскільки належним способом захисту прав позивача в даному випадку є саме стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до ст.102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв'язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 16 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.
Пунктами 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством внутрішніх справ.
Відповідно до п. 3 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016р. №260 (далі - Порядок №260), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання.
До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з п. 23 розділу І Порядку №260 поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні,нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.
При цьому,до розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні не включається винагорода за безпосередню участь у воєнних конфліктах, антитерористичних операціях та інших заходах в умовах особливого періоду.
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення.
День звільнення вважається останнім днем служби.
Відповідно до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова №393) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної інспекції техногенної безпеки, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби: які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. <…>
Статтею 116 Кодексу законів про працю України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні,власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
З огляду на неврегульованість спеціальним законодавством питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні поліцейського, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, його стаття 117. Допомога при звільненні має бути виплачена не пізніше дня звільнення зі служби.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 року по справі № 806/889/17.
Вищенаведене спростовує доводи апелянта про те, що виплата одноразової грошової допомоги проводиться після звільнення, а не в день звільнення.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено апеляційним судом, згідно довідки ГУНП в Полтавській області від 28.12.2018 року №1645/115/29/01/2018, середньомісячне грошове забезпечення ОСОБА_1 станом на 17.10.2018 року складало 10251,82 грн, а середньоденне грошове забезпечення - 336,13 грн (а.с. 42), час затримки виплати позивачу одноразової грошової допомоги становить 43 календарних дні.
Отже, стягненню з ГУНП в Полтавській області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 14453,59 грн.
Доводи апелянта про те, що до повноважень ГУНП в Полтавській області не належить виплата одноразової допомоги при звільненні є помилковими, оскільки з виписки по картці/рахунку ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу в розмірі 24294,10 грн на користь останнього фактично перераховано ГУНП в Полтавській області. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що направлення Національною поліцією України бюджетних асигнувань до ГУНП в Полтавській області для проведення нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні не свідчить, що така виплата проводиться Національною поліцією України.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 по справі № 440/4332/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов