ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 червня 2019 року № 826/4397/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючої судді Добрівської Н.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомДержавної архітектурно-будівельної інспекції України
доГолосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві,
третя особа:Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса»,
проскасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу від 16.08.2017, -
16.03.2018 Державна архітектурно-будівельна інспекція України звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування винесеного старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красуцькою Г.Ю. повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 16.08.2017 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем протиправно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження за постановою про накладання штрафу в сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 з підставі пропуску строку пред'явлення постанови до виконання. Зазначена постанова, що є виконавчим документом, оскаржена Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» (особою, до якої застосовано штрафні санкції) у судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі №826/9845/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2017, у задоволені вимог Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» про визнання протиправною та скасування постанови про накладання штрафу в сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 відмовлено. Отже, постанова Департаменту Держархбудінспекції набрала законної сили 10.07.2017. Відтак строк, встановлений статтею 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», позивачем не пропущений, оскільки закінчується 10.07.2019 включно. Вважаючи повернення виконавчого документа стягувачу протиправною позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою суду від 22.03.2018 судом позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
08.05.2018 судом постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, і призначено її до розгляду за загальними правилами позовного провадження і визначено дату підготовчого засідання. Одночасно від відповідача витребувані документи, що стали підставою для постановлення оскаржуваного рішення.
В підготовчому засіданні 13.06.2018 суд протокольною ухвалою залучив до участі у справі Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, про що повідомив останнього відповідною ухвалою, встановивши строк для надання пояснень по суті позову.
Також, в підготовчому засіданні суд ухвалив закінчити підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду, про що повідомлено учасників процесу ухвалою від 09.07.2018.
Відповідач та третя особа не забезпечили явку повноважних представників в судове засідання 03.07.2018, у зв'язку з чим судом постановлено ухвалу від 14.09.2018 про витребування від відповідача доказів у справі та повідомлено про дату наступного засідання.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач і третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, заяв/клопотань до суду не направляли, причини неявки не повідомили.
За наявності в матеріалах адміністративної справи достатніх доказів, що дозволяють суду встановити дійсні обставини справи, суд прийшов до висновку про можливість розгляду даної справи у відсутність представників відповідача і третьої особи на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, суд, на підставі письмової заяви останнього, ухвалив про здійснення розгляду даної справи в порядку письмового провадження.
Ознайомившись із письмово викладеними доводами позивача, дослідивши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Заступником директора Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Рекуном Віктором Анатолійовичем, винесено постанову про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015, якою на Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» було накладено штраф у сумі 109620,00 грн.
Обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» оскаржено постанову про накладання штрафу №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 у судовому порядку.
За результатами судового оскарження, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі №826/9845/15 у задоволенні позову Обслуговуючого кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2017 апеляційну скаргу обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Вільямса» залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.01.2017 у справі №826/9845/15 залишено без змін.
З урахуванням зазначеного, позивач 25.07.2017 листом за №10/26-2/2507/05 звернувся до Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві з проханням прийняти виконавчий документ до виконання, а саме постанову про накладання штрафу в сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 та відкрити відповідно до вказаної постанови виконавче провадження.
У відповідь на звернення позивача від 25.07.2017 старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красуцькою Г.Ю. винесено повідомлення від 16.08.2017 №б/н про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання. При цьому, державний виконавець посилалась на положення пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач за захистом своїх прав звернувся до суду із відповідним позовом.
Даючи правову оцінку встановленим у справі обставинам, при вирішенні питання щодо правомірності рішення відповідача, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 за №1404-VIII у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
У силу частини першої статті 4 Закону №1404-VIII, у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання).
Пунктом 2 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VIII, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, якщо пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строки пред'явлення виконавчих документів до виконання встановлено статтею 12 Закону №1404-VIII.
Так, згідно з частиною першою статті 12 зазначеного Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Між тим, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 4 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 за №208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
Штраф підлягає сплаті у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку. Не підлягає виконанню постанова, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення.
Зокрема у постанові Департаменту Держархбудінспекції у місті Києві про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 зазначено, що строк пред'явлення постанови до виконання два роки з дня її винесення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 за №244 затверджено Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, що передбачена Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідно до пунктів 28, 29 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (у редакції на момент винесення постанови №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015) постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб'єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк інспекції, яка винесла відповідну постанову. Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Згідно із пунктом 31 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і підлягає виконанню в установленому законом порядку з дня набрання нею законної сили. У разі оскарження постанови про накладення штрафу та належного повідомлення відповідної інспекції про її оскарження така постанова направляється до органу державної виконавчої служби для примусового виконання після набрання законної сили відповідним рішенням суду, крім випадків скасування її судом.
Пунктом 34 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення штрафу, яку не було звернуто до виконання протягом двох років з дня винесення. У разі зупинення виконання постанови відповідно до пункту 29 цього Порядку перебіг строку давності її виконання, визначеного статтею 4 Закону, зупиняється до набрання законної сили відповідним рішенням суду. Строк, протягом якого виконання постанови про накладення штрафу було зупинено, до загального строку давності виконання такої постанови не зараховується.
Постанова про накладення штрафу є виконавчим документом і має відповідати вимогам виконавчого документу, тобто в ній зазначається дата набрання нею законної сили.
Виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання лише після набрання ним законної сили.
З наведеного слідує, що постанова про накладення штрафу набирає законної сили, у разі її оскарження до суду, із набранням законної сили судовим рішенням про відмову у задоволенні позову.
Отже, така постанова не може бути пред'явлена до виконання до часу набрання нею законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи та про що наведено вище, постанову №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 було оскаржено в судовому порядку. Рішення суду набрало законної сили 10.07.2017.
Таким чином, постанова про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 є чинною, та строк пред'явлення такої постанови до виконання станом на 25.07.2017 (на час звернення позивача до відповідача з листом №10/26-2/2507/05 «Про примусове виконання постанови Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві») тривав. У зв'язку з цим пред'явлення до виконання постанови №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 відбулося у межах встановленого строку.
З урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості повідомлення Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 16.08.2017 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015 та визнає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих учасниками справи доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.2, 3, 5-11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати винесене старшим державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красуцьким Г.Ю. повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 16.08.2017 з примусового виконання постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №26/15/10/26-35/0705/02/3 від 07.05.2015.
Стягнення на користь Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) за рахунок бюджетних асигнувань Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976) судові витрати у вигляді судового збору у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.
Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Суддя Н.А. Добрівська