1/336
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
14 червня 2019 року № 640/21323/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві
про зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач), адреса: АДРЕСА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (надалі - відповідач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, в якій позивач просить:
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 10 липня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10 липня 2018 року вона звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідач зазначену пенсію позивачу призначив, однак, при її розрахунку застосував показник середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014, 2015, 2016 роки (3764,60 грн), у зв'язку з тим, що застосував пункт 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про що повідомив представника позивача листом від 27 червня 2018 року №30062/02.
З такими діями позивач не погоджується з тих підстав, що їй пенсія була призначена як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», яку вона отримувала до 09 липня 2018 року, в подальшому, позивач скористалась своїм правом на вибір пенсії та подала вказану вище заяву про перехід на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Оскільки в липні 2018 року позивач звернулась вперше за призначенням нової пенсії за віком відповідно до нового Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то при її розрахунку, за доводами позивача, має застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що відповідно до вимог чинного законодавства пенсія може призначатися лише один раз та один з її видів, якщо особа має право на декілька видів пенсії, то вона може перейти на інший вид пенсії після призначення, але, за твердження представника відповідача, це буде не призначення, а перехід з виду на вид пенсії.
Позивачу пенсія була призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а тому, за доводами представника відповідача, відповідно до положень пункту 4-3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачу здійснений перерахунок з 01 жовтня 2017 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та з урахуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
На підставі викладеного просив у задоволенні позовних вимог відмовити.
У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача послався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 31 січня 2019 року у справі №639/2751/17.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/21323/18 визначено суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Аблова Є.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розпорядженням керівника апарату Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 травня 2019 року №739 адміністративна справа №640/21323/18 передана на повторний автоматичний розподіл між суддями у зв'язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді Аблова Є.В.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду адміністративної справи №640/21323/18 визначено суддю Клочкову Н.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року адміністративна справа №640/21323/18 прийнята до провадження та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.
Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та є пенсіонером, якій перша призначена пенсія відповідно до вимог Закону України «Про державну службу».
10 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою про призначення/перерахунок пенсії, в якій просила перевести з одного виду на інший вид пенсії, зокрема, на вид пенсії: за віком в разі доцільності, враховуючи стаж або стаж та заробіток по червень 2018 року (Т.1, арк. 8).
З протоколу призначення пенсії вбачається, що позивач з 10 липня 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Т.1, арк. 16-17).
Відповідно до звіту по заробітках ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки та з урахуванням оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% (Т.1, арк. 19).
23 жовтня 2018 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві з заявою, в якій просив повідомити на підставі яких правових норм при призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 було застосовано старий показник середньої заробітної плати, а також просив перерахувати пенсію із застосуванням нового показника середньої заробітної плати, який становить 5377,90 грн (Т.1, арк. 9).
Листом від 30 листопада 2018 року №122958 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві повідомило позивача про те, що остання перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві та до 09 липня 2018 року отримувала пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Згідно електронної бази одержувачів пенсій ОСОБА_1 на даний час працює. Також, у листі зазначено, що 10 липня 2018 року позивач звернулась із заявою щодо переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі цієї заяви її переведено на пенсію за віком та проведено перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, у листі вказано, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 43 роки 11 місяців 22 днів та заробітної плати, визначеної за період роботи з 01 липня 2000 року по 31 березня 2014 року. Коефіцієнт страхового стажу - 0,43917, індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,66696. Розмір пенсії становить 4058,91 грн, де 3732,66 грн - основний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», 139,62 грн - доплата за понаднормований стаж та 186,63 грн - підвищення згідно частини 3 статті 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Т.1, арк. 10).
Вважаючи, що відповідачем порушені права та інтереси позивача щодо застосування старих показників середньої заробітної плати, позивач звернулась з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно статті 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
У відповідності до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, який діяв на момент призначення позивачу пенсії за цим Законом, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
У відповідності до частини 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, суд звертає увагу, що положеннями статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV не передбачено такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років.
Згідно зі статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Абзацом 1 частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
При цьому, За приписами частини 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
В той же час, частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Наведене в сукупності свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
В той же час, суд зазначає, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується той факт, що позивач до 09 липня 2018 року отримувала пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, тобто, у даному випадку при зверненні позивача до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком від 10 липня 2018 року мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переходу з одного виду пенсії на інший на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
Отже, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV позивач звернулася вперше 10 липня 2018 року після досягнення віку, встановленого статтею 26 цього Закону.
Суд вважає за доцільне зазначити у тому числі й те, що Верховний Суд України у постанові від 29 листопада 2016 року у справі № 133/476/15-а (№ 21-6331а15) висловив свою правову позицію стосовно того, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV.
В той же час, у відповідності до пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", збільшений на 79 гривень.
Пунктом 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.
З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Суд звертає увагу, що пенсія позивачу відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV була призначена після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII, а саме, пенсія призначена 10 липня 2018 року.
З аналізу наведених норм чинного законодавства та встановлених судом обставин випливає, а також з урахуванням того, що позивачу пенсія за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV повинна була бути саме призначена на підставі її заяви від 10 липня 2018 року, а не переведена з одного виду пенсії на іншій, відповідач мав застосовувати показники середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, як це передбачено пунктом 4-4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, не застосовуючи до спірних відносин положення пункту 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, тобто, не здійснювати перерахунок її пенсії з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, з метою найбільш ефективного захисту права позивача, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на підставі заяви позивача від 10 липня 2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Стосовно позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 10 липня 2018 року, суд приходить до висновку про їх обґрунтованість та наявність правових підстав для їх задоволення.
Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог, зокрема,
- виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на підставі заяви позивача від 10 липня 2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %;
- задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 10 липня 2018 року.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 704,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 90, 139, 263, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV на підставі заяви ОСОБА_1 від 10 липня 2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок пенсії за віком з застосуванням середньої заробітної плати (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016 та 2017 роки, починаючи з моменту звернення, а саме з 10 липня 2018 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені нею судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно - Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя Н.В. Клочкова