ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
14 червня 2019 року м. Київ № 640/10702/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Патратій О.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви
ОСОБА_1 - кандидата у народні депутати України
до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича
про тимчасове відсторонення від повноважень,
ОСОБА_1 - кандидат у народні депутати України в одноматдатному виборчому окрузі №219 самовисуванец, безпартійний, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського голови Кличка Віталія Володимировича в якому просить тимчасово відсторонити від здійснення повноважень Київського міського голову Кличка В.В. до повного закінчення розслідування Прокуратурою міста Києва та правоохоронними органами.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що це позов у виборчому процесі, проте суд не погоджується з таким визначенням позивача враховуючи наступне.
Відповідно до частини першої ст. 273 Кодексу адміністративного судочинства України право оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виборчих комісій, комісій з референдуму, членів цих комісій мають суб'єкти відповідного виборчого процесу (крім виборчої комісії), а також ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.
За правилами ч. 2 ст. 273 КАС України виборець, учасник всеукраїнського референдуму (громадянин України, який має право голосу у відповідних виборах або референдумі) може оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність безпосередньо порушують його виборчі права або інтереси щодо участі у виборчому процесі чи процесі референдуму.
Отже, судовому захисту саме в порядку ст. 273 КАС України підлягають лише виборчі права, свободи та інтереси виборців, якими, у свою чергу, слід вважати права та інтереси особи щодо участі у виборчому процесі: право голосу на відповідних виборах, участь у роботі виборчих комісій як членів цих комісій, у проведенні передвиборної агітації, здійснення спостереження за виборами та інших заходів у порядку, визначеному законами України.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Положеннями цієї норми визначено основні складові виборчого спору, за якими спір повинен виникнути під час виборчого процесу, та правовідносини, в яких виник цей спір, повинні бути пов'язані з виборчим процесом.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про вибори народних депутатів України" виборчий процес - це здійснення суб'єктами, визначеними статтею 12 цього Закону, виборчих процедур, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 5 наведеної статті Закону виборчий процес включає такі етапи: 1) висування кандидатів у депутати; 2) утворення виборчих комісій (крім Центральної виборчої комісії); 3) реєстрація кандидатів у депутати; 4) проведення передвиборної агітації; 5) утворення спеціальних виборчих дільниць, що існують на тимчасовій основі; 6) складання списків виборців, їх перевірка та уточнення; 7) голосування; 8) підрахунок голосів виборців та встановлення підсумків голосування; 9) встановлення результатів виборів депутатів та їх офіційне оприлюднення; 10) припинення повноважень окружних та дільничних виборчих комісій.
Відповідно до ч. 7 наведеної статті Закону виборчий процес завершується через п'ятнадцять днів після дня офіційного оприлюднення Центральною виборчою комісією результатів виборів депутатів.
Пов'язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.
Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.
Поданий позов обгрунтованим тим, що життя та здоров'я ОСОБА_1 , як громадянина - кандидата в народні депутати України, життя та здоров'я виборців було поставлено в небезпеку протиправними діями, бездіяльністю Київського міського голови Кличка В.В. в події, що трапилась 11 червня 2019 року та полягала в допуску громадян на не введений в експлутацію наземний пішохідпо-велосипедний перехід тривалістю більш як 10 діб. Отже, на думку позивача, відповідач - Київський міський Голова Кличко В.В. , своїми протиправними діями порушив вимоги статті 3 Конституції України, а саме, поставив під загрозу його життя та здоровя, життя і здоровя близько 1000 громадян-виборців, та порушив вимоги глави 3 статті 42 пункт 4 частина 1 Закону України 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні».
З вказаного вбачається, що предмет позовних вимог та зміст спірних правовідносин не стосується підготовки та проведення виборів народних депутатів України. Отже поданий позов не пов'язаний з виборчим процесом та не стосується виборчого процесу.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 № 15 "Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом" спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.
За таких обставин, позовна заява кандидата в народні депутати (як і будь-якого іншого громадянина України), яка звернулася до суду не за захистом виборчих прав, а за захистом інших прав, свобод та інтересів та/або поза межами виборчого процесу, не може розглядатися адміністративним судом за правилами, встановленими ст. 273 КАС України, тому повинна вирішуватися за загальними правилами, встановленими КАС України.
Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви документ про сплату судового не додано.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, розмір судового збору за подання до суду даного позову становить 768,40 грн.
Суд звертає увагу на те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Також, відповідно до пункту частини четвертої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно пункту 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Вимоги до оформлення письмових доказів визначені в статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Між тим, позивачем на порушення зазначених вимог не зазначено про наявність у нього оригіналів поданих з позовною заявою доказів.
Крім того, згідно з ч. 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Водночас, позивачем до позовної заяви не додано копії позовної заяви та додатків до неї.
Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом:
- подання документу про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн;
- зазначення наявності у позивача чи іншої особи оригіналів письмових доказів доданих до позовної заяви;
- подання копії позовної заяви з додатками.
Керуючись ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 - кандидата у народні депутати України без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя О.В. Патратій