14 червня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1196/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-а, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
1) визнати протиправним рішення відповідача та зобов'язати вчинити певні дії;
2) зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з 01.10.2017 року, з врахуванням проведених виплат, відповідно до п.9-1 Порядку затвердженого постановою КМУ №1210, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
3) зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили;
4) допустити до негайного виконання рішення суду в межах стягнення пенсії за 1 місяць.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на та, що в він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також інвалідом 3-ї групи. Інвалідність набута під час виконання обов'язків військової служби при проходженні строкової служби та безпосередньо пов'язана з виконанням обов'язків по ліквідації згаданої аварії. Позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача про перерахунок пенсії відповідно постанови КМ України №851 від 15.11.2017 року «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, проте, відповідач відмовив у такому перерахунку. Позивач зазначав, що вказане рішення порушує його право на соціальний захист, є незаконним і таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.05.2019 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і став інвалідом 3-ї групи та віднесений до категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідач вважає, що позивач на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову службу в армії, а зазначене словосполучення визнано неконституційним рішенням Конституційного Суду України від 25.04.2019 №3-14/2019.
При цьому відповідач зазначає, що вимога при здійсненні перерахунку пенсії з 01.010.2017 року заявлено з порушенням строків звернення до адміністративного суду встановленого ст.122 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу по суті.
Дослідивши доводи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 20.06.2000 року №51/1/8311, вкладкою категорії 1 серії НОМЕР_2 до посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1) серії НОМЕР_3 , виданого Кіровоградською обласною державною адміністрацією 06.11.2014 року (а.с.9, 10), а також інвалідом 2-ї групи, яка встановлена у зв'язку із захворюванням, пов'язаним із ЛНА на ЧАЕС, що підтверджується копією експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 27.07.2011 року (а.с.8).
ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як інвалід 3 групи внаслідок аварії на ЧАЕС (а.с.28).
13.06.2018 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області через його структурний підрозділ, а саме Новоархангельський сектор обслуговування громадян із заявою про здійснення з 01.12.2017 року перерахунку пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати відповідно до постанови КМ України від 15.11.2017 року «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.5-6).
Відповідач своїм листом №366/03-05 від 19.06.2018р. відмовив в перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи №851 від 15.11.2017р., зазначивши, що на такий перерахунок пенсії мають право лише особи, які проходили дійсну строкову служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю (а.с.7).
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України № 796-ХІІ. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до статті 1 Закону України № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, Закон України № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону України № 796-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позивачу пенсія призначені на підставі статті 54 Закону України № 796-ХІІ.
Разом з тим, статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V) визначалось, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону України № 796-ХІІ (у редакції, чинній до 01.10.2017 р.) визначено категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Вказаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017 р., передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
На виконання вищезазначених норм Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затвердив Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
15.11.2017 року Кабінет Міністрів України постановою №851 «Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 9-1 визначено, що за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Водночас, незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Під час розгляду справи встановлено, що позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Однак на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову службу, так з копії в довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 20.06.2000 року №51/1/8311 встановлено, що в 1990 році ОСОБА_1 як військовозобов'язаний, проходив спеціальні військові збори з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримав дозу опромінення 4,992 бєр.
Згідно архівної довідки №51/1/8311 від 20.06.2000 року, виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, вбачається, що ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі військовій частині 54979, прибув: наказ №74, вибув: наказ №298 (а.с.9).
Судом встановлено, що згідно довідки Новоархангельського районного військового комісаріату від 13.06.2018 №168, ОСОБА_1 знаходився на зборах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06.02.1990 по 29.05.1990 року і отримав дозу опромінення 4,992 бєр (а.с.21).
Дійсну строкову службу проходив з 11.05.1976 по 13.05.1978 року (а.с.12).
Отже, суд приходить до висновку, що станом на час виникнення спірних відносин, положення ч.3 ст.59 Закону України № 796-ХІІ на позивача не поширювались.
Крім того, суд окремо бере до уваги ухвалу Верховного суду від 11.06.2018 р. по справі №820/2589/18 (адміністративне провадження №Пз/9901/39/18), в якій Верховний Суд дійшов висновку, що ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачає, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи не допускається): 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного суду України від 25.04.2019р. у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19).
Суд враховано, що рішенням Конституційного Суду України № 1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Згідно вказаного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Статтею 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" передбачено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Суд зазначає, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019 р., як того вимагає ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України".
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивача до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області через його структурний підрозділ Новоархангельський сектор обслуговування громадян 13.06.2018 року з заявою про здійснення перерахунку пенсії відповідно була чинною.
Враховуючи викладене, та те, що на час виникнення спірних правовідносин частина третя статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" була чинною, суд приходить до висновку, що відмова Новоархангельський сектор обслуговування громадян щодо перерахунку пенсії є правомірною, а позовні вимоги необґрунтованими.
Щодо тверджень відповідача про звернення позивача до суду з порушенням строків встановленого ст.122 КАС України суд зазначає наступне.
Так, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.
Неможливість обмеження шестимісячним строком обов'язку України як держави забезпечити реалізацію громадянином України свого конституційного право на соціальний захист, підтверджується, також встановленим статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України трирічним строком позовної давності, який означає строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У протилежному випадку, обов'язок громадянина, зокрема, у формі майнового зобов'язання перед державою підлягав б судовому захисту протягом 3 років, а такий ж обов'язок держави перед громадянином - 6 місяцями.
Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 164/1904/14-ц, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду, зокрема, від 24 квітня 2018 року у справі № 646/6250/17, від 30 жовтня 2018 року у справі № 493/1867/17, від 22 січня 2019 року у справі № 201/9987/17(2-а/201/304/2017).
Зважаючи на те, що позивача звільнено від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат в розумінні статті 139 Кодексу адміністративного судочинства відсутні.
Керуючись ст.ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення відповідача №366/03-05 від 19.06.2018р. та зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з 01.10.2017 року, з врахуванням проведених виплат, відповідно до п.9-1 Порядку затвердженого постановою КМУ №1210, з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду Р.В. Жук