ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"14" червня 2019 р. справа № 300/1025/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та визнано причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до суду поважними, а відповідний процесуальний строк таким, що підлягає поновленню (а.с. 1-2).
Позовні вимоги мотивовані тим, що для призначення пенсії позивачем до заяви про призначення пенсії було подано пакет документів, що підтверджувало його стаж роботи та заробітну плату. Так, серед документів, які він подавав до Надвірнянського оУПФУ була трудова книжка від 05.08.1974 року, у якій зазначено його стаж роботи у «Автокомбінаті - 23» у період з 05.09.1994 року по 04.04.2000 року на посаді водій автомобіля, довідка про заробітну плату № 103 від 27.07.2018 року, яку він отримав на даному підприємстві за період роботи з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року. На підставі поданої заяви та доданих до неї документів, відповідачем призначено ОСОБА_1 пенсію за віком. При призначенні пенсії відповідачем до трудового стажу враховано стаж роботи у «Автокомбінаті - 23», однак при нарахуванні пенсії за віком не враховано заробітну плату, яку він працюючи на посаді водія автомобіля у «Автокомбінат-23» у період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 рік на підставі довідки про заробітну плату № 103 від 27.07.2018 року. Вважає, що неврахування відповідачем при розрахунку пенсії заробітної плати, яку він отримував у «Автокомбінат-23» за період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 рік суперечить положенням Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійною забезпечення від 13.03.1992 року на отримання, гарантованої міжнародною Угодою, пенсії в більшому розмірі. Відповідно до Конституції України та чинного законодавства України, міжнародна угода, ратифікована Верховною Радою України має перевагу над чинним законодавством України, в тому числі і в галузі пенсійного забезпечення.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, що надійшов на адресу суду 03.06.2019 року, в якому проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.30-31). Зокрема, просив суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що довідка про заробітну від 27.07.2018 року № 103 видана «Автокомбінатом-23» за період з 05.09.1994 року по 04.04.2000 рок не підтверджена первинними документами, підстав для врахування заробітної плати при обчисленні пенсії немає.
Відповідно до ч.3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.
ОСОБА_1 06.08.2018 року звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою про призначення пенсії за віком, до якої долучив обов'язкові документи та додаткові (а.с. 38-54).
Надвірнянським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Івано-Франківської області 09.08.2018 року призначено пенсію за віком з 31.07.2018 року довічно в сумі 2019,52 грн, що підтверджено протоколом № 1600 (а.с. 32).
28.01.2019 року позивач звернувся до Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою, в які просив пояснити причину неврахування довідки за № 103 від 27.07.2018 року про заробітну плату за період з 1995 року по 1999 рік (а.с. 18).
Листом від 05.02.2019 року за № 13/М-15 Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області повідомило позивача, що врахування заробітної плати за період роботи до 30.06.2000 року проводиться на підставі довідки про заробітну плату, яка береться до уваги для розрахунку пенсії виключно за умови підтвердження. З метою підтвердження даних вказаних в довідці працівниками управління Пенсійного фонду було направлено лист від 08.08.2018 року № 3891/05 до ПФ РФ. На лист №3891/05 надійшла проміжна відповідь №06/44190, якою повідомлено про перенаправлення листа за належністю (а.с. 63). На даний час ні акту перевірки ні первинних документів про підтвердження достовірності видачі довідки про заробітну плату до управління не надходило, тому довідка за №103 про заробітну плату не враховується для перерахунку пенсії (а.с. 19-20).
20.02.2019 року до відповідача надійшла відповідь на запит за №06/44190 від 28.08.2018 року Державного закладу - відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москва і Московській області про те, що у відповідь на ваш запит організацією ОАО «Автокомбінат-23» (рег. № НОМЕР_1 ) надано довідку про заробітну плату № 103 від 27.11.2018 року на ОСОБА_1 , яку направлено на ваш адрес (а.с. 64).
Не погоджуючись із відмовою у зарахуванні заробітної плати за період з 1995 року по 1999 рік при призначення пенсії, наданою відповідачем, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).
За змістом підпункту 3 пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення). За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 1).
Особи, яким пенсія призначається відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення, надають документи про стаж, визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу, та довідку згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Відповідно до записів у трудовій книжці ОСОБА_1 зарахований водієм з 05.09.1994 року, а з 04.04.2000 року звільнений за власним бажанням (а.с. 44).
Позивачем було надано відповідачу довідку № 103 від 27.11.2018 року, яка видана йому відкритим акціонерним товариством «Автокомбінат - 23» про розмір заробітної плати з 1995 року по 1999 рік. В даній довідці в примітці вказано, що з усіх включених в довідку сум здійснено обчислення: за період до 01.01.1991 року - в Фонд соціального страхування повністю, в період з 01.01.1991 року по 31.12.2000 року в Пенсійний фонд по встановленим тарифам, з усіх включених в довідку сум за період після 01.01.2001 року здійснена виплата ЕСН в органи МНС по встановлених ставках (а.с. 17).
Суд зазначає, що трудовий стаж з 05.09.1994 року - 04.04.2000 року, вказаний в трудовій книжзі, врахований при призначенні пенсії. Дані обставини підтверджуються розрахунком стажу (а.с. 33).
Разом з тим Пенсійним органом, не враховано заробітну плату вказану в довідці про заробітну плату позивача на даному підприємстві від 27.11.2018 року № 103, де вказано суму заробітної плати за 1995 - 1999 роки.
Судом встановлено, що спірні правовідносини слід розглядати також у відповідності до положень Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року (далі - Угода).
Згідно статті 6 Угоди працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші). Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Відповідно до статті 7 Угоди питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода про гарантії) та двосторонніми угодами в цій галузі.
Статтею 1 Угоди про гарантії передбачено, що пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їхніх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 6 даної Угоди визначено, що обчислення пенсії проводиться з заробітку за період роботи, який зараховується в трудовий стаж.
Водночас стаття 5 цієї ж Угоди констатує, що вона поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.
Поряд з цим, згідно вимог статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" 05.11.1991 № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.
Таким чином, суд погоджується з тим, що відповідач у спірних правовідносинах наділений правом в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість видачі.
Однак, як встановлено судом, на момент призначення пенсії позивачу 09.08.2018 року відповідь на запит Пенсійним фондом не була отримана, на час розгляду справи в матеріалах пенсійної справи наявна відповідь №06/44190 від 28.08.2018 року Державного закладу - відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москва і Московській області про те, що у відповідь на ваш запит організацією ОАО «Автокомбінат-23» (рег. № НОМЕР_1 ) надано довідку про заробітну плату № 103 від 27.11.2018 року на ОСОБА_1 . В даній довідці в примітці вказано, що з усіх включених в довідку сум здійснено обчислення: за період до 01.01.1991 року - в Фонд соціального страхування повністю, в період з 01.01.1991 року по 31.12.2000 року в Пенсійний фонд по встановленим тарифам, з усіх включених в довідку сум за період після 01.01.2001 року здійснена виплата ЕСН в органи МНС по встановлених ставках (а.с. 64).
При цьому, слід зазначити, що відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 подав довідку № 103 за 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, для обчислення пенсії з метою врахування вказаної заробітної плати в довідці при призначенні йому пенсії.
Судом встановлено, що довідка №103 видана згідно з додатком 1 до цього Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбаченого пунктом 2.1 розділу ІІ.
Крім того, дані щодо заробітної плати вказані в довідці № 103 фактично підтверджені Державним закладом - відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по м. Москва і Московській області листом від 30.01.2019 року № 204/14-04-23/400 (а.с. 64).
На підставі встановлених обставин справи суд дійшов висновку про те, що Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області неправомірно відмовило у зарахуванні заробітної плати при призначенні пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ОАО «Автокомбінат - 23».
В той же час, вимога позивача про зобов'язання пенсійного органу виплачувати таку пенсію в подальшому до задоволення не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Аналіз норм Кодексу адміністративного судочинства свідчить про те, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Із наведених положень вбачається, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин.
З огляду на зазначене, оскільки Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює можливості захисту порушених прав та інтересів осіб на майбутнє, а судове рішення не повинно містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та про зобов'язання відповідача вчинити чи утриматись від вчинення певних дій на майбутнє, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснювати нарахування та виплату вказаної пенсії у подальшому є передчасними та задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким що підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволення позовних вимог. Відтак, підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 528,60 грн, що пропорційно становить 75 відсотків задоволених позовних вимог від загального розміру сплаченого судового збору, згідно з квитанцією № 0.0.1347443258.1 від 09.05.2019 року (а.с.3).
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області щодо відмови у зарахуванні заробітної плати, отриманої у "Автокомбінат - 23" у період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року на підставі довідки про заробітну плату № 103 від 27.07.2018 року.
Зобов'язати Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області здійснити ОСОБА_1 з 31.07.2018 року перерахунок пенсії з врахуванням заробітної плати отриманої у "Автокомбінат - 23" у період з 01.01.1995 року по 31.12.1999 року на підставі довідки про заробітну плату № 103 від 27.07.2018 року.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Надвірнянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), АДРЕСА_1 , 78454;
Надвірнське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області: (код ЄДРПОУ 40386749) вул. майдан Шевченка, 3, м. Надвірна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78400.
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.