14 червня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1003/19
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати неправочинними дії відповідача щодо зменшення йому розміру пенсії за віком із суми 3020,90 грн., яка була встановлена розпорядженням №198949 від 29.11.2016 р. і виплачувалась йому в листопаді-грудні 2016 року та січні 2017 року, до суми 2992,45 грн. встановленої розпорядженням №198949 від 06.02.2017 р. ;
- скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №198949 від 06.02.2017 р. про зменшення йому розміру пенсії до суми 2992,45 грн. на місяць як самочинне, незаконне та нікчемне;
- стягнути з відповідача на його користь суму недоплаченої йому пенсії за період з лютого 2017 року по день винесення рішення по цьому позову.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що в порядку досудової підготовки до розгляду в Кіровоградському окружному адміністративному суді справи №340/649/19, 19.04.2019 року він ознайомився в Головному управління Пенсійного фонду України із матеріалами своєї пенсійної справи №198949. В матеріалах пенсійної справи він виявив розпорядження №198949 від 06.02.2017 року яким відповідач, самочинно та без його відома зменшив розмір його пенсії за віком із суми 3020,90 грн. на місяць, яка була йому призначена розпорядженням відповідача №198949 від 29.11.2016 року, до суми 2992,45 грн. на місяць. Свої дії відповідач пояснює тим, що, начебто, в 2017 році вищі органи керівництва відповідача надали відповідачу нову, “підкоректовану” комп'ютерну програму для розрахунку пенсій і по цій програмі йому, начебто, нарахована вже зменшена пенсія в сумі 2992,45 грн. на місяць. Позивач вважає, що дії відповідача щодо самочинного зменшення йому розміру пенсії за віком неправочинними, оскільки вихідні дані при нарахуванні суми пенсії в розмірі 3020,90 грн. повністю співпадають із вихідними даними при нарахуванні йому зменшеної пенсії в розмірі 2992,45 грн., а брак в новій комп'ютерній програмі, яку відповідач отримав в січні 2017 року, не є законною підставою для самочинного зменшення йому розміру пенсії без його згоди. Позивач вказує, що якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри нових пенсій пенсіонерів є нижчими ніж розміри попередніх пенсій, за пенсіонерами зберігається розміри раніше призначених пенсій, а тому дії відповідача від 06.02.2017 року щодо самочинного зменшення йому розміру пенсії за віком із суми 3020,90 грн. до суми 2992,45 грн. є неправочинними, а Розпорядження 198949 від 06.02.2017 року є завідомо незаконним і підлягає скасуванню. Також позивачем подано заперечення на відзив (а.с.206-208).
У встановлений судом строк відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву (а.с.13-14), в якому останній просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Згідно аб.4 ст.42 Закону розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. На виконання норм частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" прийнято постанову Кабінету Міністрів України “Про питання проведення індексації пенсій у 2019 році” від 20.02.2019 за №124. Відповідно до Постанови перерахунок проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 у разі, коли розмір підвищення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного у цьому пункті, не досягає 100 гривень, встановлюється доплата до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. При цьому позивачем не враховано, що з 01.10.2017 року розмір пенсії склав 2556,89 грн., сума доплати до старого основного розміру склала 435,56 грн. Сума до виплати з 01.10.2017 року 2992,45 грн. Відповідно до ст. 43 Закону пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати,(доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. До 01.10.2017 року позивачу розрахунок пенсії здійснювався за коефіцієнтом страхового стажу 1,35%, після набрання чинності ч.43 Закону, для розрахунку пенсії використано величину оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. В зв'язку з чим у позивача зменшився розмір пенсії до 2556,89 грн., і йому продовжували виплату в розмірі, який був до -1.10.2017 року - 2992,45 грн. Згідно абз.1 п. 2 Постанови середня заробітна плата збільшується на 1,17 % 3764,40x1,17 = 4404,35 грн. Збільшена на 1,17 середня заробітна плата (4404,35 грн.) множиться на коефіцієнт заробітної плати особи ( цей коефіцієнт у кожного індивідуальний і залежить виключно від отримуваної особою протягом трудової діяльності заробітної плати). Одержана заробітна плата множиться на коефіцієнт страхового стажу; вартість величини оцінки одного року страхового стажу складає 1% (коефіцієнт стажу також у кожного індивідуальний і залежить від кількості відпрацьованих років). Середньомісячний заробіток - 8691,89 грн. до проведення перерахунку пенсії за Постановою - 8691,89x1,17 = 10169,51 грн., середньомісячний заробіток - 10169,51 грн. Після проведення перерахунку пенсії за Постановою, стаж позивача 29 років 5 місяців 3 дні. Коефіцієнт стажу - 0,29417, 10169,51x0,29417 = 2991,56 грн. При цьому розмір пенсії позивача був 2556,89 грн. та доплата 435,56 грн. 2556,89+435,56=2992,45 грн. 2992,45-2991,56 = 0,89 грн. З 01.03.2019 року розмір пенсії позивача становить 2991,56 грн. та сума доплати до старого основного розміру склала (на 01.10.2017) 0,89 грн. Правомірність дій Головного управління підтверджуються рішеннями №935250198949 від 09.08.2018 року, від 23.02.2019 р. Враховуючи вищезазначене, відповідач вважає, що не порушував прав позивача і правових підстав для задоволення позову немає. Також позивач не врахував факт виплати йому щомісяця суми саме 3020,90 грн., ніякої різниця для доплати яку вимагає позивач не існує, так як всі нараховані суми виплачені позивачу. Адже в зв'язку з змінами в законодавстві на виконання вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції, яка набрала чинності з 01.10.2017 року розмір пенсії позивача зменшився, як уже зазначалося, при цьому виплати пенсії здійснювалися в розмірі 2992,45 грн. Позивачу з 21.11.2016 року за розпорядженням №198949 від 06.02.2017 року проведено перерахунок пенсії, внаслідок чого розмір пенсії склав 2992,45 грн. При попередньому перерахунку, виникла переплата пенсії з грудня 2016 року в сумі 28,45 грн. загальна сума переплати за період грудень 2016 року по лютий 2017 року становить 28,45 х 3 = 94,84 грн. Дана сума не утримувалася, як сума переплати. Відповідно до отриманого листа Державного підприємства “Інформаційно - обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України” від 01.02.2017 №676, було направлено перелік доробок за версією 17.01 від 31.01.2017 року. До даного листа були надані перелік пенсійних справ по яких було допущено помилки в зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ-W, серед яких і пенсійна справа ОСОБА_1 Технічна помилка була усунута завдяки доробці ПТК “Контроль призначення” (версія 17.01 від 31.01.2017), за наслідками виправлення технічної помилки розмір пенсії позивача було встановлено на рівні 2992,45 грн., про що зазначено в додатку до листа. За наслідками отриманої доробки програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ-W, Головним управлінням видано розпорядження №198949 від 06.02.2017 року про встановлення розміру пенсії з 21.11.2016 року в сумі 2992,45 грн. Головне управління не може погодитися з позицією позивача, що пенсія має залишатися на рівні 3020,90 грн, так як в програмному забезпеченні була допущена помилка при розробці програми і програма запрацювала некоректно, розробниками було доопрацьоване програмне забезпечення і виправлено технічну помилку. В зв'язку з чим, розмір пенсії позивача складає з 21.11.2016 - 2992,45 грн., про що зазначено в додатку до листа №676 від 01.02.2017 р. Також відповідач вказує, що позивачем по справі не враховано норму, яка міститься в п.4-3 розділу 15 Прикінцевих положень Закону, згідно якої пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% в програмному забезпеченні. Крім того, зазначав, що позовні вимоги ОСОБА_1 стосуються періоду з 21.11.2016, що, враховуючи дату звернення до суду, виходить за межі шестимісячного строку звернення до суду. За таких умов наявні підстави для застосування положень статей 122 КАС України.
Так, позивачем 08.05.2019 подано до суду заперечення на відзив, в яких позивач просить перевести розгляд справи із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, а також викликати в судове засідання в якості свідка спеціаліста із державних контролюючих органів, який є фахівцем по нарахуванню пенсій (а.с.206-207).
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно ч.4 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також ч.4 ст.12 КАС України передбачений аналогічний перелік справ у спорах, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Доказів віднесення даної справи до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, перелік яких встановлено ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України, заявником суду не надано.
Таким чином, враховуючи положення ст.ст.257, 260, 263 КАС України, а також з огляду на категорію та складність даної справи, суд дійшов висновку про залишення клопотання про розгляд даної адміністративної справи за правилами загального позовного провадження без задоволення, у зв'язку з його необґрунтованістю, та вважає за доцільне розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, з 14.09.2006 р. отримував пенсію по інвалідності, а з 21.11.2016 р. отримує пенсію за віком на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (а.с.19-26, 155, 164-165).
З матеріалів справи вбачається, що позивачу з 21.11.2016 р. за Розпорядженням №198949 від 29.11.2016 р. призначено пенсію за віком в розмірі 3020,90 грн. (а.с.155).
Відповідно до розпорядження №198949 від 06.02.2017 р. проведено перерахунок пенсії, в наслідок чого розмір пенсії склав 2992,45 грн. (а.с.172).
Позивач вважає, що якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри нових пенсій пенсіонерів є нижчими ніж розміри попередніх пенсій, за пенсіонерами зберігаються розміри раніше призначених пенсій, тому дії відповідача щодо зменшення його розміру пенсії за віком із суми 3020,90 грн. до 2992,45 грн. є неправочинними, а Розпорядження №198949 від 06.02.2017 р. є незаконним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись із зазначеними діями та рішенням суб'єкта владних повноважень при перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно ч.1 ст.9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (ч.1 ст.10 Закону №1058-ІV).
Частиною першою статті 27 Закону України № 1058-ІV визначено, що розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно ч.1 ст.25 Закону №1058-ІV, коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою: Кс = (См* ОСОБА_2 )/100%*12; Кс - коефіцієнт страхового стажу; См - сума місяців страхового стажу; Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхування - 1,08 %.
Відповідно до статті 40 Закону №1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за попередній рік для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяці попереднього року з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де: Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи; Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), визначається за формулою: Зв = З + Зд, де: Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу); З - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зд - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, розрахована виходячи із передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону доплати, за місяць, за який визначається коефіцієнт заробітної плати (доходу), і яка визначається за формулою: Зд = Д /Т х 100 %, де ОСОБА_3 - сума доплати, здійснена відповідно до частини третьої статті 24 цього Закону; Т - розмір страхового внеску до солідарної системи у відповідному місяці.
У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).
Так, судом встановлено, що розпорядженням №198949 від 29.11.2016 р. позивачу призначено пенсію за віком в розмірі 3020,90 грн., яка розрахована відповідно до ст.27 Закону №1058-ІV: П = Зп х Кс = 7606,82 х 0,39713 = 3020,9 грн.
Розпорядженням №198949 від 06.02.2017 року позивачу проведено перерахунок пенсії за віком, внаслідок чого розмір пенсії з 21.11.2016 склав 2992,45 грн., П = Зп х Кс = 7535,19 х 0,39713 = 2992,45 грн.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву посилається на те, що відповідно до листа Державного підприємства “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України” від 01.02.2017 №676, було направлено перелік доробок за версією 17.01 від 31.01.2017 року. До даного листа були надані перелік пенсійних справ по яких було допущено технічні помилки в зв'язку з некоректною роботою програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ-W, та неправильно визначено розмір пенсії, серед яких і пенсійна справа ОСОБА_1 Технічна помилка була усунута завдяки доробці ПТК “Контроль призначення” (версія 17.01 від 31.01.2017), за наслідками виправлення технічної помилки розмір пенсії позивача було встановлено на рівні 2992,45 грн., про що зазначено в додатку до листа (а.с.17-18). Внаслідок попереднього перерахунку виникла переплата пенсії з грудня 2016 р. в сумі 28,45 грн., загальна сума переплати за період грудень 2016 по лютий 2017 становить 94,84 грн. (а.с.178). При цьому, дана сума не утримувалася із позивача.
До того ж, відповідач в письмових поясненнях зазначав, що саме через допущену рахункову помилку при опрацюванні пенсійної справи позивача, внаслідок збою в системі АСОПД/КОМТЕХ, сталася помилка програмного забезпечення, яка призвела до визначення позивачу середньомісячної заробітної плати в розмірі 7606,82 грн. (3263,44 грн. х 2,33092) за рахунок збільшення оптимізації та визначення індивідуального коефіцієнту для обчислення пенсії - 2,33902. Після усунення вказаних недоліків та виправлення технічної помилки проведено розрахунок пенсії з тих самих показників та індивідуальний коефіцієнт для обчислення пенсії склав - 2,30897. Тому розмір заробітної плати склав 7535,19 грн. (3263,44 х 2,30897), де 3264,33 - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2013-2014 року; 2,30897 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати (а.с.227-229).
Так, суд погоджується з наведеними доводами відповідача та зазначає, що фактично перерахунку пенсії позивача розпорядженням від 06.02.2017 року у розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 №1058-IV не відбулося, а лише під час призначення пенсії 29.11.2016 відбувся збій програми та допущена арифметична помилка.
Щодо посилання у заявах по суті справи як позивача так і відповідача на неправомірність винесення рішень №935250198949 від 09.08.2018 та від 23.02.2019, судом не приймаються до уваги, оскільки не є предметом спору у даній справі та оцінка вказаним рішенням буде надана судом при розгляді справ №№340/649/19 та №340/904/19.
Також судом не береться до уваги посилання позивача в заяві від 20.05.2019 щодо неправильного розрахунку відповідачем його страхового стажу, оскільки доказів звернення з такими вимогами як до відповідача так і до суду позивачем не надано. До того ж, як зазначає сам позивач, що розрахунок суми його пенсії, здійснений 29.11.2016, як вихідні дані, визначено правильно та не суперечать усім наступним вихідним даним щодо подальших перерахунків його пенсії.
Крім того, суд зазначає, що згідно частини першої статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював свою позицію щодо обмеження (звуження) соціальних прав та гарантій державами - учасницями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, в Рішенні від 03 червня 2014 року (Заява № 43331/12, справа “Великода ОСОБА_4 . Н. проти України”) Європейський суд з прав людини зауважив на змінюваності законодавства про соціальне забезпечення, а також наголосив на тому, що положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції не встановлює жодних обмежень свободи Договірних держав вирішувати, запроваджувати чи ні будь-які форми системи соціального забезпечення та не гарантує як таке право на будь-які соціальні виплати у певному розмірі.
Водночас, при розв'язанні спірних правовідносин судовою колегією також враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 р., в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.
Аналогічний правовий підхід Європейським судом з прав людини застосований й в рішеннях від 09.10.1979 р. у справі «Ейрі проти Ірландії» та від 12.10.2004 р. у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії», в якому Суд зазначив, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового, і такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат.
Відтак, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
За встановлених обставин суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Законами України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.06.2003 р. №1058-IV, відтак, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Судові витрати сторонами не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ: 20632802) про визнання протиправними дій та скасування рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. Кармазина