06 червня 2019 року Справа № 915/1297/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01011 (код ЄДРПОУ 24584661)
в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Столиця”, вул. Філатова, 10-А, офіс 3/49, Печерський район, м. Київ, 01042 (код ЄДРПОУ 33300207)
фактична адреса: вул. Здолбунівська, 3, офіс 57, м. Київ, 02081
про стягнення коштів в розмірі 464, 26 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Тучкова Ю.В., довіреність № 659 від 30.05.2019 року;
від відповідача: не з'явився.
До господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Столиця” пені у розмірі 464, 26 грн.
І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 08.05.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні на 06.06.2019 року.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 06.06.2019 року не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 42). Причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
В судовому засіданні 06.06.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.
Заяви та клопотання відсутні.
ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.
1. Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що предметом спору є вимога про стягнення грошової заборгованості. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору на постачання товару № 53-123-01-19-05058 від 30.01.2019 року, а саме: зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, внаслідок чого позивачем нараховано відповідачу пеню. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 ГК України, ст. 530, 611 ЦК України та умовами договору.
05.06.2019 року до господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 9420/19 від 05.06.2019 року).
Докази направлення 04.06.2019 року копії відповіді на відзив з додатками на адресу відповідача долучено до відповіді на відзив. Відповідь на відзив подано у встановлений судом строк. Відповідь на відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду.
2. Правова позиція (заперечення) відповідача.
29.05.2019 року до господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 8928/19 від 29.05.2019 року). Докази направлення 04.04.2019 року копії відзиву з додатками на адресу позивача долучено до відзиву. Відзив подано у встановлений судом строк. Відзив долучено судом до матеріалів справи та прийнято судом до розгляду.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначає:
- до відповідальності не може бути притягнута особа за відсутності її вини;
- фактичне прострочення виконання зобов'язання з поставки товару складає 1 день, оскільки 16.02.2019 року та 17.02.2019 року є відхідними, а постачання відбулося 18.02.2019 року у понеділок;
- позивачем не дотримано обов'язкового претензійного порядку вирішення суперечок, оскільки претензія, яка надсилалась на адресу відповідача, підписана невідомою особою В.А. Богатчук. Відповідач вважає, що особа, яка надсилає кореспонденцію, має подбати про те, щоб фізична особа, що підписує офіційний документ, мала всі необхідні повноваження для його підписання, а у контрагента не виникло жодних сумнівів з приводу правомочності підписанта;
- відповідач зазначає, що відсутні підстави вважати, що за захистом прав та інтересів ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» звернулась особа, яка має необхідний обсяг повноважень.
ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.
Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.
30.01.2019 року між ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (покупець) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція” та ТзОВ «Торгівельна Столиця» (постачальник) було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-19-05058 (арк. 11-16).
Відповідно до п. 12.1 Договору договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами та скріплення печаткою.
Відповідно до п. 12.2 Договору дія терміну цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 12.1 цього договору, та закінчується 31.12.2020 року.
До договору сторонами укладено специфікацію № 1 (арк. 17-18).
Договір та специфікація підписані та скріплені печатками сторін.
Умовами договору сторони передбачили наступне.
Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар - код СРV 44830000-7 по ДК 021:2015 - Мастики, шпаклівки, замазки та розчинники (шпаклівка, розчинник), (далі товар), у кількості, асортименті і цінам, зазначеним у специфікації № 1 (Додаток до договору № 1), що є невід'ємною частиною цього договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2018 року.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі РгоZогго, до 15.02.2019 р. на умовах:
- DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП «Складське господарство», або ВП ЮУ АЕС відповідно до Правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
Відповідно до п. 2.1 Договору загальна вартість товару складає 193 444, 30 грн., крім того ПДВ 20% 38 688, 86 грн. Загальна сума договору 232 133, 16 грн.
Відповідно до п. 3.3 Договору датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно до п. 11.3.1 Договору постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 8.3 Договору у разі незадоволення претензії або не отримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійному порядку, спір вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства.
Судом встановлено, що на виконання умов договору відповідачем поставлено позивачу товар на загальну суму 232 133, 16 грн., що підтверджується видатковою накладною № ТС00000118 від 18.02.2019 року (арк. 19).
Судом встановлено, що товар за вказаною видатковою накладною на суму 232 133, 16 грн. відповідачем було поставлено позивачу з порушенням строків, передбачених п. 3.1 Договору.
15.03.2019 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 32/4428, в якій позивач просив відповідача перерахувати протягом 10-ти банківських днів штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань у сумі 464, 26 грн. (арк. 20-21). Факт отримання 21.03.2019 року претензії № 32/4428 від 15.03.2019 року підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. 22-23).
Доказів направлення відповідачем позивачу відповіді (відгуку) на вищевказану претензію суду не подано. Спір між сторонами в претензійному порядку не врегульовано.
Зазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.
На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до п. 4.1 Договору у разі порушення зобов'язань за договором, а саме за порушення термінів постачання товару, які передбачені даним договором, «постачальник» зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого товару у зазначений термін за кожний день прострочення. Крім того, у разі прострочення постачання понад 30 календарних днів постачальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару.
Перевіривши розрахунок розміру пені за порушення терміну постачання товару, судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування пені в сумі 464, 26 грн. за період з 16.02.2019 року по 17.02.2019 року. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені зазначено у позовній заяві (арк. справи 5). Отже, вимога про стягнення пені в сумі 464, 26 грн. є обґрунтованою та підставною.
Щодо заперечень відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідачем не доведено відсутність його вини, а навпаки в матеріалах справи містяться докази порушення відповідачем умов договору поставки.
Щодо періоду нарахування та заперечень відповідача стосовно того, що прострочення виконання зобов'язання з поставки товару складає 1 день, оскільки 16.02.2019 року та 17.02.2019 року є вихідними, то слід зазначити наступне.
Відповідно до п. 3.1 Договору постачання здійснюється з дати публікації договору в системі РгоZогго, до 15.02.2019 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що якщо саме останній день строку припадає на вихідний, то днем закінчення строку є перший за ним робочий день. В спірному випадку останнім днем строку є 15.02.2019 року (закінчення строку на поставку товару). В свою чергу, 16.02.2019 року є початком строку порушення зобов'язання та нарахування пені. Початок нарахування штрафних санкцій не залежить від вихідного дня.
Судом також перевірено та встановлено, що 15.02.2019 (тобто останній день строку для поставки) припадає на робочий день. Отже, строк нарахування штрафних санкцій правомірно почато з наступного дня (16 числа).
Щодо заперечень відповідача стосовно підписання претензії невідомою особою « ОСОБА_1 . ОСОБА_2 . Богатчук», то суд зазначає наступне.
Довіреністю № 566 від 26.04.2016 року ДП «НАЕК «Енергоатом» в особі генерального директора ВП «Южно-Українська АЕС» Лісніченка В.А. уповноважено заступника генерального директора ВП «Южно-Українська АЕС» Богатчука Володимира Анатолійовича, зокрема, представляти інтереси ДП «НАЕК «Енергоатом» у державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних та дозвільних органах на підприємствах, в установах, організаціях, судах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами з питань, що пов'язані з діяльністю ВП «Южно-Українська АЕС» та структурних підрозділів, які входять до сфери його управління, в тому числі в центральному органі виконавчої влади, що утворений для реалізації державної політики у сфері державної митної справи при митному оформленні вантажів (арк. 79-81).
Наказом № 341 від 13.03.2019 року Міненерговугілля України ДП «НАЕК «Енергоатом» ВП «Южно-Українська АЕС» призначено заступника генерального директора з якості та управління Богатчука Володимира Анатолійовича виконуючим обов'язки генерального директора з 14.03.2019 року по 15.03.2019 року. Наказ відписано генеральним директором Лісніченко В.А. (арк. 82-83).
Отже, претензія № 32/4428 від 15.03.2019 року підписана виконуючим обов'язки Генерального Директора ВП ЮУ АЕС В.А. Богатчуком на підставі довіреності № 566 від 26.04.2016 року, тобто повноважною особою.
Щодо посилання відповідача на процесуальну правосуб'єктність позивача (обсяг повноважень підписанта позовної заяви), то суд зазначає наступне.
Стороною договору № 53-123-01-19-05058 від 30.01.2019 року є Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «ЕНЕРГОАТОМ». Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі було відкрито судом за позовною заявою Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція».
Позовна заява підписана генеральним директором ВП «Южно-Українська атомна електрична станція» Лісніченко В.А.
Відповідно до Положення про відокремлений підрозділ «Южно-Українська атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ПЛ-П.3.10.027-15, затверджененого президентом ДП «НАЕК «Енергоатом» Ю.О. Недашковським 18.11.2015 року, генеральним директором ВП «Южно-Українська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом» є В.А. Лісніченко (арк. 61-78).
Відповідно до п. 2.1 Положення відокремлений підрозділ не має статусу юридичної особи, здійснює свою діяльність від імені компанії на підставі чинного законодавства України, виконує частину функцій компанії та користується правами, які надані йому Статутом ДП «НАЕК «Енергоатом», цим положенням та іншими організаційно-розпорядчими документами компанії.
Відповідно до п. 2.3 Положення для забезпечення виробничо-господарської діяльності відокремлений підрозділ в особі генерального директора та інших уповноважених посадових осіб здійснює від імені Компанії закупівлю товарів, робіт і послуг та укладає договори (контракти) в межах повноважень, визначених довіреностями.
Відповідно до п. 2.4 Положення компанія делегує керівнику відокремленого підрозділу право представляти її інтереси в органах державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органах, судах, у відносинах з підприємствами, установами, організаціями будь-якої форми власності, самозайнятими особами, з іншими юридичними і фізичними особами, в межах діяльності відокремленого підрозділу.
Відповідно до п. 2.5 Положення представництво здійснюється генеральним директором відокремленого підрозділу на підставі довіреності, виданої компанією в особі президента, та іншими посадовими особами відокремленого підрозділу в межах повноважень, визначених відповідними довіреностями, в яких визначаються обсяг повноважень щодо здійснення юридичних дій (правочинів) від імені компанії та межі управління майном, яким наділений відокремлений підрозділ.
Відповідно до п. 4.1 Положення керівником відокремленого підрозділу є генеральний директор ВП ЮУАЕС (далі - генеральний директор), який управляє відокремленим підрозділом у межах повноважень, наданих йому статутом компанії, цим Положенням, довіреністю ДП «НАЕК «Енергоатом», виробничими та організаційно-розпорядчими документами Компанії.
Відповідно дот п. 4.4 Положення посадові обов'язки і повноваження генерального директора щодо управління відокремленим підрозділом визначаються посадовою інструкцією, яка затверджується президентом ДП «НАЕК «Енергоатом», та довіреністю, виданою президентом ДП «НАЕК «Енергоатом».
До позовної заяви долучено копію довіреності № 399 від 22.03.2016 року (строк дії до 01.06.2019 року), а також під час розгляду справи долучено копію довіреності № 824 від 22.05.2019 року (строк дії до 01.06.2022 року) , відповідно до яких ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» уповноважує генерального директора ВП «Южно-Українська атомна електрична станція» Лісніченко Володимира Анатолійовича, зокрема, представляти інтереси ДП «НАЕК «Енергоатом» у державних органах, органах місцевого самоврядування, правоохоронних та дозвільних органах, на підприємствах, в установах, організаціях, судах, у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами з питань, що пов'язані з діяльністю ВП «Южно-Українська АЕС» та структурних підрозділів, які входять до сфери його управління, в тому числі в центральному органі виконавчої влади, що утворений для реалізації державної політики у сфері державної митної справи при митному оформленні вантажів (арк. 85-88).
Отже, за захистом прав та інтересів ДП «НАЕК «Енергоатом» звернувся ВП «Южно-Українська АЕС» з необхідним обсягом повноважень. Позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати, з вказівкою посадового становища підписанта.
VІ. ВИСНОВКИ СУДУ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку. Правовідносини між сторонами у даній справі регулюються договором поставки, який в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання. Умовами договору встановлено чіткі строки поставки товару. Проте, відповідач поставку товару здійснив з порушенням встановлених договором строків. За порушення виконання зобов'язання, а саме строків поставки товару, чинним законодавством та умовами договору передбачено нарахування пені. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
VІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Судовий збір в розмірі 1 921 грн. згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна Столиця”, вул. Філатова, 10-А, офіс 3/49, Печерський район, м. Київ, 01042; фактична адреса вул. Здолбунівська, 3, офіс 57, м. Київ, 02081 (код ЄДРПОУ 33300207) на користь позивача Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01011 (код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу “Южно-Українська атомна електрична станція”, промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001 (код ЄДРПОУ 20915546):
- 464, 26 грн. (чотириста шістдесят чотири грн. 26 коп.) - пені;
- 1 921, 00 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.06.2019 року.
Суддя Е.М. Олейняш