Рішення від 04.06.2019 по справі 910/1563/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2019Справа № 910/1563/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., при секретарі судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний

альянс"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету

України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс"

про визнання недійсним розпорядження

Представники:

від позивача: Легостаєва О.В.

від відповідача: Тацишина О.П.

від третьої особи: Ясінська Ж.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Північно-Український будівельний альянс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним розпорядження.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розпорядження Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/65-рп/к від 25.10.2018 по справі № 122/60/65-рп/к.18 прийнято відповідачем з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з перевищенням повноважень, зважаючи на що позивач просить суд визнати зазначене розпорядження недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2019 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом зазначення даних щодо місцезнаходження та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - саме Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

26.02.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції.

Зважаючи на наведені імперативні приписи пункту 5 ч. 4 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України, дана справа підлягає розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

У вирішенні відповідного питання щодо наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд з'ясовує, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Оскільки позов обґрунтовано неправомірністю прийняття відповідачем розпорядження щодо початку розгляду справи за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Північно-український будівельний альянс" порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, спір у даній справі може зачіпати права та обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс".

Враховуючи, що будуть досліджуватися обставини, що можуть вплинути на права і обов'язки Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс", суд дійшов висновку щодо необхідності залучення вказаної особи до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2019 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі, справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 02.04.2019, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецбуд-Плюс".

26.03.2019 до відділу діловодства суду від Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшов відзив на позов.

У підготовче засідання 02.04.2019 з'явились представники сторін та третьої особи.

Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 14.05.2019.

11.05.2019 до відділу діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, а також клопотання про заміну неналежного відповідача, відповідно до якого позивач просив суд замінити у справі відповідача - Адміністративну колегію Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на належного відповідача - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

13.05.2019 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшли пояснення щодо позову.

14.05.2019 до відділу діловодства суду від відповідача надійшли додаткові документи.

У підготовче засідання 14.05.2019 з'явився представник відповідача. Представники позивача та третьої особи у підготовче засідання не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

За змістом ст. 48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 суд ухвалив: замінити неналежного відповідача - Адміністративну колегію Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на належного відповідача - Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (ідентифікаційний код: 21602826).

Разом з тим, у підготовчому засіданні було оголошено перерву до 28.05.2019.

У підготовче засідання 28.05.2019 з'явилися представники сторін та третьої особи.

У підготовчому засіданні 28.05.2019 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.06.2019.

04.06.2019 до відділу діловодства суду від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості представника взяти участь у судовому засіданні.

У судове засідання 04.06.2019 з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи.

Розглянувши клопотання третьої особи, судом відмовлено в його задоволенні з огляду на те, що представник третьої особи присутній у судовому засіданні.

У судовому засіданні 04.06.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

До того ж відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Стаття 3 зазначеного Закону до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі.

Судом встановлено, що 25.10.2018 Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (далі - відділення, відповідач) прийнято розпорядження про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції № 60/65-рп/к у справі № 122/60/65-рп/к.18, яким розпочато розгляд справи за ознаками вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецбуд-Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Північно-український будівельний альянс» порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п.4 ч.2 ст.6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів під час участі у процедурах закупівель: «Роботи по об'єкту «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України за адресою: вул. Амосова, 6 в Солом'янському районі м. Києва» ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013 (Код ДК 021-2015:45210000-2 Будівництво будівель) (в тому числі поставка та монтаж обладнання), яка проводилась державною установою «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України у системі електронних державних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівлі - UA-2018-03-30-001511-а; «Реконструкція з прибудовою будівель і споруд гімназії №59 імені О.М. Бойченка, вул. Велика Китаївська, 85 в Голосіївському районі м. Києва», яка проводилась Комунальним підприємством капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосіїво-будінвест» у системі електронних державних закупівель «Prozorro», ідентифікатор закупівлі - UA-2018-05-03-001651-b.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що розпорядження Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/65-рп/к від 25.10.2018 по справі № 122/60/65-рп/к.18 прийнято відповідачем з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а також з перевищенням повноважень, зважаючи на що позивач просить суд визнати зазначене розпорядження недійсним.

Позивач зокрема зазначає, що 10 вересня 2018 року від Голови Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України позивач отримав вимогу № 60-02/2955 від 07 вересня 2018 року, яка була направлена позивачу в рамках здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції під час здійснення процедури закупівлі «Реконструкція транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана у Солом'янському та Шевченківському районах м. Києва (ДСТУ Б.Д.1.1- 1:2013) (45000000-7 Будівельні роботи та поточний ремонт) (генпідрядні роботи)», яка проводилась комунальним підприємством «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» у 2018 році.»; дослідженням щодо участі товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» у процедурі закупівлі «Роботи по об'єкту «Будівництво лікувально-реабілітаційного корпусу ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» за адресою: вул. Амосова, 6 в Солом'янському районі міста Києва» ДСТУ Б.Д.1.1-1.2013 (Код ДК 021-2015:45210000-2 Будівництво будівель) (в тому числі поставка та монтаж обладнання)», яка проводилась державною установою «Національний інститут серцево- судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної Академії медичних наук України» за допомогою системи електронних державних закупівель «Prozorro»; дослідження щодо участі товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧНО -УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС» у процедурі закупівлі «Реконструкція з прибудовою будівель і споруд гімназії № 59 імені О.М. Бойченка, вул. Велика Китаївська, 85 в Голосіївському районі м. Києва», яка проводилась комунальним підприємством капітального будівництва, реконструкції та інвестицій «Голосіїво-будінвест» за допомогою системи електронних державних закупівель «Prozorro».

При цьому, позивач зазначає про неможливість направлення вимог головою територіального відділення Антимонопольного комітету України поза межами розгляду справи чи заяви, а також вказує на порушення юрисдикційної приналежності розгляду справи та здійснення контролю у сфері публічних закупівель між органами Антимонопольного комітету України, оскільки ні голова, ні адміністративна колегія територіального відділення Антимонопольного комітету України не наділені повноваженнями щодо здійснення державного контролю у сфері публічних закупівель.

Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на те, що в у прийнятті спірного розпорядження відповідач діяв у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом.

Третя особа підтримує позицію позивача по справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Щодо тверджень позивача, що направлення вимоги про надання інформації Комітетом було здійснено неправомірно, з порушенням конституційних принципів діяльності державних органів та здійснення підприємницької діяльності суб'єктами господарювання, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині:

1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій;

3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції;

4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції;

5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель;

6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства. Повноваження територіального відділення Антимонопольного комітету України не можуть виходити за межі повноважень Антимонопольного комітету України, визначених законом. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України очолює голова територіального відділення. Голова територіального відділення та його заступник призначаються та звільняються Головою Антимонопольного комітету України. Заступник голови територіального відділення призначається та звільняється Головою Комітету за поданням голови територіального відділення. Територіальне відділення Антимонопольного комітету України підконтрольне та підзвітне Антимонопольному комітету України.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України 23.02.2001 N 32-р, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 2001 року за N 291/5482 (зі змінами) (надалі - Положення), територіальне відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відділення) є органом у системі органів Антимонопольного комітету України (надалі - Комітет), утвореним для реалізації завдань, покладених на Комітет Законом України "Про Антимонопольний комітет України", іншими актами законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до пункту 2 Положення основним завданням відділення є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; контролю за узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Відповідно до пункту 3 Положення у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має такі повноваження:

У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції відділення має зокрема такі повноваження:

- розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами;

- при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

У сфері здійснення контролю за узгодженими діями відділення має зокрема такі повноваження: при розгляді заяв і справ про узгоджені дії, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту 8 Положення голова відділення під час реалізації завдань, покладених на відділення, має такі повноваження:

проводити, організовувати розслідування за заявами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами про надання дозволу, попередніх висновків стосовно узгоджених дій, що підвідомчі адміністративним колегіям територіального відділення, а за дорученням Голови чи органів Комітету - розслідування за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, дослідження за заявами і справами про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, підвідомчими цим органам;

при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

Відповідно до пункту 5 статті 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» голова територіального відділення Антимонопольного комітету України, зокрема, має такі повноваження: при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Таким чином, право органу комітету, голови територіального відділення Комітету запитувати (вимагати) інформацію реалізується у зв'язку з виконанням завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, його територіальні відділення, зокрема щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції. При цьому, законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи органів Антимонопольного комітету України мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб.

При цьому, законність відповідних повноважень у органів Антимонопольного комітету України щодо витребування інформації з метою проведення дослідження процедур закупівлі підтверджується висновками Верховного Суду у постановах від 13.03.2018 у справі № 910/2370/17, від 17.04.2018 у справі № 917/637/17.

Отже, повноваження голови відділення, визначені статтею 17 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та пунктом 8 Положення про територіальне відділення щодо направлення вимог суб'єктам господарювання в інших передбачених законом випадках, надані останньому для організації та забезпечення виконання завдань і функцій, покладених на територіальне відділення та його адміністративні колегії.

Між тим, законодавство про захист економічної конкуренції не ставить у залежність від наявності або відсутності заяви про порушення, прийняття розпорядження, тощо право голови територіального відділення Комітету вимагати у суб'єктів господарювання інформацію, у тому числі з обмеженим доступом.

У свою чергу, законодавство про захист економічної конкуренції не містить вичерпного переліку випадків, за яких уповноважені особи органів Комітету мають право вимагати відповідну інформацію у суб'єктів господарювання та інших осіб, з огляду на що суд доходить висновку, що направлення вимог голови територіального відділення Антимонопольного комітету України допускається також поза межами розгляду заяви або справи, або поза межами дослідження ринків, або поза межами реалізацією Антимонопольним комітетом України конкурентної політики.

Таким чином, направлення вимоги голови відділення про надання інформації є законними діями, які слугують засобом контролю та збору відділенням необхідної інформації, з огляду на завдання органів Антимонопольного комітету України та функції із забезпечення діяльності головою роботи відділення.

Окрім того, позивач вказує на порушення юрисдикційної приналежності розгляду справи та здійснення контролю у сфері публічних закупівель між органами Антимонопольного комітету України.

Так, відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав та законних інтересів осіб, пов'язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює постійно діючу адміністративну колегію (колегії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" суб'єктом оскарження є фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи.

Доказів на підтвердження факту оскарження суб'єктами оскарження процедури електронних торгів суду не надано.

Свою чергу, одним із порушень законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до пункту 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.

Таким чином, відділенням, при виконанні покладених на нього Законом України "Про Антимонопольний комітет України" завдань, а саме здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель, здійснюється перевірка дій учасників (не замовників) під час їх участі у процедурі електронних торгів на предмет наявності або відсутності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

У свою чергу, статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі" регламентовано порядок оскарження процедури закупівлі, відповідно до якого скарга до органу оскарження подається суб'єктом оскарження.

З огляду на викладене, процедура утворення постійно діючої адміністративної колегії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та подальші її повноваження, визначені статтею 18 Закону України "Про публічні закупівлі", стосуються виключно правовідносин, які виникають з конкретного юридичного факту, а саме: порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб'єктів оскарження та подальше звернення ними зі скаргою до органу оскарження - Антимонопольного комітету України на рішення, дії чи бездіяльності замовника.

Натомість, згідно з частиною першою статті 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за: заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції; поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

З огляду на наведене, застосування положень Закону України "Про публічні закупівлі" в даному випадку є помилковим та таким, що не відповідає фактичним обставинам даної справи, оскільки предметом розгляду справи № 122/60/65-рп/к.18 відділенням є дослідження поведінки (дій) суб'єктів господарювання (учасників) під час їх участі у процедурі електронних торгів, зазначеної вище.

За таких обставин, оскільки при прийнятті оспорюваного розпорядження відділення діяло у межах своїх повноважень, у порядок та спосіб, встановлений законом, суд доходить висновку, що вимоги позивача про визнання недійсним розпорядження Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 60/65-рп/к від 25.10.2018 по справі № 122/60/65-рп/к.18 є необґрунтованими, у зв'язку із чим вказані позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст.ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 13.06.2019

Суддя Ю.В. Картавцева