Рішення від 14.06.2019 по справі 904/1506/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.06.2019м. ДніпроСправа № 904/1506/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г.

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш", м. Енергодар, Запорізька область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ", м. Дніпро

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 9 802,00 грн. за договором поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ" штрафні санкції у розмірі 9 802,00 грн. за договором поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 20/05/110 від 27.08.2018 року, а саме відповідачем було порушено строк поставки позивачу товару.

Розглянувши поданий позов, суд зазначає наступне.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно положень ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Виходячи із вказаних вище положень Господарського процесуального кодексу України та беручи до уваги ціну позову (9 802,00 грн.), яка не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто поданий позов відноситься до малозначних справ, а також незначну складність характеру спірних правовідносин та обсяг необхідних доказів, що не потребує проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

07.05.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2018 між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (далі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки № 20/05/110 (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору постачальник зобов'язується поставити в передбачені даним договором строки покупцю продукцію:

- поковка 115х180х146 ГОСТ 5632-72, 08Х18Н10Т, Гр. ІІІБ, ОСТ 108.109.01-79 в кількості 5 шт. на загальну суму 32 500,00 грн., граничний строк поставки до 01.11.2018;

- поковка 150х210х260 ГОСТ 5632-72, 08Х18Н10Т, Гр. ІІІБ, ОСТ 108.109.01-79 в кількості 1 шт. на загальну суму 13 333,33 грн., граничний строк поставки до 01.11.2018;

- поковка 225х310х380 ГОСТ 5632-72, 08Х18Н10Т, Гр. ІІІБ, ОСТ 108.109.01-79 в кількості 2 шт. на загальну суму 90 000,00 грн., граничний строк поставки до 01.11.2018, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказану продукцію.

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Правовідносини, що склалися між сторонами, є правовідносинами поставки, які регулюються нормами законодавства про поставку товару в тому числі параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 5.1. договору поставка продукції за цим договором здійснюється до 01.11.2018 партіями відповідно до заявок покупця, в яких зазначається номенклатура, кількість продукції, що постачається, та строки її поставки.

Постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції, вказаної в п. 1.1. цього договору, номенклатурі, строки та кількості, зазначені в заявці покупця (п. 5.5. договору).

Позивач направив відповідачу лист № 4390/14 від 19.09.2018, в якому просив останнього поставити вказану в п. 1.1. договору продукцію в строк до 05.10.2018.

Зазначений лист направлений згідно з умовами договору на електронну адресу відповідача, зазначену у договорі.

На виконання умов договору, відповідач поставив позивачу поковки в кількості 7 шт. на суму 109 000,00 грн. згідно видаткової накладної № 1/11.2018 від 01.11.2018 та поковка на суму 54 000,00 грн. згідно видаткової накладної № 2/11.2018 від 27.11.2018 (а.с. 20-21).

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Як вбачається з дат накладних, поставка виконана з порушенням строків зазначених у заявці від 19.09.2018

Згідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Як визначено у ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, неустойкою є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення вказаних в даному договорі строків поставки та/або недопоставку продукції постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленої та/або недопоставленої продукції за кожен день прострочення, а у випадку, якщо прострочення поставки складає більше 30 днів, постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Якщо в результаті допущеного прострочення та/або недопоставки поставка продукції втратить інтерес для покупця, він має право відмовитися від прийняття продукції та вимагати відшкодування завданих збитків.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 5331/15 від 19.11.2018, в якій вимагав сплатити штрафні санкції за порушення умов договору поставки № 20/05/110 від 27.08.2018.

Проте, відповіді на претензію відповідач не надав.

Позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за загальний період з 05.10.2018 по 28.11.2018 у загальному розмірі 6 022,00 грн. та штраф за прострочення поставки більш ніж на 30 днів в сумі 3 780,00 грн.

Отже, позивач просить одночасно стягнути з відповідача за порушення умов договору як штраф, так і пеню.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.

Як вбачається зі змісту п. 7.2 договору відповідальність несвоєчасну поставку та/або недопоставку продукції, настає саме за порушення вказаних в даному договорі строків поставки. Відповідальність за порушення строків поставки зазначених покупцем в заявці договором не передбачена.

Згідно накладної № 1/11.2018 на суму 109 000,00 грн., поставка продукції була здійснена саме 01.11.2018. Тобто, в строк, встановлений у п. 5.1. договору.

Отже нарахування позивачем пені за період з 05.10.2018 по 01.11.2018 в сумі 3 052,00 грн. є неправомірним, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідач повинен був поставити 8 одиниць продукції. Згідно накладної № 1/11.2018 від 01.11.2018 було поставлено 7 одиниць.

Згідно накладної № 2/11.2018, поставка недопоставленої продукції відбулась 27.11.2018.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за накладною № 2/11 від 27.11.2018 за період з 05.10.2018 по 28.11.2018 у розмірі 2 970,00 грн.

Судом перевірено розрахунок та встановлено, що період нарахування пені визначено невірно.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що поставка продукції здійснюється в строк до 01.11.2018.

Поставка продукції за накладною № 2/11.2018 відбулась 27.11.2018. Отже за розрахунком суду стягненню підлягає пеня за період прострочення поставки з 02.11.2018 по 26.11.2018 включно в сумі 1 404,00 грн.

Що стосується вимоги про стягнення штрафу за прострочку поставки понад 30 днів, то оскільки прострочення поставки має місце, однак тільки за накладною від 27.11.2018 та не перевищує термін прострочення понад 30 днів, суд вбачає за необхідне частково задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1 404,00 грн. та відмовити в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково у розмірі 1 404,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 275,16 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТРОДЖЕТ" (49022, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, буд. 12а, офіс 3, код ЄДРПОУ 40222018) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01011, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атоменергомаш" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, а/с 306, код ЄДРПОУ 26444970) - 1 404,00 грн. - пені та 275,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2019

Суддя В.Г. Бєлік