11.06.2019 року м.Дніпро Справа № 908/1879/17
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),
суддів: Іванова О.Г.,Березкіної О.В.
при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.
За участю представників сторін:
від позивача: Пантус В.В.-представник, довіреність № 2431-03/1163 від 19.06.2018;
від відповідача: Олексенко Т.М.-адвокат, довіреність №1644 від 04.06.2018
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області про призначення судової експертизи і зупинення провадження у справі від 14.03.2019р.(суддя Федорова О.В.) у справі №908/1879/17
за позовом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ
до відповідача державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка», м. Запоріжжя
про зобов'язання виконати умови договору № 41 від 06.12.2012р. «Про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти»
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес" імені академіка О.Г. Івченка» про зобов'язання виконати умови договору №41 від 06.12.2012р. "Про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти».
Постановою Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №908/1879/17 частково задоволено касаційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, рішення Господарського суду Запорізької області від 20.02.2018р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 05.06.2018р. у справі № 908/1879/17 скасовані, а справу передано на новий розгляд суду першої інстанції. Спрямовуючи справу на новий розгляду, суд касаційної інстанції зазначив, що, що суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили відповідність інформації, наведеної у технічному звіті №114/2016-ТРДД-Е, предмету договору. Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій неналежно дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин справи, зокрема, щодо належного виконання відповідачем пункту 6.3.3 договору.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2019р. у справі 908/1879/17 призначено комплексну судову експертизу, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 501).
На вирішення експертам поставити наступні питання:
- чи відповідає інформація, зазначена у Технічному звіті №114/2016ТРДД-Е інформації наведеній у Технічному завданні на дослідно-конструкторську роботу, що є додатком №1 до договору від 06.12.2012 №41 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти?;
- чи є інформація, що викладена у технічних звітах №80-01/2013-ТРДД-Е, №80-01/2014-ТРДД-Е, №80-01/2015-ТРДД-Е тотожною (аналогічною) інформації, наведеній у Технічному звіті №114/2016-ТРДД-Е?
Витрати по проведенню судової інтелектуальної експертизи покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Провадження у справі №908/1879/17 зупинено до отримання судом результатів комплексної судової експертизи.
Приймаючи рішення місцевий господарський суд враховуючи положення ст.ст.99,177, 202 ГПК України, ст. 9 Закону України "Про судову експертизу", предмет позовних вимог, рекомендації (вказівки) Верховного Суду, викладені в постанові від 28.08.2018 у справі №908/1879/17, відсутність у суду спеціальних знань в досліджуваних питаннях та повідомлення експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо неможливості проведення експертизи, дійшов висновку про необхідність призначення комплексної судової експертизи у справі. Обираючи експертну установу, суд виходив з того, що Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважений здійснювати судово-експертну діяльність у сфері інтелектуальної власності. Центр є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність та повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету. Зона територіального обслуговування поширюється на всю територію України. Метою діяльності Центру є задоволення потреб органів дізнання, досудового слідства, судових органів, інших державних органів та надання державних послуг юридичним та фізичним особам із забезпечення їх незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою з питань інтелектуальної власності, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:
Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2019р., Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 14.03.2019 у справі №908/1879/17 та прийняти нову, якою задовольнити клопотання Мінекономрозвитку від 26.02.2019 №2431-05/70 (т.4 а.с. 125-.
Узагальнення доводів апеляційної скарги:
За твердженням позивача у предметі договору про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти №41 від 06.12.2012 не було умови стосовно розробки перспективного двигуна АІ-28 з ТРДД-Е у класі 8000…10000 кгс. Відтак назва двигуна згідно з Технічним звітом не відповідає ні предмету договору, ні технічним вимогам, що були затверджені у 2012 році Генеральним конструктором ДП «Антонов» Д.С. Ківою. Крім того, технічні вимоги 2012 стосувались ТР ДД у класі 6500…9000 кгс для перспективних модифікацій літаків Е280000000 ТЗ-1. Отже, докази подані відповідачем у справі щодо виконання науково-дослідних та конструкторських робіт суперечливі, а їх належну оцінку може бути здійснено тільки з призначенням відповідної судової експертизи. Всупереч пропозиціям сторін, які просили призначити науково-технічну експертизу судом обрано інший вид експертизи і іншу експертну установу.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції, постановивши ухвалу про доручення експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності проведення експертизи у справі, фактично звузив коло наукового дослідження порушених питань, обмежившись лише знаннями експертів у галузі інтелектуальної власності та порушив норми підп. 1.2.13 п. 1.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і ст. 3 Закону України «Про судову експертизу», оскільки вказана судом експертна установа не може одноособово здійснити комплексну експертизу, оскільки для її проведення залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах.
В порушення ст.ст. 73,74, 80, 99 ГПК України, п. 1.6. Інструкції суд не навів відповідних мотивів щодо обраної експертної установи, судом залишені поза увагою питання, які пропонував позивач на вирішення експерта, а поставлені судом питання, на думку сторони не сприятимуть з'ясуванню обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань.
Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції у даній справі - без змін.
Підприємство вважає, що суд правильно прийшов до висновку про призначення саме судової інтелектуальної експертизи, а не судової інженерно-технічної, оскільки за предметом позову дослідженню підлягає результат виконаних науково-дослідних робіт - технічна, конструкторська, технологічна та інша документація. В результаті виконання договору не створюється матеріальний об'єкт. Запропонований вид експертизи позивачем не може вирішити питання відповідності технічного звіту №114/2016-ТРДД-Е предмету договору.
Відповідач зазначає, що зміст і мета запропонованої позивачем інженерно-технічної експертизи з визначеним колом питань не відповідають ні предмету позову, ні колу доказів, які підлягають дослідженню.
Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:
Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 16.05.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №908/1879/17 за апеляційною скаргою Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та призначено до розгляду у судовому засіданні.
05.06.2019 в судовому засіданні було оголошено перерву до 11.06.2019 на 10:30. В судовому засіданні 11.06.2019 оголошено вступну і резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:
20.12.2018р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотання про призначення інженерно-технічної експертизи, проведення якої пропонувало доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6; тел. 044-200-29-10), поставивши на вирішення експерта питання, відповідно до переліку . Витрати, пов'язані з проведенням експертизи Позивач (ініціатор клопотання про призначення експертизи) просив покласти на нього (т.4 а.с. 108-112)
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.12.2018р. у справі № 908/1879/17 призначено судову інтелектуальну експертизу, проведення якої доручено експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
Ухвала суду сторонами не оскаржувалася.
13 лютого 2019 із супровідним листом №1212-19 від 01.02.2019 матеріали справи були повернуті Господарському суду Запорізької області із зазначенням, що ухвала залишена без виконання у зв'язку з відсутністю фахівців в галузі проектування розробки турбореактивних двоконтурних двигунів (ТРДД) для перспективних модифікацій літаків. Крім цього, директор експертної установи, пославшись на п.2.3 Інструкції з призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.04.2017 року за № 1420/5), зазначив, що експерту забороняється вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з'ясуванню питань права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами (т.4 а.с. 122).
У зв'язку з поверненням матеріалів справи без виконання судової експертизи, ухвалою суду від 14.02.2019 поновлено провадження у справі №908/1879/17; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 18.03.2019; підготовче засідання призначено на 27.02.2019.
27.02.2019р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно звернулося до Господарського суду Запорізької області з клопотання про призначення у цій справі інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6; тел. 044-200-29-10) в якій пропонувало на вирішення експерта перелік питань, запропонованих в клопотанні від 20.12.2018р.
12.03.2019 на адресу суду від відповідача надійшли пояснення щодо призначення експертизи, відповідно до яких відповідач вважає можливим доручити проведення судової експертизи, зокрема науково-технічної, Державній науковій установі Українському інституту науково-технічної експертизи та інформації, що знаходиться за адресою: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 180 із залученням у разі необхідності фахівців авіаційної галузі (а.с. 143-144)
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, які з'явилися в судове засідання, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:
Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Міністерство економічного розвитку і торгівлі України подало позовну заяву про зобов'язання Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченка» виконати умови договору про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти від 06.12.2012 №41; витребувати у відповідача: технічну документацію щодо виготовленої науково-технічної продукції за договором; акти здачі-приймання ДКР з визначеним розділом прав на об'єкт інтелектуальної власності, що створені та використані в НТП; документи, що підтверджують реєстрацію ДКР в Державному підприємстві "Український інститут інтелектуальної власності" на об'єкт інтелектуальної власності за договором, а саме, турбореактивний двоконтурний двигун для перспективних модифікацій літаків у класі 6500…9000кгс; документи щодо впровадження дослідно-конструкторських робіт у серійне виробництво, звіти та акти про обсяги та ефективність впровадження результатів роботи; комплекти наукової, технічної та іншої документації, передбаченої технічним завданням та календарним планом; акти приймання ДКР комісією в цілому; копії протоколів (витягів з протоколів) Науково-технічної ради Виконавця з висновком про відповідність результатів виконаної ДКР вимогам технічного завдання та її проведення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем свої обов'язки з передачі зазначених документів не виконано в зв'язку із чим позивач не може скористатися своїм правом на використання результатів робіт щодо створеного об'єкта інтелектуальної власності.
Як зазначалося вище, 20.12.2018р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотання про призначення інженерно-технічної експертизу, проведення якої пропонувало доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6; тел. 044-200-29-10) і поставивши на вирішення експерта наступні питання:
1)Чи відповідає технічний виріб |а договором від 06.12.2012 № 41 стандартам, технічним умовам, дослідним зразкам, якщо ні то які зміни в технології призвели до цього?
2)Чи відповідають науково-дослідні розробки за договором від 06.12.2012 № 41 технічним характеристикам, які були викладені у технічному завданні?
3)Чи були внесені зміни до параметрів робочого процесу, конструктивної схеми двигуна ТРДД у класі 6500...9000 кгс, термодинамічного розрахунку двигуна його висотно-швидкісних характеристик, конструктивного вигляду головних вузлів двигуна; розробки головних систем життєзабезпечення, контролю і управління; екологічних та експлуатаційних характеристик; інтеграції двигуна з системами літального апарату?
4)Чи є двигун ТРДД у класі 6500...9000 кгс прототипом двигуна для АІ -28?
5)В який період розпочато та завершено технологічний цикл створення двигуна для АІ-28?
6)Чи укомплектовано двигуни (ТРДД у класі 6500...9000 кгс та ТРДД-Е у класі
8000.. .10000 кгс), відповідно до нормативно-технічної документації, якщо ні, то в чому саме полягає неукомплектованість або невідповідність?
7)Чи перебували двигуни ТРДД у класі 6500...9000 кгс та ТРДД-Е у класі 8000... 10000 кгс в експлуатації (у використанні), чи піддавались вони ремонту?
8)Чи відповідає технічний стан ТРДД у класі 6500...9000 кгс вимогам Держстандарту для вказаного двигуна та чи можлива його експлуатація за призначенням?
9)Які саме деталі до двигуна були розроблені, виготовлені, змонтовані у ТРДД у класі 6500...9000 кгс в період з 01.11.2012 по 21.12.2012?
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи Позивач (ініціатор клопотання про призначення експертизи) просив покласти на нього (т.4 а.с. 108-112)
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2018р. у справі № 908/1879/17 призначено судову інтелектуальну експертизу, проведення якої доручено експертам Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На вирішення експертам поставити наступні питання:
- чи відповідає інформація, наведена у технічному звіті №114/2016-ТРДД-Е предмету договору №41 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти від 06.12.2012?
- чи відповідає інформація, наведена у технічних звітах №80-01/2013-ТРДД-Е, №80-01/2014-ТРДД-Е, №80-01/2015-ТРДД-Е, інформації, наведеної у технічному звіті №114/2016-ТРДД-Е?
Витрати по проведенню судової інтелектуальної експертизи покласти на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та зобов'язати сплатити рахунок на оплату проведення даної експертизи протягом п'яти банківських днів після його отримання.
До висновку про часткове задоволення заявленого клопотання про призначення експертизи суд дійшов виходячи з того, що відповідно до виду експертизи та питань, які позивач просить суд поставити на вирішення експерту, це є інженерно-технічною експертизою, однак відповідно до завдань постанови Верховного Суду та виходячи із предмету спору заявленого суду до розгляду, даний вид експертизи не є доцільним, оскільки встановлювати будь-які питання щодо визначення стану механізмів і придатності їх до використання, виявлення технічних причин порушення технологічного процесу, вирішення питання про можливість виконання певних дій у заданих технічних умовах тощо, суду не потрібно. Ці обставини виходять за межі позовних вимог та кола доказів, які підлягають дослідженню судом, оскільки предметом позову є зобов'язання відповідача виконати умови договору від 06.12.2012 №41 про закупівлі послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти, а тому, для винесення обґрунтованого рішення у справі суд повинен встановити чи є наданий відповідачем звіт №114/2016-ТРДД-Е результатом виконання зобов'язань перед позивачем за договором №41 від 06.12.2012 і дійшов до висновку про необхідність призначення у справі не судову інженерно-технічної експертизи, а судову інтелектуальної експертизи.
Ухвала суду про призначення інтелектуальної експертизи не оскаржувалася сторонами спору.
У зв'язку з поверненням матеріалів справи без виконання судової експертизи, ухвалою суду від 14.02.2019 поновлено провадження у справі №908/1879/17; продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів до 18.03.2019; підготовче засідання призначено на 27.02.2019.
27.02.2019р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України повторно звернулося до господарського суду Запорізької області з клопотання про призначення у цій справі інженерно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6; тел. 044-200-29-10);
Запропонувавши на вирішення експерта поставити наступні питання:
1)Чи відповідає технічний виріб за договором від 06.12.2012 № 41 стандартам, технічним умовам, дослідним зразкам, якщо ні, то які зміни в технології призвели до І цього?
2)Чи відповідають науково-дослідні розробки за договором від 06.12.2012 №41 технічним характеристикам, які були викладені у технічному завданні?
3 Чи були внесені зміни до параметрів робочого процесу, конструктивної схеми | двигуна ТРДД у класі 6500...9000 кгс, термодинамічного розрахунку двигуна його висотно-швидкісних характеристик, конструктивного вигляду головних вузлів і двигуна; розробки головних систем життєзабезпечення, контролю і управління: екологічних та експлуатаційних характеристик; інтеграції двигуна з системами літального апарату?
4) Чи є двигун ТРДД у класі 6500...9000 кгс прототипом двигуна для АІ -28?
5)В який період розпочато та завершено технологічний цикл створення двигуна для АІ-28?
6)Чи укомплектовано двигуни (ТРДД у класі 6500...9000 кгс та ТРДД-Е у класі 8000...10000 кгс), відповідно до нормативно-технічної документації, якщо ні, то в чому саме полягає неукомплектованість або невідповідність?
7)Чи перебували двигуни ТРДД у класі 6500...9000 кгс та ТРДД-Е у класі 8000... 10000 кгс в експлуатації (у використанні), чи піддавались вони ремонту?
8)Чи відповідає технічний стан ТРДД у класі 6500...9000 кгс вимогам Держстандарту для вказаного двигуна та чи можлива його експлуатація за призначенням?
9)Які саме деталі до двигуна були розроблені, виготовлені, змонтовані у ТРДД у класі 6500...9000 кгс в період з 01.11.2012 по 21.12.2012?
Витрати, пов'язані з проведенням експертизи ініціатор клопотання просив покласти на нього.
Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з Технічними звітами № 80-01/2013-ТРДД-Е за 2013 рік, № 80-02/2014-ТРДД-Е за 2014 рік, № 80-03/2015-ТРДД-Е за 2015 рік, № 114/2016-ТРДД-Е за 2016 рік розробки ТРДД у класі тяги 6500...9000 кгс були застосовані при розробці нового І двигуна АІ-28, роботи по якому тривають.
Разом з тим, у предметі Договору про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти № 41 від 06.12.2012 І відсутня умова стосовно розробки перспективного двигуна АІ-28 з ТРДД-Е у класі І 8000...10000 кгс.
Відтак, назва двигуна згідно з Технічним звітом не відповідає а ні предмету Договору, а ні Технічним вимогам, що були затверджені у 2012 році Генеральним конструктором ДП «Антонов» Д.С. Ківою.
Технічні вимоги 2012 стосувались ТРДД у класі 6500...9000 кгс для перспективних модифікацій літаків Е280000000 ТЗ-1.
Таким чином, ТРДД у класі 6500...9000 кгс та АІ-28 з ТРДД-Е у класі 8000...10000 кгс не є тотожними.
Отже, докази подані ДП «Прогрес» у справі № 908/1879/17 є суперечливими, для об'єктивного вирішення спору необхідно звернути увагу на відмінність ТРДД у класі 6500...9000 кгс та ТРДД-Е у класі 8000...10000 кгс, оскільки існують технічні відмінності між двигунами у класі 6500...9000 кгс та у класі 8000...10000 кгс, про що свідчать дані у наведеній таблиці, а їх належну оцінку може бути здійснено тільки з призначенням господарським судом відповідної судової експертизи.
Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи в частині визначення типу експертизи, визначення експертної установи, якій доручено проведення експертизи і визначення переліку питань, які запропоновано на вирішення експерта.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупністю таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи; необхідності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, виключають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визначених судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Дійшовши висновку, що при вирішенні даного спору суди першої та апеляційної інстанцій не дотримались вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи і скасувавши судові рішення попередніх інстанцій як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, Верховний Суд у своїй постанові від 28.08.2018р. прийнятій у даній справі, вказав, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що технічний звіт № 114/2016-ТРДД-Е є доказом належного виконання відповідачем пункту 6.3.3 Договору є помилковими (п.44). Крім того, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином не дослідили відповідність інформації, наведеної у технічному звіті № 114/2016-ТРДД-Е, предмету Договору (п.45).
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що необхідність проведення експертизи з питань, які потребують спеціальних знань, підтверджується наявними матеріалами справи.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза) (ч. 3 ст. 99 ГПК України).
За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (ст. 9 Закону України "Про судову експертизу").
В клопотанні позивача від 27.02.2019р. Міністерство економічного розвитку та торгівлі України пропонувало проведення інженерно-технічної експертизи доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6; тел. 044-200-29-10).
Разом з тим, як вбачається із змісту супровідного листа №1212-19 від 01.02.2019 р. За підписом директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України О.В. Рувіна, яким матеріали справи були повернуті Господарському суду Запорізької області із зазначенням, вбачається що ухвала залишена без виконання у зв'язку з відсутністю фахівців в галузі проектування розробки турбореактивних двоконтурних двигунів (ТРДД) для перспективних модифікацій літаків.
Таким чином, повторне спрямування матеріалів справи для проведення експертизи до установи, керівник якої вже дав відповідь про відсутність фахівців необхідного рівня у штаті є сумнівним, а тому місцевий господарський суд правомірно не доручив проведення експертизи експертній установі, визначеній в клопотанні позивача від 27.02.2019р.
Оскільки сторонами не було досягнуто взаємної згоди щодо обраної експертної установи, господарським судом Запорізької області 14.03.2019р. винесено ухвалу про призначення комплексної судової експертизи, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності (01133,м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 501).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (ч. 4 ст. 99 ГПК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 99 ГПК України учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Аналізуючи перелік питань, які запропоновані на вирішення експерта в клопотанні позивача, колегія суддів вважає, що вони правомірно не були включені до переліку питань, які поставлені на вирішення експерта в ухвалі від 14.03.2019р. з огляду на наступне:
Так, об'єктом дослідження в даній справі є інформація про результати науково - технічної роботи (ДКР) та їх впровадження. За своєю правовою природою, (ст.5 ЗУ «Про наукову і науково-технічну експертизу» від 10 лютого 1995 року N 51/95-ВР із змінами та доповненнями) даний об'єкт є об'єктом наукової та науково-технічної експертизи. Відповідно статті 1 вказаного Закону метою наукової і науково-технічної експертизи є дослідження, перевірка, аналіз та оцінка науково-технічного рівня науково-технічних розробок та дослідно-конструкторських робіт, фундаментальних і прикладних досліджень, у тому числі на стадії їх практичного застосування (впровадження, використання, наслідки використання тощо). Проводиться така експертиза науково-дослідними організаціями та установами, вищими навчальними закладами, іншими організаціями та окремими юридичними і фізичними особами, які акредитовані на цей вид діяльності.
Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Запропонований позивачем вид експертизи не є доцільним, оскільки встановлювати будь-які питання щодо визначення стану механізмів і придатності їх до використання, виявлення технічних причин порушення технологічного процесу, вирішення питання про можливість виконання певних дій у заданих технічних умовах тощо не входить до предмету доказування, оскільки ці обставини виходять за межі позовних вимог та кола доказів, які підлягають дослідженню судом. Для винесення обґрунтованого рішення у справі суд повинен встановити чи є наданий відповідачем звіт №114/2016-ТРДД-Е результатом виконання зобов'язань перед позивачем за договором №41 від 06.12.2012р., тобто перелік питань, визначений в ухвалі від 14.03.2019р. :
- чи відповідає інформація, зазначена у Технічному звіті №114/2016ТРДД-Е інформації наведеній у Технічному завданні на дослідно-конструкторську роботу, що є додатком №1 до договору від 06.12.2012 №41 про закупівлю послуг з виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за державні кошти;
- чи є інформація, що викладена у технічних звітах №80-01/2013-ТРДД-Е, №80- 01/2014-ТРДД-Е, №80-01/2015-ТРДД-Е тотожною (аналогічною) інформації, наведеній у Технічному звіті №114/2016-ТРДД-Е входить до предмету доказування, оскільки узгоджуються з предметом позову.
Відповідні доводи апеляційної скарги, які стосуються обраного судом переліку питань, відхиляються як необґрунтовані.
Обираючи експертну установу, суд виходив з того, що Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважений здійснювати судово-експертну діяльність у сфері інтелектуальної власності. Центр є державною спеціалізованою установою, що здійснює судово-експертну діяльність та повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету. Зона територіального обслуговування поширюється на всю територію України. Метою діяльності Центру є задоволення потреб органів дізнання, досудового слідства, судових органів, інших державних органів та надання державних послуг юридичним та фізичним особам із забезпечення їх незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою з питань інтелектуальної власності, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Судом в повному обсязі додержано вимоги ст. 99 ЦПК України, ст. 9 Закону України "Про судову експертизу", а тому обрання саме Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності є обгунтованим і законним.
З урахуванням вищевикладеного, доводи апеляційної скарги в частині визнання судом типу експертизи і установи, якій доручено проведення дослідження відхиляються як необґрунтовані.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що клопотання Міністерства економічного розвитку та торгівлі України від 27.02.2019р. про призначення у цій справі інженерно-технічної експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6; тел. 044-200-29-10) з переліком питань, які пропонувалося вирішити експерту, правомірно не задоволено, а тип експертизи, перелік питань, поставлених на вирішення експертної установи, які визначені в ухвалі господарського суду Запорізької області від 14.03.2019р. сприяє вирішенню спору, що відповідно, дає підстави залишити ухвалу Господарського суду Запорізької області про призначення експертизи і зупинення провадження у справі № 908/1879/17 без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розподіл судових витрат:
У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ - залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Запорізької області про призначення судової експертизи і зупинення провадження у справі від 14.03.2019р. у справі №908/1879/17 - залишити без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів в порядку, встановленому ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 14.06.2019.
Головуючий суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г.Іванов
Суддя О.В.Березкіна